465
У Новий рік з зоною вільної торгівлі з ЄС
— Казна та Політика
Угода про асоціацію з Євросоюзом, підписана в червні 2014 року, нарешті вступила в силу, і зона вільної торгівлі між Україною та ЄС набула чинності з 1 січня. Новий стратегічний вибір обіцяє українській економіці незліченні кількість можливостей, але і величезні виклики.
У Новий рік Україна входить з кардинально новою торговою політикою – головним стратегічним партнером нашої країни офіційно став Євросоюз. Набуття чинності зони вільної торгівлі (ЗВТ) означає, що українські виробники отримають спрощений доступ на ринки ЄС, а товари з Європи на вітчизняному ринку будуть поступово дешевшати завдяки скасуванню ввізних мит. Крім того, наша країна отримає можливість протягом 2016 року значно наростити аграрний експорт.
Підготовка до створення ЗВТ з Євросоюзом протягом минулого року була пов’язана зі значними труднощами. З одного боку, Україна повинна була виконати ряд технічних зобов’язань за Угодою про асоціацію, серед яких – приведення у відповідність технічних і фітосанітарних стандартів. З іншого, влада проводила складні переговори з Росією, метою яких було уникнути торговельних обмежень з боку РФ після початку дії ЗВТ.
Північний сусід, що перетворився за час правління Путіна з ключового торгового партнера України в агресора і окупанта, спочатку активно наполягав на відстрочці зони вільної торгівлі, а пізніше – на відстрочці скасування радянських ГОСТів та технічних стандартів.
Російська сторона висувала Україні абсурдні за своєю суттю претензії у вигляді міфічних збитків в 3,5 млрд дол. для російської економіки. Крім того, мабуть, згадавши про знамениті білоруські креветки і пармезан, в рамках переговорів були озвучені побоювання щодо реекспорту санкційної європейської продукції через територію України.
Зрештою під самий Новий рік переговори закінчилися безрезультатно, із звинуваченнями на адресу нашої країни в незаконній люстрації високопрофесійних чиновників і неналежній якостіь продукції, яка не відповідає високим стандартам СНД. Психологічна атака росіян не досягла своєї мети – зона вільної торгівлі між Україною та ЄС набула чинності 1 січня.
У той же день Росія ввела антиукраїнські санкції, заборонивши ввезення в країну української сільгосппродукції, сировини і продовольства.
Україна не залишила протизаконні дії Росії без відповіді – Кабмін ввів імпортні мита на російські товари, а також заборону на імпорт низки товарних груп, включаючи продовольство, продукти хімічної промисловості та залізничне обладнання.
Незважаючи на втрату російського ринку збуту, ринок ЄС в перспективі може з надлишком компенсувати зниження експортного потенціалу України через окупацію Росією промислового Донбасу і Криму.
Між тим, у минулому році показники зовнішньої торгівлі виявилися невтішними – обсяг експорту товарів в європейські країни в січні-жовтні 2015 року в грошовому еквіваленті знизився на 28% – до 10,5 млрд дол., склавши при цьому 40% загального обсягу експорту.
Генеральний директор інвестиційної компанії Dragon Capital, екс-президент Європейської бізнес асоціації Томаш Фіала пов’язав перспективу українських виробників на європейському ринку з ціновою кон’юнктурою.
«Зниження експорту в Європу не сталося у фізичних обсягах продукції. Зниження відбулося в грошах, оскільки ціни на основні товари українського експорту були низькими протягом усього року», – підкреслив Фіала.
Торговий представник України Наталія Микольська вважає, що ще однією причиною зниження українського експорту в ЄС торік є насиченість європейського ринку аграрною продукцією.
«Перший фактор – європейський ринок затоплений аграрною продукцією через ембарго Росії. Відповідно, значна частина товарів, яка йшла на експорт в РФ, залишилася на внутрішньому ринку. Через це внутрішній попит в ЄС слабкий. Другий момент – цінова кон’юнктура в Європейському Союзі», – зазначила вона.
За словами Микольської, зонами росту для українського експорту в ЄС в новому році можуть стати аграрна продукція, для якої необхідно отримати дозволи на ввезення, а також продовольчі товари з високою додатковою вартістю і частково – промислова продукція.
Таким чином, ринок ЄС, широко відчинивши свої двері для України, все ж потребуватиме значних зусиль від бізнесу і держави, щоб стати новою точкою зростання економіки.
