7894
Революція якості? Україна прибирає ДЕСТи. Що зміниться
— Казна та Політика
Вже в січні 2016 року Мінекономрозвитку збирається ліквідувати 12,8 тис. держстандартів, які були розроблені ще до 1992 року. Мова йде про систему радянської стандартизації (так звані ДЕСТи), за якими в нашій країні регламентуються характеристики вироблених товарів — зокрема, їх якість, безпека та експлуатаційні можливості.
До списку ДЕСТів, які будуть ліквідовані, потрапили продукти харчування: зернові й бобові, пшеничне борошно, зернопродукти, комбікорми, чай. Є в переліку й інші найменування, важливі для споживачів: текстильні матеріали, нитки, швейні вироби, гумові робочі чоботи і презервативи.
Індекси ДЕСТу виробники країн пострадянського простору використовували, щоб підкреслити, що їхній товар — високої якості, адже вважається, що в СРСР вимоги до вироблених продуктів були дуже високі. Тепер ці товари в Україні вироблятимуть за зовсім іншими, європейськими стандартами.
У Мінекономіки пояснюють: міжнародні стандарти, яких відтепер мають дотримуватися наші виробники, — це перехід до європейської моделі, яка заснована на застосуванні технічних регламентів і добровільному використанні стандартів.
“У техрегламентах містяться необхідні вимоги щодо безпеки продукції. Але, на відміну від застарілих ДЕСТів, регламенти не висувають вимог щодо конструкції або дизайну виробів. Наприклад, стандарт регулює, скільки ніжок має бути у стільця і якої висоти спинка. А техрегламенти вимагають тільки, щоб стілець був безпечним, і виробленим з екологічного матеріалу. Ну а скільки ніжок у нього буде, це особисте рішення виробника”, — пояснює заступник міністра економіки Максим Нефьодов.
За його словами, підприємцям побоюватися новацій не варто, адже більшість скасованих ДЕСТів діятимуть до початку 2018-го: “Якщо комусь дуже подобається цей стандарт (та хоча б з маркетингових міркувань — наприклад, “у наших валянках ще Чапаєв ходив!”), він може затвердити його наказом підприємства”.
ЕКСПЕРТИ. На думку глави “Укршкірвзуттяпром” Олександра Бородині, скасування держстандартів на роботу українського бізнесу не вплине: “Наші виробники добровільно користуються тими чи іншими ДЕСТами. Відповідно, вони знають, що потрібно для якісного товару, а що зайве. Тому набагато важливіше скасовувати не старе, а гармонізувати європейські техрегламенти в Україні”.
А керівник секретаріату Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський зазначає, що багато галузевих асоціацій вже як мінімум два роки займаються перекладом євростандартів на українську мову з метою подальшого їх підтвердження: “У майбутньому це допоможе нашому бізнесу виробляти якісний товар і для реалізації в ЄС, і для продажу в Україні. Тому що техстандарти будуть єдині — і на міжнародному, і національному рівнях”.
Чи не погіршить скасування ДЕСТів якість, наприклад, ковбаси, сиру, молока? – запитала “Сегодня” у аналітика консалтингової агенції “ААА” Марії Колесник
“Ні, побоювання безпідставні, оскільки у нас паралельно посилюється контроль безпеки продуктів, – сказала Колесник. – Споживач не постраждає, оскільки за час існування ДЕСТу рецептура тієї ж ковбаси істотно змінилася, хоча б з причини більшої доступності різних прянощів. А їх додавання до продукту було б порушенням стандарту. Також велика кількість стандартів стосувалося дизайну, форми, а не суті продукту. Виробники також не постраждають, оскільки існує 2-річний період для того, щоб вони встигли адаптуватися”.
За її словами, в Європі немає таких стандартів, а є жорсткий контроль якості і висока ступінь відповідальності для виробника. Нам потрібно прагнути в першу чергу до підвищення рівня такої відповідальності.
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
