Фондовий ринок України: як оживити "мерця"


Фондовий ринок України: як оживити "мерця"

_Фондовий ринок України, як і вся економіка країни, в 2015 році пережив гарний струс: капіталізація впала в рази, учасники шукають будь-які шляхи заробітку, а дві провідні біржі залишилися без ліцензій. Чи є драматичні події фундаментом для зростання, чи це продовження смутного пошуку дна? _

Український фондовий ринок існує вже два десятки років, і всі ці роки він перебував у якомусь фантомному стані. З одного боку, є покликані регулювати цю діяльність чиновники. Також є в наявності торговці, реєстратори, біржі та інша інфраструктура. Але з іншого боку, якщо задати будь-якому українцеві питання, що він знає про національний фондовий ринок і як впливає цей бізнес на повсякденне життя та економіку, то відповіді, швидше за все, не дочекатися.

Травма, нанесена фондовому ринку України при його народженні вибором помилковоъ моделі ваучерної приватизації, яка перетворилася на скупку виробничих, енергетичних і частково інфраструктурних активів купкою олігархів, досі не вилікувана.

І на сьогодні ця сукупність відносин з випуску та обігу цінних паперів (як характеризують поняття фондовий ринок підручники з економіки) не виконує в Україні основних функцій – спрямування інвестицій у розвиток економіки і перерозподіл коштів між секторами. Для громадян вітчизняний фондовий ринок не цікавий, він на відміну від інших країн не став інструментом збереження і примноження пенсійних накопичень.

Про необхідність вирішення цих проблем більша частина учасників ринку та експертів говорить вже 20 років. Але віз продовжував буксувати в сумній брудній канаві. Проблиск надії на поступову зміну ситуації з’явився в 2015 році, коли за розчищення авгієвих стаєнь взялася нова команда, яка очолила державний регулятор – Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Успішні вихідці з найбільших українських інвесткомпаній із західною освітою взялися за активну реанімацію. Одним з перших кроків стало позбавлення ліцензій двох вчорашніх стовпів перекошеної фондової «халупи» – Української біржі і ПФТС.

Підсумки 2015 року поки ще не відомі, але за одинадцять місяців минулого року обсяг торгів на організованій частині національного фондового ринку скоротився до аналогічного періоду попереднього року вдвічі – до 258,2 млрд грн (близько 10,8 млрд доларів США). При цьому більшість операцій традиційно проводилося з державними облігаціями – 87%, або 225,4 млрд грн; на другому місці – корпоративні облігації – 4,4%, або 11,4 млрд грн. І тільки на п’ятому місці після депозитних сертифікатів НБУ і деривативів за обсягом торгів перебувають акції зі скромними 2,1% від усіх укладених контрактів.

Для порівняння: на європейських майданчиках, де котируються деякі українські компанії, цифри за обсягами торгів в рази більше – на Варшавській фондовій біржі за 11 місяців було укладено контрактів на 48,9 млрд євро, на Лондонській фондовій біржі за цей же період обсяг торгів склав 1,6 трлн євро.

Поле чудес в країні дурнів

Одна з основних проблем вітчизняного ринку капіталу – відсутність зацікавленості в ньому населення країни. Якщо в розвинених країнах громадяни особисто або через свої пенсійні фонди активно вкладають заощадження в пайові та боргові цінні папери, то у нас людина скоріше віднесе гроші в банк. Пояснюється такий стан справ просто: пенсійна реформа не доведена до розуму, до того ж вільних грошей у населення немає, а якби й були, то вкладати їх на фондовому ринку нікуди.

Зараз просто не вигідно працювати в цій сфері – останні кілька років вітчизняний фондовий ринок скорочується, що чітко демонструє динаміку індексів акцій Української біржі і ПФТС: за останні 5 років вони впали на більш ніж 70% і продовжують зниження.