Торгівля з ЄС: що отримає Україна
У зв’язку зі слабкими результатами зовнішньої торгівлі України торік стає очевидним, що торгівля з ЄС не зможе стати панацеєю від усіх проблем вітчизняного бізнесу.
Зона вільної торгівлі не передбачає значного зниження діючих тарифів і збільшення квот щодо української продукції, оскільки ЄС в односторонньому порядку зробив це ще в 2014 році.
При цьому головним плюсом є спрощення процедури виходу на ринки Євросоюзу, пов’язане із синхронізацією технічних стандартів і сертифікацією.
За словами виконавчого директора Європейської бізнес-асоціації Ганни Дерев’янко, ЗВТ з ЄС не принесе моментальних інвестицій і збільшення торгового обороту.
«Я б не вважала зону вільної торгівлі абсолютної панацеєю для українських підприємців, «чарівною паличкою», яка в одну мить принесе їм інвестиції, завоює ринок Європи, підніме економіку. Давайте згадаємо часи вступу України до СОТ, очікування тоді були дуже великі. На практиці, погодьтеся, змінилося мало що», – сказала вона.
Також Дерев’янко підкреслила, що велика частина відповідальності за використання торгових преференцій лежатиме виключно на плечах бізнесу і держави.
«Зона вільної торгівлі – це стимул, допомога. Україна логістично близька і зручна для ефективної торгівлі з ЄС. Все може вийти, ось тільки діяти і працювати потрібно буде самим. Піднімати якість своєї продукції, робити кредити для розвитку бізнесу доступними, що дозволить впроваджувати технології і ставати конкурентоздатними на ринках країн ЄС – вирішувати внутрішні проблеми країни, нарешті», – підкреслила виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації.
За словами голови представництва ЄС в Україні Яна Томбінського, зона вільної торгівлі принесе відчутний для населення і бізнесу ефект не раніше, ніж через 2 роки.
«Я дуже оптимістично дивлюся на те, що станеться через 2, 3, 4 роки. Я наполягаю на тому, що це не трапиться 1 січня 2016 року. Нам потрібно побудувати фундамент, запустити двигун – і результат прийде. Я чую українські дебати: «Те, що повинно трапитися через 2 роки, ще не принесло результат». Так не буде в розвитку української економіки», – запевнив він.
За оцінками Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, імплементація економічної частини Угоди про асоціацію дасть Україні можливість у п’ятирічній перспективі нарощувати експорт в країни Євросоюзу на рівні 4-5%, або близько 800 млн дол. На рік.
«З 2016 року, коли Угоду (про асоціацію України і ЄС) буде імплементовано, Україна почне відкриватися (для товарів з ЄС), але поступово. Це означає, що Україна вже з першого року після імплементації почне отримувати 4-5% приросту експорту», – зазначив директор інституту Ігор Бураковський.
У той же час, у зв’язку з тим, що Україна поступово знижуватиме тарифи на імпорт європейської продукції, добробут населення збільшиться за рахунок падіння цін на неї.
На думку експертів, в десятирічній перспективі зона вільної торгівлі з ЄС збільшить добробут українців на 12,3%, зростання зарплат тільки за рахунок Угоди про асоціацію складе близько 10%, а приріст капітальних інвестицій в Україні буде на рівні 17,3%.
Старший науковий співробітник інституту Микола Риженков підкреслює, що найбільше, завдяки зоні вільної торгівлі з ЄС, виграють сільське господарство, хімічна, легка та текстильна промисловості.
«Топ-4 товари, на які припаде 66% приросту (експорту в країни ЄС), є сільськогосподарськими», – сказав він.
Прогнози Інституту економічних досліджень і політичних консультацій підтверджуються практичним досвідом країн-сусідів України, які уклали Угоду про асоціацію ще на початку 90-х. За даними Світового банку, економіки Польщі, Словаччини, Румунії та Угорщини з 1992 року після укладення угод росли в середньому на 3% на рік. При цьому ВВП України на даний момент складає лише 70% від рівня 1990-го року.
Залишається сподівається, що керівництво країни і бізнес скористаються позитивним досвідом східноєвропейських економік і забезпечать відновлення економічного зростання, яке так необхідне після досягнення макрофінансової стабілізації.
Закриті двері і нові можливості
Російське керівництво в порушення принципів міжнародної торгівлі з 1 січня в односторонньому порядку скасувало зону вільної торгівлі з Україною в рамках СНД, хоча союзники Кремля – Казахстан, Білорусь і Вірменія не підтримали цей крок.
Таким чином, митні тарифи на українські товари при експорті в Росію зараз становлять у середньому 6%, проте значно більшими вони є для чутливих товарів, серед яких – аграрна продукція. Крім того, РФ ввела продовольче ембарго на українські товари.
Згідно з даними Держстату, обсяг експорту товарів у Російську Федерацію в січні-жовтні 2015 року з порівнянні з аналогічним періодом 2014 року знизився на 54% – до 4 млрд дол., обсяг імпорту за цей період знизився на 43% – до 6,4 млрд дол .
Збиток, який може бути нанесений економіці України внаслідок російського ембарго, уряд оцінює в 600 млн дол.
Україна відповіла РФ контрдіями – Кабмін ввів імпортні мита на російські товари, а також заборону на імпорт низки товарних груп, включаючи продовольство, продукти хімічної промисловості та залізничне обладнання.
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, раніше заявляючи про вжиті урядом заходи, підкреслив, що всі «дзеркальні» санкції запрацюють з 2 і 10 січня, слідом за російським ембарго.
Чому були озвучені дві дати, пояснила заступник міністра економіки – продавці України Наталія Микольська: «Ембарго (заборона імпорту – ред.) вводиться з 10 січня, тому що ми розуміємо, що деякі товари зараз в дорозі, і ми даємо перехідний період, щоб наші компанії не несли збитки».
Хоч Кремль і заспокоює росіян, що особливих проблем не варто побоюватися через здійснені Україною контрдії, але в російських ЗМІ активно обговорюються можливі збитки російського бізнесу, який і так страждає від санкцій і поглиблення кризи .
Тим часом, вплив ембарго РФ на економіку України не буде значним.
«Для харчової промисловості частина випуску продукції, яка поставляється в Росію, ще в 2013 році становила приблизно 1%. Звичайно, неприємно втрачати будь-який експорт, але це точно не катастрофічно. Приблизно така ж ситуація була і для сільського господарства. Тобто, залежність від російського ринку була низькою ще в 2013 році. За 2015 рік експорт у Росію катастрофічно впав», – зазначила директор з наукової роботи Центру економічних досліджень Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан.
За її словами, Росія перестала бути прогнозованим торговим партнером для українського бізнесу, який вже знаходить можливості диверсифікації ринків збуту.
«Росія як торговий партнер, як країна займає значну частину в загальному експорті, однак її частина стрімко зменшується», – підкреслила експерт.
На думку Мовчан, чутливими торговельні обмеження можуть стати для виробників свинини і яловичини, оскільки ця продукція не може поставлятися на ринок ЄС у зв’язку з невідповідністю санітарних норм.
Але додатковим чинником приросту експорту України може бути збільшення обсягів торгівлі з перспективними для нашої країни ринками Близького Сходу, включаючи ОАЕ, Іран, Єгипет і Туреччину.
Остання, відмовившись в наприкінці 2015 роки від імпорту російської пшениці у зв’язку з початком протистояння, готова не тільки збільшити закупівлю української продукції, а й прискорити створення зони вільної торгівлі з нашою країною.
«З 2010 року Туреччина збільшила імпорт російського зерна в 10 разів. Зараз цей імпорт припинений. Це – величезні можливості», – підкреслила заступник міністра аграрної політики і продовольства Владислава Рутицька.
Активне просування своєї продукції на зовнішніх ринках допоможе Україні стабілізувати фінансову ситуацію. Приплив іноземної валюти за рахунок активізації торгівлі з Євросоюзом та іншими партнерами сприятиме зміцненню гривні, а також здешевлення імпортних товарів, що може значно підвищити добробут населення.
Незважаючи на торговельні обмеження, що вступили в силу з боку країни агресора – Росії, Угода про асоціацію відкриває для України доступ на найбільший ринок у світі – ринок єврозони, ВВП якої в 2014 році досяг 14 трлн євро, а кількість споживачів – 500 млн осіб.
Зона вільної торгівлі з ЄС може стати основою для забезпечення економічного зростання України в новому році, але лише в сумі з активною торговельною політикою держави і бізнесу.
Максим Шевченко
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
