939
Чому міжнародні донори незадоволені Україною
— Казна та Політика
Реалізація проектів, фінансованих міжнародними фінансовими організаціями, під загрозою.
Причин для таких побоювань як мінімум дві. Перша – це погана вибірка коштів, що виділяються Україною світовими інститутами. Друга – неквапливість чиновників, а в окремих випадках і відвертий саботаж, при узгодженні необхідних для реалізації проектів документів.
Ці проблеми, на жаль, нікуди не поділися і можуть стати причиною припинення масштабних проектів з відновлення та модернізації інфраструктури країни.
Низька вибірка
Останні півтора року Київ постійно просить у світової спільноти кошти – на відновлення зруйнованої інфраструктури Донбасу, реалізацію реформ, погашення дефіциту бюджету, поповнення золотовалютних резервів.
І незважаючи на претензії з боку міжнародних інституцій, Україна зі скрипом, але отримує позикові кошти.
В умовах відтоку інвестицій ці ресурси здавалися чи не єдиним фінансовим потоком, за рахунок якого можна було якось підживлювати українську економіку.
Виявляється, це не так. Міжнародні донори виділяють фінансування, але українська сторона використовує його не повною мірою. Вибірка міжнародних коштів дуже низька.
Станом на 1 серпня цього року вона склала 41% від помісячного розпису спецфонду держбюджету за цей період або 22% річного плану.
Проекти МБРР
Саме з цієї причини може призупинитися реалізація двох проектів за кошти МБРР.
Йдеться про другий проект з модернізації місцевої інфраструктури вартістю в 350 млн доларів і проекті з підвищення енергоефективності в сегменті централізованого енергопостачання – 382 млн доларів.
З освоєнням коштів Вcесвітнього Банку у Києві цього року не задалося.
По-перше, існує реальні проблеми з проведенням фінансування.
“Якщо торік вибірка становила 32% від річного плану, то в цьому 18%. Відносини з ВБ зараз дуже напружені. Чімяо Фан вже пригрозив закрити ці проекти”, – зазначає у розмові з ЕП співрозмовник з Міністерства фінансів.
Наприклад, за фактом проект з модернізації місцевої інфраструктури завершений. Проте за інформацією ЕП, станом на 10 вересня по ньому не проведено досить велику кількість платежів на суми 84, 2 млн гривень, 152 тисяч євро і 153 тисяч доларів. За процедурою зробити це потрібно до 31 жовтня.
По-друге, на все це накладається особистісний фактор. Термін повноважень директора Світового банку по Україні, Білорусі та Молдові Чімяо Фана закінчився влітку цього року. Контракт йому продовжили на рік.
Весь цей час Чімяо Фан поводився непублічно: з пресою не спілкувався, кількість публічних заходів звів до мінімуму. Заслужити репутацію реформатора Чімяо не вдалося.
Оскільки термін перебування його на цій посаді закінчується, то зараз найзручніший час для кардинальних рішень, у тому числі для згортання ризикованих проектів.
Основні складності – з кредитами
Втім, проблеми в України не тільки з проектами СБ.
З 2007 року в Україні діє механізм секторальний підтримки Європейського Союзу. Європейці дають Києву гроші безкоштовно і безповоротно на реалізацію програм в різних секторах економіки.
Станом на 18 серпня таких в Україні реалізовується шість програм секторальної підтримки на суму 614 млн євро. Освоєно поки 329 млн євро.
Ці кошти надходять до спецфонду держбюджету і мають цільове призначення. За винятком невеликих затримок з проведенням платежів українською стороною великих проблем з освоєнням грошей ЄС немає.
Основні складнощі припадають на надані МФО кредити.
Є проекти, за якими за сім місяців цього року Україна вибрала набагато менше, ніж планувала. Решту передбачається витратити за чотири місяці, але ймовірність, що це відбудеться, невисока.
Приклад – проект з передачі електроенергії, який фінансує МБРР. Станом на 6 серпня використано всього 136, 4 млн гривень. До кінця року планується вибрати приблизно 705 млн гривень.
Складність також і з реалізацією проектів з розвитку дорожньої інфраструктури. Так, за бюджетною програмою “Розвиток автомагістралей і реформа дорожнього сектора” цього року закріплено 4700000000 грн. За сім місяців поточного року вибірка склала всього 32% від плану на цей період.
“Завис” та проект на підвищення ефективності передачі електроенергії – модернізацію підстанцій згідно з кредитною угодою з німецьким KfW. Цього року Україна не витратила жодної копійки. Частина коштів по ньому належить анулювати через неможливість провести тендери із закупівлі відповідного обладнання.
Основна причина низької вибірки – девальвація.
Так, кредитні угоди розраховуються виходячи з середньозваженого курсу продавців і покупців, який склався в поточний робочий день за даними Системи підтвердження угод на міжбанку. Подібна прив’язка негативно відбилася на вибірці коштів за контрактами, номінованим у гривні.
Як результат зростання цін на паливо, будівельні матеріали та енергоносії призвели до уповільнення темпів виконання робіт. Маса претензій у зв’язку з цим до “Укравтодору”.