«Швидше за все, ми побачимо 500 пунктів», – спрогнозував поведінку індексу Української біржі керуючий директор інвестиційної компанії «Універ» Олексій Сухоруков. Зараз цей індекс знаходиться на рівні 660 пунктів.

Не тільки відсутність особистих грошей, включаючи персональні пенсійні накопичення, гальмує розвиток фондового ринку – в країні, що живе в умовах корумпованої судової системи, масово порушуються права міноритарних акціонерів.

У вільному обігу перебуває мало акцій і облігацій надійних емітентів. Бізнес в більшості випадків продавав акції на біржовому ринку, щоб зробити компанію формально публічним акціонерним товариством, а не для того, щоб залучити додаткові кошти. Ці та безліч інших факторів у вигляді недовіри до даного сектору економіки, багаторазової девальвації курсу гривні і недостатніх можливостей для мінімізації ризиків від втрат – гальмо розвитку фондового ринку за рахунок коштів внутрішніх інвесторів.

Закордон нам не допоможе

Чи врятує наш «фантом» залучення коштів на багатих зарубіжних ринках? Для багатьох країн, що знаходилися в стані кризи, подібному до нашого, драйверами зростання ставали іноземні інвестиції. Саме завдяки їм вітчизняний фондовий ринок зростав у 2007-2008 роках. Зараз закордонні фонди з побоюванням дивляться на Україну, воліючи або вичікувати, або виділяти гроші на масштабні проекти під державні гарантії. Причин цьому безліч: від руйнівної війни, яку вже два роки провадить Росія проти нашої країни до корупції практично на кожному розі.

Іноземному інвестиційному фонду є сенс вкладати кошти у великі об’єкти, активи яких складають сотні мільйонів, мільярди доларів. В Україні ж таких компаній одиниці, і вони якщо не у державній власності, то в руках олігархів.

Останні не поспішають розлучатися з частиною свого бізнесу і для залучення додаткових коштів використовують кредитування. При цьому взяті в попередні роки зростання цін на товарних ринках валютні кредити після триразового падіння курсу гривні стали непідйомною ношею для компаній. Хтось намагався реструктуризувати борги, а хтось, як агрохолдинг «Мрія», який допустив в 2014 році дефолт, в 2015 році зважився на конвертацію боргових зобов’язань в акції.

Звичайно, такі рішення приймаються болісно для власників, але пора вже міняти філософію ведення бізнесу і навчитися відповідати за помилковий вибір стратегії його розвитку. І як це робиться в усьому цивілізованому світі, відповіддю на ризик повинен бути перехід активів в руки більш ефективних власників.

Іншим способом залучити іноземний капітал на первинному ринку акцій є приватизація. Поки уряду і Фонду держмайна похвалитися тут нічим. Хоча об’єктів для продажу в країні достатньо: Одеський припортовий завод, «Сумихімпром», «Центренерго», кілька обленерго та ТЕЦ. В черговий раз експерти закликають чиновників при продажу держвласності пріоритетом вибирати не латання бюджетних дірок, а залучення ефективного власника з можливістю активного розвитку бізнесу.

Через корупційні скандали навколо держпідприємств, небажання парламентаріїв міняти приватизаційне законодавство, продаж держвласності з місяця в місяць відкладається. За останнім прогнозом Міністерства економічного розвитку і торгівлі, цей процес, нарешті, зрушиться з мертвої точки в другому кварталі 2016 року. Учасники ринку з цікавістю спостерігатимуть за реалізацією цієї обіцянки.

Важливим фактором, що відлякує іноземних інвесторів, є валютні обмеження, які не дозволяють повноцінно працювати на вторинному ринку.

«Зростання ринку може бути, але тільки після того, як НБУ зніме валютні обмеження», – вважає фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.

Національний банк збирається поступово знімати обмеження, але, коли це трапиться, нікому не відомо. На початку грудня вони були продовжені до березня. На думку банкірів, пролонгація може повторитися ще не один раз, а це значить, що приплив валюти в 2016 році навряд чи зможе пожвавити ринок. У разі ж скасування обмежень є шанс отримати вливання іноземних інвестицій як в економіку країни, так і на фондовий ринок.

