868
Яких реформ не вистачило фінансовому сектору
— Казна та Політика
Очевидно, що реформування будь-якої галузі української економіки має супроводжуватися глобальними виправленнями недоліків, які перешкоджають розвитку держави. До таких важливих реформ належать судова реформа; так звана «деолігархізація», або впровадження сучасної антимонопольної практики, почати яку держава мала б із самої себе − включаючи НАК «Нафтогаз», наприклад; пенсійну реформу, яка усунула б злочинні дисбаланси в соціальній системі. Без реалізації цих важливих реформ точкові зміни в тій чи іншій галузі будуть малоефективними.
Одним із ключових документів у банківському секторі з 2014 року є угода про асоціацію між Україною та ЄС. Згідно зі 127-ю статтею документа, кожна сторона угоди повинна докласти максимальних зусиль для забезпечення введення міжнародних стандартів регулювання та нагляду у сфері фінансових послуг та боротьби з ухиленням від сплати податків по всій території. У тому числі йдеться про такі міжнародні стандарти, як «Основні принципи ефективного банківського нагляду» Базельського комітету, рекомендації FATF і так далі.
Насамперед звернемо увагу на ситуацію в сфері боротьби з легалізацією та відмиванням. Юридично, Україна виконала зобов’язання в лютому 2015 року, коли набуло чинності нове законодавство в цій сфері. Але на практиці вимог FATF дотримуються тільки частково. Банкіри зазначають, що немає списку так званих «політично ефективних осіб», за яким можна було б верифікувати клієнтів. Очевидно, що останнє слово в цьому питанні міг би поставити НБУ − однак досі банківський регулятор не зробив цього.
«Важливою подією 2015 року стало очищення банківської системи. Вихід з ринку схемних банків призвів до того, що тіньовий бізнес із переведення в готівку, відмивання коштів шукає шляхи в хороші банки, і нам необхідно посилено перешкоджати цьому», − нагадує голова правління ОТП Банку Тамаш Хак Ковач.
Посилення якості боротьби з тіньовими операціями у фінансовому секторі, наприклад, формування списку «політично ефективних осіб» з їх обов’язковою верифікацією призвело б до більш активної роботи з Україною міжнародних структур. Україна хоча б частково позбулася б свого іміджу «сірої зони» міжнародних фінансів, зате отримала б нових міжнародних партнерів, готових працювати з місцевим ринком.
Під питанням − реалізація захисту прав кредиторів, про які Валерія Гонтарєва говорила ще влітку 2014 року. Одним із важливих механізмів такого захисту повинен стати реєстр кредиторів, який повинен мінімізувати ризики банків при роботі з різними групами позичальників. Формування даного реєстру зафіксовано в 11-му пункті меморандуму про наміри між Україною та МВФ. Згідно з документом, сам реєстр мав бути створений до вересня 2015 року. Але в підсумку відповідний законопроект було… відкликано з парламенту в листопаді 2015 року.
Аналітик банківського сектору ICU Михайло Демків вважає, що створення і початок повноцінної роботи подібного реєстру в 2015 році призвело б до пожвавлення на банківському ринку і до зниження кредитної ставки, внаслідок того що ризики стосовно багатьох осіб стали б значно очевиднішими. «Ми б побачили зниження кредитної ставки. Бізнеси, які раніше не мали можливості кредитуватися, тепер отримали б доступ до кредитного ресурсу», − вважає Демків.
На думку Forbes, такий реєстр має бути загальнодоступним, і будь-яка юр- і фізособа могли перевірити банківську репутацію того чи іншого підприємства, перш ніж почати співпрацю з ним. Також НБУ міг би в 2015 році довести до розуму формування відкритої інформації про власників банків, у тому числі в цілях національної безпеки. Деякі з власників банків, які збанкрутували в 2014-2015 роках і були закриті, завдавши збитків як громадянам, так і бізнесу, зараз або продовжують вести діяльність на фінансовому ринку, або ведуть переговори про придбання банків.
Стандарти звітності
В угоді про асоціацію з ЄС і меморандумі з МВФ закріплено обіцянку про імплементацію нормативів Базеля і міжнародних стандартів фінансової звітності. Вважається, що зараз українська банківська система не готова до переходу на актуальні стандарти Базеля. Більше того − імплементація цих стандартів у Європі йде повним ходом, що частково служить причиною для західних фінансових груп говорити про вихід з України − адже робота у високоризиковій українській економіці вимагає від них підвищеної капіталізації.
Якби питання з міжнародними стандартами і Базелем були вирішені ще на початку 2015 року, ми би побачили більш стрімку і гармонійну концентрацію банківського капіталу. На ринку залишилася б обмежена кількість гравців, акціонери яких гарантовано змогли б докапіталізувати свої фінансові установи.
«При реалізації основних реформ в економіці вкладникам банків стало б набагато простіше вибирати установу, оскільки кількість банків суттєво зменшилася б. Частина держбанків і банків з іноземним капіталом істотно зросла б. Відбулося б переформатування стратегії західних банківських груп на Україну, і деякі західні гравці змінили б стратегію виходу − на стратегію роботи в Україні. Вони показували б прибуток, оскільки їм завдяки працюючій банківській системі вдалося б стягнути майно з боржників. Також банки організовували б продаж цього майна. Купують це майно інвестори із Заходу, в тому числі Польщі», − розповідає Михайло Демків.
НБУ мав би запустити з початку 2015 року можливість отримання обмежених банківських ліцензій − припустимо, якщо установа хоче спеціалізуватися тільки на банківських гарантіях або тільки інкасо. Це вирішило б і питання з кількістю установ, оскільки банкіри в розмовах із Forbes підкреслювали, що була б можливість отримати ліцензію, наприклад, тільки на інкасо − багато хто надав би перевагу цій можливості замість повної банківської ліцензії.
Мегарегулятор і нові технології
Після перепідпорядкування небанківського фінансового сектору Національному банку в цьому секторі також розпочнеться «велика чистка», масштаби якої можуть обчислюватися сотнями закритих гравців − вистачало б рук у самому НБУ. Це призведе до того, що частина фінансових потоків, які сьогодні концентруються в небанківському фінансовому полі, у тому числі фінкомпаніях, може піти в сектор нових технологій. Саме так розвивалися події при «зачистці» й посиленні нагляду у фінсекторі в розвинених країнах, таких як США. Там частина фінансових потоків сконцентрувалася на новітніх фінансових технологіях, таких як криптовалюта, найвідоміша з яких − Bitcoin.
У свою чергу, банки та інші фінансові установи повинні бути готові до загострення конкуренції між собою, інтернет-технологіями та іншими можливими конкурентами, наприклад, мобільними операторами. Це підштовхнуло б розвиток прозорих правил гри в секторі нових технологій, включаючи вирішення питань електронно-цифрового підпису, електронної комерції та інших правил, необхідних для цивілізованого розвитку української економіки.
Тут найрозумнішим кроком була б лібералізація правил гри як для фінансових установ, так і для інших гравців, що дозволило б як перестрахуватися від виходу частини транзакцій у тінь, так і динамічно розвивати нову українську економіку.
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
