530
12 цифр, що характеризують вплив епідемій на економіку
— Казна та Політика
В Україні – сплеск захворюваності на грип. Кількість інфікованих швидко збільшується. За інформацією Центру грипу та ГРВІ Українського центру з контролю і моніторингу захворюваності МОЗ України, за період 11–17 січня захворіли 212 922 людини, що на 72,1% більше, ніж тижнем раніше. На сьогодні підтверджено 60 смертей від грипу. 98% летальних випадків викликані штамом вірусу грипу типу А Н1N1.
Формально сьогоднішня ситуація не є епідемією, наполягають у МОЗ. Згідно з рекомендаціями ВООЗ, показник епідеміологічного порогу становить 578 хворих на 100 000 населення. В Україні цей показник перебуває нині на позначці 310/100 000, перевищуючи критичний поріг тільки в Рівненській і Донецькій областях.
Найвищу захворюваність на грип та ГРВІ зареєстровано в Рівненській області: 1049 захворілих. Найменша – у Закарпатській: 216 осіб на 100 000 населення. Карантинні заходи проводять у більшості областей України.
Щорічно в Україні на ГРВІ та грип хворіють 7–8 млн людей. Цього ж сезону вже перехворіли понад 2 млн осіб. Скільки ж втрачає економіка від тимчасової непрацездатності населення?
Максимальний збиток формується, якщо хвороба вражає працездатних громадян, і вони вибувають з економічного обігу. Цього року грип – саме з таких. «Нинішній штам грипу значною мірою вражає працездатну частину населення», – йдеться в повідомленні МОЗ.
Про рівень втрат дає уявлення аналіз попередньої аналогічної пандемії, яка вибухнула в Україні 2009 року. Тоді в одному з туристичних центрів країни – Львові – обіг туристичної інфраструктури зменшився більш ніж удвічі. «Львівелектротранс», що завідує міським комунальним транспортом, оцінював збитки в 3 млн гривень, щоденний виторг знизився на 70%.
Мер Львова Андрій Садовий казав, що заповнюваність львівських готелів через епідемію становила 5–15% проти 50–70% в аналогічні періоди минулих років. Завантаженість ресторанів знизилася ще значніше – на 80–90%. У кінотеатрах столиці в той же період фіксували зменшення аудиторії – насамперед дитячої – на 50%.
Олександр Жолудь, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень, зазначає, що в результаті пандемії втрат зазнають усі. І безпосередньо громадяни – у вигляді прямих витрат власних коштів на лікування та збитків від тимчасової непрацездатності. І держава – в разі якщо хворим потрібен стаціонарний догляд. І роботодавець, який, крім прямих втрат, оплати лікарняного і соцстраху, зазнає і непрямих – зрив термінів контрактів, збитки внаслідок найму додаткового персоналу на зміну тому, що вибув, або зниження ефективності через перерозподіл функцій.
«Ключова складова при оцінюванні втрат – це час, на який людина вибуває через хворобу, і скільки відновлюється, а також як працює спільна державна система недопущення епідемій», – наголошує Жолудь.
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
