495
Рік за три: про що відзвітував фінансово-економічний блок Кабміну
— Казна та Політика
Чутки про можливу відставку прем’єр-міністра Арсенія Яценюка набирають обертів: незабаром він повинен буде звітувати у Верховній раді про виконану за рік роботу, після чого в парламенту з’явиться можливість завершити його каденцію. Основні претензії до Яценюка – корупція і незадовільна економічна ситуація. Тим часом сьогодні свої звіти презентували члени його Кабміну. Про що говорили міністри економічного блоку і що про фінансово-економічне становище України думають експерти?
При цьому про очевидні провали фінансової політики України голова Мінфіну не згадувала, а наприкінці вимовила досить актуальну тезу: «Міністерство фінансів скрізь у світі відповідає за найважчий і найважливіший для розвитку економіки її сегмент. Здорові державні фінанси означають наявність можливостей для стрімкого зростання економіки, передбачуваність інфляції та валютного курсу, без яких неможливо навіть говорити про якісь інвестиції чи створення робочих місць у країні», – сказала Наталія Яресько. Після цієї фрази до раніше перерахованих успіхів виникає багато запитань.
«Щоб зупинити невпинну девальвацію гривні та двозначні темпи інфляції, нам потрібно було терміново заручитися фінансовою підтримкою іноземних партнерів. Ця підтримка була потрібна для «закриття» дефіциту платіжного балансу обсягом $40 млрд протягом наступних чотирьох років», – наголосила міністр.
Підтримкою іноземних кредиторів Україна заручилася, що є не так заслугою нового міністра, як ефектом від геополітичних розкладів, які різко змінилися після Революції гідності. Проте за всієї прихильності зовнішніх партнерів ні девальвацію, ні інфляцію зупинити не вдалося. Нагадаємо, що за підсумками 2015-го інфляція очікується на рівні 45–50% рік до року; а девальваційні очікування, які посилилися восени, – не в останню чергу результат дій голови Мінфіну, яка ще до початку останнього витка девальвації (з 22 до 25 гривень за долар) оголосила свій прогнозний курс Держбюджету-2016 на рівні 24,1 грн/$.
Окремою темою є реструктуризація зовнішнього боргу України. Однак тут більше питань не до самої Наталії Яресько, а до Арсенія Яценюка як голови уряду. Опитані Forbes експерти раніше вказували на те, що логічніше було б почати реструктуризацію ще до того, як Україна заручилася підтримкою МВФ, і просити реального списання боргу та зменшення купонних виплат. Проте у підсумку Україна отримала перенесений борг із підвищеними купонами. Країна домоглася «стрижки» в 20% від номіналу, зате зобов’язалася випустити деривативи VRI, за якими невідомо, скільки потрібно буде платити в майбутньому.
У презентації міністерства, поданій за підсумками виступу Наталії Яресько, не відображено кілька досить важливих моментів, зокрема хто відповідальний за зрив бюджетного процесу і за нинішній стан податкової реформи. Мінфін явно не квапився ознайомлювати громадськість із проектами обох документів. Уже через кілька тижнів має розпочатися новий бюджетний період, але ні в бізнесу, ні в населення досі немає можливості скласти чітке уявлення про те, якою в підсумку буде нова система оподаткування та головний кошторис країни.
Те, що уряд підносить як досягнення у співпраці з МВФ, було розкритиковано міжнародними й українськими експертами. Так, Фонд виділяє кредит, зокрема, для структурних реформ в економіці, імплементація яких поки що не надто успішна. Як раніше в коментарях до публікацій Forbes зазначав член Ради НБУ Роман Шпек, «відставання з внесенням бюджету, проведенням низки антикорупційних норм тощо призвело до того, що ми їх переносимо на майбутній рік і недоотримуємо $5–6 млрд». За словами експерта, внаслідок розброду і непостійності всередині деяких партій страждає вся економіка: не змінюється підприємницький клімат, корупція зберігається, банки не матимуть можливості кредитувати реальний сектор економіки.
Очевидно, дещо легше було відзвітувати міністру економічного розвитку і торгівлі Айварасу Абромавічусу: його відомство рідко пов’язують із нинішніми економічними труднощами України.
«12 місяців тому Мінекономрозвитку було корумпованою установою, покривало величезну корупцію в держзакупівлях, неймовірні розкрадання з держрезерву, забезпечувало нульову підтримку бізнесу і жодного просування економічних інтересів України за кордоном. За цей рік удалося змінити дуже багато. 2015-го ми зосередилися на п’яти ключових реформах», – розпочав свій виступ Абромавічус. Серед основних реформ міністр виділив реорганізацію самого міністерства, дерегуляцію, реформу держпідприємств, реформу держзакупівель, розвиток експорту та торгівлі.
Водночас сьогодні досить важко об’єктивно оцінити дію цих реформ. Міністерство разом із громадськими організаціями активно опрацювало законодавство у сфері держзакупівель, але чи заощадить на цьому бюджет, можна буде побачити за результатами майбутніх періодів.
Так, міністерство прийшло до тези про те, що для того, щоб прибрати корупцію з держпідприємств, більшість із них потрібно приватизувати. А для тих, які залишаться в держвласності, запропоновано створити державний холдинг.
Водночас в українському суспільстві приватизацію сприймають неоднозначно. «Приватизувати потрібно за новими законами, виправленими. Адже, як показали підсумки приватизації минулих років, діяльність більшості приватизованих підприємств була неуспішною, незалежно від того, яким був уряд. Але в умовах обвалу ринку результати приватизації можуть бути плачевними, оскільки активи дуже дешеві», – попереджає академік Валерій Геєць. Він та інші експерти Forbes наголошують на необхідності приватизації лише за сприятливих ринкових умов.
Одним зі своїх таргетів на наступний рік Абромавічус визначив потрапляння в топ-50 Doing Business, враховуючи роботу всього уряду, а не одного окремого міністерства, – це, схоже, завдання не з легких. «Не видно передумов для змін. Уряд докорінних змін не пропонує, а парламент нічого не робить для лібералізації ринку. Але щоб потрапити в топ-50 Doing Business, потрібно лібералізувати ринки, – вважає радник губернатора Одеської області Саша Боровик. – На місцях ми бачили саботаж, зокрема і з боку влади. У наших політичних дискусіях почали прослизати ідеї, що нам не потрібно реформуватися швидко, ми можемо реформуватися за три роки, п’ять років. Але за цей час корупційна система перебудується під нові умови». Також із дискусій зникла ідея деолігархізації, яку ще півроку тому підносили як панацею і посли США, і Великої Британії, і керівництво країни.
Загалом робота економічного блоку поки що нагадує роботу арбітражного керуючого, функція якого полягає у розпродажі активів, акумулюванні ліквідності та зменшенні витрат. Так, однією з фундаментальних проблем залишається зайнятість населення. За даними Ольги Богомолець, кількість мігрантів за рік зросла в 15 разів. Очевидно, що такий відплив є детектором реальних змін у суспільстві. Виходячи зі слів Абромавічуса, Україна розраховує наступного року стати «фабрикою Європи», проте без реальної боротьби з корупцією, яка залежить від усіх гілок влади, цей розрахунок навряд чи виправдається.
Директор інституту стратегічних досліджень «Нова Україна» Андрій Єрмолаєв наголошує, що корупція в Україні є «елементом експлуатації, а не просто жадібністю окремих чиновників. І питання реформ – це питання формування нової системи відносин, яке є революційним. Поки не буде змінено відносини між чиновниками та групами великого капіталу, говорити про реформи не можна буде».
Олександр Мойсеєнко, Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