Ігри не за правилами

Як для внутрішнього, так і для зовнішнього інвестора важливою є «гра за правилами». Тут ключова роль відводиться Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку.

У першу чергу, її зусилля повинні бути спрямовані на створення єдиних правил роботи на цивілізованому фондовому ринку, захист його від шахрайства та маніпулювання цінами. У серпні за участю українських брокерів на американському фондовому ринку шахраї змогли заробити 100 млн дол. Український регулятор виявився безсилий в цій ситуації, так як у нього не було повноважень прийти з перевіркою до торговців, не кажучи вже про повноцінне співробітництво з американськими колегами.

«Ми не можемо зажадати інформацію, не можемо отримати інформацію по співробітниках з податкової, не можемо отримати інформацію щодо руху коштів на рахунках в банку, не можемо зажадати здати нам жорсткі диски, роздруківки дзвінків, електронне листування», – заявляли в НКЦПФР.

На внутрішньому ринку комісія активно запобігає маніпулювання цінами акцій на біржах, але санкціями є лише відносно невеликі штрафи. Приміром, по одному з останніх розслідуваних справ НКЦПФР оштрафувала недобросовісних учасників на 2,4 млн грн. грн. При цьому їх дії призвели до зниження вартості активів недержавного пенсійного фонду НБУ на 14,6 млн грн.

Як підкреслює голова Нацкомісії Тимур Хромаєв, європейські правила передбачають як штрафи, які обчислюються мільйонами євро, так і кримінальну відповідальність. Підвищення хворобливості санкцій повинно виховати ринок працювати за правилами.

Більше цікавих інструментів

Ще однією проблемою неліквідного вітчизняного фондового ринку є відсутність реальної диверсифікації інструментів торгів. Ні для кого не секрет, що основними цінними паперами, які формують статистику бірж за обсягом торгів, є державні облігації внутрішньої позики, випущені найбільш надійним позичальником країни – Мінфіном.

Учасники ринку закликають владу в 2016 році звернути увагу на умови для використання такого традиційного для розвинених ринків капіталу інструменту як деривативи. Ці папери, що є способом хеджування бізнес-ризиків, мають широкий спектр застосування: від агроринку до ринку металів.

Для розвитку ринку деривативів Комісія торік зробила перші кроки у вигляді розробки відповідних законопроектів. Вони вже зареєстровані у Верховній Раді і чекають черги на розгляд. У разі оперативного схвалення даної ініціативи парламентарями, після перехідного періоду в 2017 році зможе запрацювати ринок похідних цінних паперів.

Таким чином, дихаючий на ладан український фондовий ринок ще можна врятувати, але працювати треба швидко і послідовно. Особливістю ринку цінних паперів є його системний, всеохоплюючий характер, тому відновлення залежить від безлічі факторів. У першу чергу, це – стабілізація економіки і зростання реальних доходів населення.

Залучення іноземних інвестицій може бути здійснено шляхом лібералізації валютного регулювання і запуску великої приватизації. Від моментального прийняття позитивних рішень щодо цих двох питань валюта не хлине на фондовий ринок, але зарубіжні та національні інвестори виразно звернуть увагу на перспективи української економіки і за кілька років ситуація може змінитися в кращу сторону.

На етапі відновлення ринку важливим є державне і громадське регулювання. Ефективний нагляд за ринком повинні здійснювати як Комісія з цінних паперів, так і саморегулюючі організації професійних учасників ринку. Їх спільна робота дозволить виробити правила, які будуть виконуватися профучасниками і змінять погану карму нашого фондового ринку.

Віталій Чуйко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "УНІАН", в будь-якому вигляді суворо заборонено.

Також з цієї теми: Фондовий ринок
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua