5 довгострокових трендів, які формує отримання безвізового режиму з ЄС — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

5 довгострокових трендів, які формує отримання безвізового режиму з ЄС

Казна та Політика
930
Європейська комісія опублікувала шостий – фінальний – звіт про виконання Україною Плану дій з візової лібералізації, в якому визнала готовність до скасування віз з ЄС. На початку 2016 року Єврокомісія офіційно подасть до Європарламенту пропозицію розширити перелік країн, громадяни яких можуть перебувати на території Євросоюзу до 90 днів без оформлення спеціальних дозволів, внісши туди і Україну. Після ратифікації Європарламентом документ затверджує Рада міністрів ЄС.
Обов’язковою умовою для поїздок є наявність біометричного паспорта – на його оформлення потрібно витратити до 30 днів і 1500 гривень. Найімовірніша дата набуття чинності безвізовим режимом – липень 2016 року. «Дуже сподіваюся, що безвізовий режим буде в українців через 5–7 місяців», – заявив голова МЗС Павло Клімкін, уточнивши, що наближення чи віддалення цієї дати безпосередньо залежить від спритності української сторони у виконанні решти умов.
Україна все ще не виконала кілька пунктів безвізового плану щодо боротьби з корупцією. Дедлайн, установлений для ліквідації «хвостів», – кінець першого кварталу 2016 року. До цього часу в Україні мають запрацювати Національне антикорупційне бюро й Антикорупційна прокуратура, парламентарії мають внести корективи в закон про прокуратуру щодо правил формування антикорупційного органу і закласти основи для ефективної роботи Агентства з повернення активів корупціонерів. При цьому у звіті Єврокомісії немає прямої вказівки, що невиконання чи виконання не повною мірою цих пунктів зупинить процес скасування віз для українців. Повний текст звіту – за посиланням.
Forbes сформулював п’ять довгострокових трендів, які можуть розпочатися з отриманням безвізового режиму з Євросоюзом.
Ліквідація ринку посередницьких послуг з оформлення шенгенських віз
Введення безвізового режиму автоматично скорочує цей ринок, попит залишається лише на послуги консультантів з оформлення довгострокових віз. «Візовий режим скасовується для короткострокових поїздок, але якщо людина захоче виїхати навчатися в ЄС чи працювати, їй потрібна буде віза. Таких людей буде зовсім небагато. Візових центрів стане значно менше, але вони будуть», – уточнює Остап Семерак, перший заступник голови комітету з питань європейської інтеграції.
За даними Всесвітньої туристичної організації (UNWTO), за підсумками 2014 року доходи від міжнародного туризму сягали $1,245 трлн. Кількість туристів зросла на 4,4% і становить 1,135 млн. На Європу припадає 41% надходжень від міжнародного туризму у світі, а саме $509 млрд за минулий рік.
Активізація отримання безвізового режиму з країнами, які не є членами ЄС
Громадяни країни, яка має безвізовий режим із Євросоюзом, можуть розраховувати на лояльніше ставлення до себе і з боку інших держав, які не є членами ЄС. Отримання безвізового режиму з Євросоюзом означає щонайменше активізацію аналогічних процесів з іншими країнами, зокрема в Тихоокеанському регіоні й ОАЕ.
Євген Петренко, експерт-міжнародник, упевнений, що нешенгенські держави будуть доброзичливішими до України через її новий статус у Європі. «ЄС задає тренд – Євросоюз розпочинає, а інші країни підхоплять, – каже він. – Тільки потрібно пам’ятати, що країна перебуває у скляному будиночку, і всім видно, що у нас відбувається. Важливо бути акуратними».
Остап Семерак нагадує, що паралельно з переговорами з Євросоюзом дипломати ведуть аналогічну роботу з іншими державами, і ці процеси автономні. «Україна веде діалог із декількома країнами про безвізовий режим, не тільки з ЄС. Тому це не пов’язані речі», – каже він.
Розвиток міжнародної логістики
Розширення можливостей щодо переміщення українців у ЄС буде стимулом для розвитку нових транспортних послуг, зокрема приходу лоукостерів. Щоправда, безвізовий фактор усе ж менш значимий для бізнесу, ніж податковий тягар та інвестиційний клімат. «Компанії low cost прийдуть, коли в Україні буде безпечно вести бізнес, коли тут не зможуть нічого віджати, і підпис матиме вагу. А це питання часу», – каже Петренко.
Директор Friendly Avia Support Олександр Ланецький також зазначав ключову роль бізнес-преференцій у питанні залучення іноземних авіаперевізників. Серед таких спецумов – звільнення на першому етапі від частини податків, введення спеціальних знижок на аеропортові збори, скасування обов’язкового продажу валютного виторгу для авіакомпаній, скасування ПДВ на паливо.
Поки що статистика виглядає страхітливо для будь-якого потенційного авіаінвестора: 2014 року лише 5% українців змогли дозволити собі кудись полетіти хоча б раз на рік – проти 70% у Західній Європі.
Освітній фактор із впливом на внутрішньополітичну культуру
Особисто здобута інформація про рівень життя та устрій навіть найближчих сусідів сприятиме поступовому формуванню нових політичних поглядів, нівелюванню лівої ідеології як популярної в суспільстві. «Українці дістануть можливість комунікацій, ведення бізнесу, [отримання послуг] медицини», – перераховує Остап Семерак. Водночас доведеться позбутися декількох ілюзій, зокрема про поголовне благополуччя у країнах Євросоюзу.
Розширення кругозору, зокрема, формуватиме більш усвідомлений і зважений підхід до виборчих процесів усередині країни. «Люди зможуть побачити, як живуть в інших країнах. Якщо сформується критична маса людей, яка зрозуміє нарешті контекст, у якому ми перебуваємо у світі, це змінить цивілізаційну поведінку і результати виборів», – упевнений Петренко.
Точка неповернення у відносинах із Росією
«Поки росіяни сидітимуть у Криму, українці літатимуть до Європи», – так описує Євген Петренко риторику, яка найближчим часом стане основною у відносинах із Російською Федерацією.
Одержання безвізового статусу – це перша відчутна, офіційна перевага від зовнішньополітичного вибору, який Україна зробила наприкінці 2013-го – на початку 2014 року. Розірвані економічні зв’язки з Росією і рекордний антагонізм між країнами гарантують, що курс на зближення з ЄС тепер безальтернативний, і втрачати на цьому шляху Україні вже нічого.
«Відносини з Росією… Що може бути гірше, ніж є? Між країнами війна», – резюмує Остап Семерак.
Віталій Кравченко, Ольга Левкович
За матеріалами:
Forbes.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас