Гривня під гіпнозом: національна валюта продовжить слабшати — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Гривня під гіпнозом: національна валюта продовжить слабшати

Валюта
1987
Зміцнення гривні неможливе без проведення ключових реформ. Поки цього не відбудеться, на курс національної валюти буде впливати цілий ряд факторів – від вартості чорних металів на міжнародному ринку до військових дій в зоні АТО. З урахуванням цього експерти прогнозують, що готівковий курс гривні вже в середині 2016 року може ослабнути до 27 грн/долар.
Тінь від експорту
Готівковий курс долара за листопад набрав майже 1,5 гривні: з 24,11 грн/долар до 25,63 грн/долар. Курс продажу на міжбанку піднявся з трохи більше ніж 23 грн/долар до 24 грн/долар. Слабкість національної валюти в цілому – результат відсутності системних змін в економіці, але серйозних обґрунтувань нинішньому незначного коливання гривні немає, кажуть експерти.
Ослаблення гривні викликано рядом факторів, у числі яких і об’єктивні. Наприклад, зниження цін на сировинні товари на світових ринках.
“Валютні коливання зараз відчуває на собі більшість ринків, що розвиваються. Подивіться, наприклад, як слабшає рубль і казахський тенге. Так відбувається через зниження цін на ресурси на міжнародному ринку”, – пояснив аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Олександр Жолудь.
Експерт додав, що для України особливо болючим стало зниження цін на сільгосппродукцію і чорні метали.
“На чорні метали ціни впали до мінімуму за 15 років, що знижує приплив валюти від експорту. Це впливало б на курс гривні, навіть якщо б наш експорт сам по собі не скорочувався в обсягах, а у нас і це відбувається. Що стосується сільгосппродукції, то урожай цього року гірше попереднього, який був за багатьма показниками рекордним, і світові ціни нижче торішніх”, – зазначив Олександр Жолудь.
За інформацією Національного банку, який щомісячно надає дані про стан платіжного балансу країни, за 10 місяців поточного року обсяг експорту скоротився на 32,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року. За даними за жовтень, скорочення склало 23,3% порівняно з жовтнем 2014 року. Обсяги знизилися по всіх основних групах товарів. Експорт чорних та кольорових металів впав на 35,6%, продовольчих товарів (у тому числі зернових) – на 12%, продукції машинобудування – на 26,5%, хімічної промисловості – на 14,9%, а мінеральних продуктів (у тому числі руд) – на 37,1%.
Приплив валюти на внутрішній ринок від експортерів особливо важливий через дії валютних обмежень у країні. Так, експортери зобов’язані продавати на міжбанківському ринку 75% своєї виручки. З цих продажів багато в чому формується той обсяг валюти, який купують імпортери для оплати своїх операцій.
З одного боку, послаблення гривні на руку експортерам – вони зацікавлені продавати товари по більш високому курсу іноземних валют, тоді як імпортери від цієї ситуації, навпаки, страждають.
“Металургія в Україні – експортно-орієнтована галузь, і якщо б не девальвація національної валюти, вона б при таких цінах на світових ринках зовсім зупинила свою роботу “, – розповів колишній виконавчий директор Федерації металургів України Сергій Притоманов.
Але поки обсяги експорту не ростуть, незважаючи на слабку національну валюту. Експерти пояснюють це структурними проблемами експортно-орієнтованих галузей і тим, що Україні в цілому варто переорієнтуватися з експорту сировини на вивезення готової продукції.
“Нарощувати експорт для зміцнення гривні необхідно, але точно не за рахунок металургійного комплексу”, – вважає генеральний директор Української асоціації підприємств чорної металургії Дмитро Білокуров. – Цей комплекс повинен працювати на внутрішній ринок. Наприклад, для забезпечення машино-, судно – і верстатобудівних галузей. Торгувати треба не металопрокатом, а виробами”, – упевнений він.
На думку експерта, для переходу до іншого виду експорту країні необхідні зміни на трьох рівнях. Спочатку потрібно створити довгострокову програму соціально-економічного розвитку України, далі – програму розвитку галузі народного господарства, яка сформує основу для соціально-економічного розвитку. І третє – розібратися з внутрішнім ринком, розставити пріоритети для отраслей: на який ринок, яка галузь орієнтована і який його обсяг.
