264
Важкі ресурси «Укрнафти»: держава винна компанії більше, ніж вона бюджету
— Енергетика
У ПАТ «Укрнафта» почалися структурні зміни. 26 листопада відбулося засідання Наглядової ради компанії, під час якого було звільнено членів попереднього правління, яких пов’язують із групою «Приват», і затверджено три кандидатури нових директорів.
Крім того, глава «Укрнафти» Марк Роллінз передав представникам НАК «Нафтогаз України», прем’єр-міністру та міністру фінансів, а також главі ДФС свої пропозиції щодо виведення української нафтової компанії з кризи. Публічних коментарів із боку державних чиновників ще не було, але за деякими даними, фінансові викладки виявилися для них більш ніж несподіваними. Зокрема, згідно з розрахунками команди Роллінза, за боргів «Укрнафти» перед держбюджетом у розмірі 9,5 млрд грн держава винна компанії понад 50 млрд грн.
Марк Роллінз наполегливо пропонує українській владі перебудувати роботу «Укрнафти» і відносини компанії з державою під європейські принципи. Але у сторін залишаються взаємні претензії.
Зміна менеджменту
26 листопада на засіданні під головуванням глави Наглядової ради «Укрнафти» Андрія Коболєва новими членами правління було затверджено: Джонатана Поппера (Jonathan Popper) – директором зі стратегії та планування; Крістофера Кокса (Chris Cox) – виробничим директором; та Ірину Євець – фінансовим директором. Попередні місця їхньої роботи на умовах анонімності назвало джерело в уряді.
Так, Джонатан Поппер раніше обіймав керівні посади у британській нафтосервісній компанії Petrofac, працював у BP Exploration, зокрема – займався проектами компанії в Росії. Крістофер Кокс раніше обіймав посаду віце-президента BG Group, працював у Chevron. Ірина Євець до цього працювала фінансовим директором «МТС Україна», президентом «Укрпродукт Груп». Четвертого кандидата – Володимира Огризка – не підтримав Кабмін, тому його кандидатуру навіть не розглядали.
Втім, чи будуть працювати в «Укрнафті» й ці люди – залишається під питанням. Марк Роллінз ще в жовтні публічно повідомив, що готує зміни до контрактів щодо умов оплати роботи топ-менеджерів компанії. Ці нові умови викликали дискусію на засіданні Наглядової ради, тому підписання з ними контрактів відкладається.
Попередньому правлінню в особі Олексія Куща, Михайла Бакуненка, Михайла Гнипа й Наталії Доліної (головного бухгалтера) вирішили достроково припинити повноваження – з 27 листопада. Водночас повноваження ще одного члена правління – Володимира Пустоварова – вирішили достроково припинити з 22 грудня нинішнього року.
Розплата за соціальний газ
Компанія визнає за собою заборгованість у розмірі 9,4 млрд грн, котра включає борги з податків, рентного збору та дивідендів. Підготовлено графік виплат боргів до кінця 2015 року, а також здійснення низки форвардних платежів на найближчі сім років, які закладуть базис стабільного розвитку «Укрнафти». Але – за умови, що держава визнає й за собою борг у розмірі 50 млрд грн. Саме в таку суму було оцінено 11,4 млрд куб. м газу, які з 2006 до 2010 року НАК «Нафтогаз України» вилучав у «Укрнафти» й підприємств спільної діяльності за заниженими цінами.
На запитання Forbes, на підставі якої ціни робили підрахунки, у результаті яких сформувалася така сума, Марк Роллінз повідомив: «використовували три різні методики, що застосовуються в таких спірних випадках. Підрахунки вела незалежна компанія, так звана «третя сторона», а потім усі її висновки підтвердила відома аудиторська фірма з «великої четвірки».
Назвати ці компанії глава правління відмовився, але додав, що ця сума не є остаточною. Це, швидше, запрошення держави до обговорення та пошуку компромісу. «На мою думку, в інтересах усіх сторін укласти мирову угоду», – вважає Марк Роллінз.
Також головний менеджер «Укрнафти» намагається довести, що українська компанія може бути прибутковою, якщо буде працювати в ринкових умовах. За сьогоднішніх цін на нафту і ставок рентних платежів, на думку Роллінза, компанія протримається ще рік, а вже у 2017-му покаже збитки, і бізнес втратить свою рентабельність остаточно. Хоча запаси нафти цілком дозволяють їй працювати й у майбутньому. Тому, крім пошуків компромісу щодо фінансових питань, було внесено ще кілька пропозицій.
По-перше, у компанії просять відмовитися від авансового методу сплати податків на прибуток і ренти. Повністю звільнити від ренти промисли з важким видобутком і вичерпаними ресурсами. Надати низку пільг для законсервованих родовищ і ділянок, що вимагають нових інвестицій. Продовжити дію наявних спеціальних дозволів на видобуток вуглеводнів і отримати нові.
По-друге, упродовж двох років відправляти на дивіденди тільки 30% від прибутку компанії, а решту – на розвиток. «Я запропонував, щоб дивідендна політика «Укрнафти» залежала від грошових надходжень. Спочатку треба дивитися на те, які надходження очікуються, які інвестиції необхідно вкласти. Якщо ціна на нафту буде, наприклад, $200 за барель, то я не буду проти підвищення цієї цифри, але якщо грошові надходження незначні, то й немає сенсу платити високі дивіденди й залишати компанію без інвестицій», – пояснив свою позицію Роллінз.
Також він пропонує відмовитися від аукціонів із продажу нафти, газового конденсату та скрапленого газу – з тієї причини, що коло покупців цієї продукції обмежене. Набагато економічнішим було б перейти на двосторонні договори, вважає він.
Звітність спотикання
Представники держави прагнули отримати від Марка Роллінза фінансовий звіт компанії за 9 місяців 2015 року, причому докладний, з повним розшифруванням балансу: чому виникла заборгованість перед бюджетом, куди йдуть платежі за передоплатою, як сформувалася дебіторська заборгованість. За даними Сергія Куюна, глави консалтингової компанії «А-95», за передоплатою з компанії «пішло» 13,5 млрд грн. Величезні суми було спрямовано на «Дніпроазот», Запорізький і Нікопольський заводи феросплавів, що перебувають під контролем групи «Приват».
Роллінз не надав докладного звіту, пояснивши це тим, що в той час не контролював «Укрнафту». Але пообіцяв, що готовий переглянути відносини з компанією «Дніпроазот». Справа в тому, що, коли «Укрнафті» заборонили продавати свій газ за нерегульованою ціною, була використана схема постачання давальницької сировини. Газ ішов на хімпідприємство, звідти отримували добрива і продавали їх за ринковою ціною. Ця схема дозволяла «Укрнафті» отримувати прибуток. Можливо, за такою ж схемою працювали і з феросплавними підприємствами.
Марк Роллінз визнав, що хоч це й непрофільні бізнеси нафтової компанії, але вони вигідні. А тому – виправдані. Щоправда, пообіцяв, що з набранням чинності нового закону про ринок газу, роботу побудують «більш цивілізовано». Варто зазначити, що непрофільний бізнес із хіміками та металургами – не єдиний для «Укрнафти». Також компанія купувала й постачала тютюнові вироби. Так, на 2016 рік збиралися підписати договір із ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна» на суму у 250 млн грн. Щоправда, згодом це питання з порядку денного засідання Наглядової ради було знято.
Підбиваючи підсумки засідання, можна сказати, що жоден документ так і не було підписано і погоджено, сторони лише обмінялися думками. Серед іншого, це може бути пов’язано з тим, що сьогодні, 30 листопада, Кабінет міністрів збирається затвердити новий статут НАК «Нафтогаз України» згідно з планом реформування системи корпоративного управління держхолдингом. Як стверджує прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, метою реформування є «формування професійного, незалежного й політично незаангажованого менеджменту».
Можливо, зміняться повноваження представників топ-менеджменту НАКу, які будуть приймати рішення за пропозиціями правління «Укрнафти». Наступне засідання Наглядової ради заплановано на кінець грудня.
Інна Коваль, Андрій Леденьов
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