“З урахуванням курсових коливань довгострокові затримки з проведенням платежів в нацвалюті негативно впливають на фінрезультат підрядників, призводять до вимивання обігових коштів, збитків і затримок з виконанням робіт”, – йдеться в аналітичних матеріалах уряду.
Станом на початок серпня сума заборгованості агентства становила 108500000 грн, з яких 80500000 грн – прострочення.
МЕРТ vs Мінфін
До недавніх пір роботою з міжнародними фінансовими організаціями займалося два відомства – Мінекономрозвитку і Мінфін.
Влітку цього року МЕРТ передав свої повноваження по роботі з МФО Мінфіну.
“Правда, зробив це досить кострубато. На папері функції передані, а 21 людини, які повинні їх виконувати, немає. У таких умовах роботу налагодити вельми проблематично”, – зазначає співрозмовник ЕП з Мінфіну.
Втім, у міністерстві Айварас Абромавічус за собою особливої провини не відчувають.
“Мінфін попросив передати їм функції з управління держборгом. Ми віддали функціонал, але ми не задоволені тим, як вони виконують свої зобов’язання. Ми передали їм штатні одиниці, які вони розпорошили по різних напрямках роботи міністерства”, – говорить джерело видання в МЕРТ.
“Їм потрібно заповнити ці вакансії. Артем Шевальов (Заступник Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції, ЕП) озвучував плани створити офіс фахівців по роботі з МФО”, – додає він.
За словами співрозмовника, якщо протягом місяця-двох Мінфін не налагодить ефективну роботу в цьому напрямку, буде підніматися питання про повернення цих функцій назад МЕРТ.
Нелюбов до прозорості
У зону відповідальності МЕРТ входить зараз робота з технічною допомогою.
“Мова про роботу з грантами, залученні консультантів, спрощення процедури реєстрації технічної допомоги”, – пояснив у розмові з ЕП міністр економічного розвитку і торгівлі Айвавас Абромавічус.
За його словами, у підприємств і організацій, які освоюють ці кошти, є проблема з прозорим використанням цих коштів та звітністю.
“Цих коштів може бути більше. Донори хочуть асоціюватися з якимись позитивними змінами в цій країні. Для них важливо розуміти, на що витрачені їхні гроші”, – пояснює міністр.
За словами екс-міністра економіки Павла Шеремети, ресурси МФО – “білі”, а українська бюрократія не надто любить такі кошти.
“Вона добре працює з тіньовими потоками. Ця нелюбов виявляється в тому, що речі, які можна зробити за місяць, робляться роками. Насправді цих грошей може бути в кілька разів більше, але все впирається в непрофесіоналізм, відсутність стимулів для співробітників. Коли потрібно зробити щось швидко нерідко зустрічається відвертий саботаж “, – зазначає він у розмові з ЕП.
Свого часу департамент в МЕРТ по роботі з міжнародними фінансовими організаціями очолювала Олена Кучеренко. Вона обіймала цю посаду ще з часів Януковича.
“Я чув багато скарг на її роботу від МФО і відсторонив її від керівництва цим департаментом. Скарги були непрозорість роботи із коштами, повільність, непрофесіоналізм. Тепер вона очолила департамент з питань регіонального розвитку в Мінрегіоні. Про що ще можна говорити?”, – відзначає Шеремета.
При цьому в розпорядженні ЕП є документи, які свідчать, що між Мінфіном і Мінрегіоном вже не один місяць триває конфлікт навколо коштів МФО.
Мінрегіон наполягає на перерозподілі коштів між трьома проектами у зв’язку з девальвацією гривні та внесення відповідних правок на додаток 9 до держбюджету (список кредитів, які залучаються до спецфонду).
Мінфін вважає подібне коригування недоцільним, оскільки офіційно виділення коштів за цими проектами відбувається згідно з додатками 3 і 4 (видатки бюджету).
Через це Мінрегіон на рівні профільного департаменту відмовляється підписувати платіжки.
У неофіційних розмовах чиновники пояснюють впертість Мінрегіону не так бажанням дотриматися формальності, як намірами якомога довше зберегти можливості для корупції, які приховує в собі подібний стан речей.
За їх словами, пропуск платежів, так само як і допуск комунальних підприємств до участі в проектах МФО, мають свою ціну.
Окремий корупційний майданчик – заповнення вакансій у напрямку роботи з МФО.
Керівником проекту призначають, як правило, заступника міністра. Однак, за словами співрозмовника ЕП з МЕРТ, під ним має бути ще безліч людей, які займаються цими проектами. Наприклад, в кожному відомстві має бути комісія з відбору консультантів.
“Зараз нормальної комісії немає ні в Мінрегіоні, ні в МОЗі. Консультантів не можуть вибрати роками. А якщо їх вибирають, то виявляється, що це колишні чиновники з корупційними зв’язками”, – розповідає співрозмовник видання з МЕРТ.
“Ви ж розумієте, у консультантів – дуже хороші зарплати, там контракти на 200 000 доларів і більше. Йде боротьба, хто потрапить на посаду керівника групи управління проектом та інші подібні позиції”, – додає він.
Галина Калачова
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