Що стосується цін на сільськогосподарську продукцію на міжнародному ринку, то в порівнянні з минулим роком вони впали орієнтовно на 30 доларів за тонну.
“Для країни, яка експортує до 30 млн тонн сільськогосподарської продукції на рік, це величезна втрата в доходах”, – заявив генеральний директор зерноторгової компанії ТОВ СП “Нібулон” Олексій Вадатурський. За словами зернотрейдера, крім падіння цін на світових ринках, на приплив валюти в країну серйозно впливають діючі валютні обмеження.
Перекритий потік
В НБУ раніше обіцяли, що валютні обмеження, які проявляються, зокрема, у відсутності доступу бізнесу до кредитування на вигідних для інвестування умовах, можуть бути поступово зняті в середині 2016 року. Обіцяли, правда, із застереженням: “при сприятливих умовах”.
“Схоже, в найближчому майбутньому лібералізація буде дуже незначною, так як ніяких передумов для поліпшення поточної економічної ситуації не передбачається”, – зазначив у коментарі головний експерт відділу операцій на валютному і грошовому ринках “ОТП Банку” Микита Машков.
Про те, що не варто очікувати валютної лібералізації незабаром, заявив також і Олексій Вадатурський: “Звідки візьмуться сприятливі умови і хороші показники, якщо немає реформ? Західні банки зараз дивляться на Україну, як на країну в переддефолтному стані, що виливається в обмеження кредитів і фінансування. Ми працюємо з 15 зарубіжними банками і добре відчуваємо їх настрої”.
У таких умовах, за словами директора Центру “CASE-Україна” Дмитра Боярчука, українцям можна готуватися до ослаблення гривні за темпами падіння 50 копійок на місяць.
“Зупинити тенденцію зможе новий драйвер зростання. Але оскільки ресурсні ціни падають, то можна розраховувати тільки на внутрішній джерело. А внутрішній джерело зростання вже дуже сильно залежить від успішності реформ”, – зазначив експерт.
Сфер, питань і галузей, які потребують реформування – величезна кількість, кажуть аналітики. Боярчук виокремив кілька напрямків, пріоритетних для змін у найближчому майбутньому: активна боротьба з корупцією на всіх рівнях, судова реформа, посилення прав власності, усунення різного роду дисбалансів за типом занижених тарифів або крос-субсидування, а також повноцінна независимоть НБУ від усіх гілок влади.
На відсутність реформ, як на “головне зло” для курсу національної валюти, що також вказує керуючий партнер інвесткомпанії Capital Times Ерік Найман: “Наприклад, немає реформ в прокуратурі та бюджетній сфері – немає грошей МВФ. Немає реформ НАК “Нафтогаз України” – немає грошей ЄБРР на закупівлю газу. Знову чиновники перекладають свої проблеми на бізнес і простих людей, адже через відсутність реформ всі ми платимо стрибком курсу долара і новим витком інфляції”.
Не реформами єдиними
У той час як ціни на ресурси на міжнародному ринку залишаються низькими, а реформи неактивні, на курс національної валюти додатково впливають і інші фактори.
Серед найбільш значущих – виплати Фондом гарантування (ФГВФО) вкладникам банків у стані ліквідації. Іншими словами, курс гривні послаблюють ті гроші, які українці, отримавши в якості гарантованих виплат, несуть на “чорний” валютний ринок або в банківські обмінні пункти.
На днях у Фонд прийшов черговий транш від Міністерства фінансів на суму 2 млрд гривень для забезпечення виплат. Усього за 2015 рік ФГВФО отримав від міністерства близько 32,5 млрд гривень кредитів у вигляді ОВДП. Втім, незважаючи на значні цифри, експерти вплив ФГВФО вважають все ж перебільшеним.
“Виплати ФГВФО, звичайно впливають на курс, але не так серйозно, як вважають. Цю причину переоцінюють останнім часом. Все-таки найважливіший фактор на сьогодні, – це ситуація з експортом та імпортом в країні”, – підкреслив Олександр Жолудь.
“Виплати ФГВФО – це тільки частина історії. Наприклад, на рахунках казначейства на початок листопада було близько 40 млрд гривень залишків, які сформувалися завдяки перевазі зростання доходів над витратами через інфляцію. Ці гроші потрібно витратити до кінця року. Крім ФГВФО ще є багато інших обсягів “впорскування” гривні”, – доповнив Дмитро Боярчук.
Крім того, в следющем році список ліквідованих банків може поповнитися новими банками, а отже і за них почнуться виплати Фонду гарантування. Серед вимог НБУ до невеликих банків є обов’язкова докапіталізація до середини наступного року. Таким очікуванням далеко не всі банки зможуть відповідати. Цей фактор матиме свій вплив на курс гривні, але знову некритичне.
“Якщо у Фонд гарантування вкладів все-таки потрапить ще кілька невеликих банків, то це не стане таким гігантським “тригером” додаткової емісії національної валюти, виплати за “Дельта Банку” і банку “Фінанси і кредит”, – пояснив начальник відділу стратегічного планування UniCreditBank Єгор Перелигін.
За його словами, процес “очищення” ринку підходить до завершальної стадії: “Вимоги до докапіталізації можуть спричинити проблеми для багатьох банків, але всі вони будуть намагатися домовитися з НБУ – система в цілому дуже недокапіталізована”.
Серед факторів, які додатково провокують незначні коливання гривні, є і очікування прийняття бюджету України на 2016 рік. Але як тільки закон буде прийнятий, а це за прогнозом відбудеться протягом грудня, даний фактор втратить свою силу. У доопрацьованому проекті державного бюджету країни на 2016 рік Міністерство фінансів закладає середньорічний офіційний курс гривні на рівні 24,1 грн/долар і 24,4 грн/долар до кінця наступного року.
Крім фінансово-економічної ситуації, на курс національної валюти впливає ситуація в зоні АТО. Будь-яке повідомлення про активізацію бойових дій часто провокує неспокій українців, один із результатів якого – черги до обмінників.
“Курс гривні також активно реагує на відновлення обстрілу на окупованих територіях, а саме це і відбувалося в останні дні”, – пояснив Олександр Жолудь незначні коливання національної валюти за минулий місяць.
Падіння неминуче
Аргументом на користь того, що нинішні коливання гривні лише тимчасове явище, є останні дії НБУ, вважають експерти. Протягом листопада регулятор провів 10 валютних аукціонів з продажу валюти банкам в цілому на суму 126,8 млн доларів. За кожен аукціон НБУ вдавалося продати фінустановам різний обсяг валюти: від 2,8 млн доларів до 21,2 млн доларів, в залежності від попиту.
“Мабуть, регулятор незабаром очікує припливу валюти, і тоді припинить проводити аукціони, – зазначив Олександр Жолудь. – Це можуть бути транші від міжнародних фінансових організацій – гроші ЄБРР і МВФ, які поки так і не надійшли”.
На думку головного експерта відділу операцій на валютному і грошовому ринках “ОТП Банку” Микити Мішакова, НБУ застосовує цей інструмент для стримування процесу різкої девальвації гривні: “Однак на загальні тенденції падіння курсу нацвалюти він вплинути не зможе”.
При збереженні нинішнього рівня волатильності національної валюти, на січень наступного року МЦПД прогнозує міжбанківський курс долара близько 23,5 грн/долар. Середньорічний прогноз становить 24 грн/долар, тоді як до кінця 2016-го національна валюта трохи ослабне – до 25 грн/долар.
Що стосується готівкового курсу, то за прогнозом Єгора Перелигіна, національна валюта до кінця цього року протримається на рівні близько 25,5 грн/долар. У 2016 році через тиск на гривню, готівковий курс вже у II-III кварталах може опуститися до 27,0 – 27,5 грн/долар. Вплив на національну валюту будуть надавати всі ті ж фактори, що і зараз. А саме – невирішені проблеми українського експорту, приховані емісії для НАК “Нафтогаз України” і ФГВФО, а також відсутність реальних реформ у цілому.
Анна Алексєєва
За матеріалами:
РБК-Україна
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас