1513
Яресько: Україна може піти ще на одну реструктуризацію
— Казна та Політика
Україна здатна буде обслуговувати свої зобов’язання за державними деривативами, що випускаються в рамках реструктуризації боргу, якщо реальне зростання ВВП країни буде перевищувати 4-6% на рік, однак у випадку складної ситуації країна може піти ще на одну реструктуризацію боргу, заявила міністр фінансів Наталія Яресько.
“Якщо країна, вибачте, в якійсь складній ситуації, Боже бережи, щоб агресія на сході, наприклад, погіршилася, Україна завжди має можливість, як будь-який боржник, знову провести реструктуризацію боргів. Ви бачите, що з Грецією було недавно: не один раз, не двічі так роблять “, – сказала вона, представляючи у Верховній Раді пакет законопроектів щодо реструктуризації боргу в четвер.
Глава Мінфіну зазначила, що сама виступає за зростання економіки в наступні роки темпами понад 4%, незважаючи на те, що з 2026 виплати за державними деривативів складуть 40% приросту ВВП понад 4%.
За її словами, навіть якщо кожен рік протягом найближчих 20 років зростання ВВП складе 6% щорічно, що нереально в силу циклічності економіки, то до 2040 року ВВП країни перевищить $1 трлн, а виплати по деривативів складуть близько $50 млрд.
“Ця сума абсолютно можлива для такої країни, яка має $1 трлн ВВП – це десь приблизно $50 млрд”, – сказала Н.Яресько.
Вона також підкреслила, що випускається новий інструмент – державні деривативи будуть торгуватися окремо від боргів.
“Його (новий інструмент – ред.) можна викупити, і бізнесменами, і державою. Якщо у нас прекрасний стан, його можна викупити. Якщо український бізнес хоче брати участь, він може”, – заявила голова Мінфіну.
Як повідомлялося, Україна 27 серпня заявила про досягнення домовленості про реструктуризацію зовнішнього комерційного боргу на суму близько $19,3 млрд з комітетом кредиторів, що представляє власників цих українських зобов’язань приблизно на $9 млрд.
Передбачається, що Україні буде негайно списано 20% основного боргу, а терміни погашення решти суми будуть відсунуті на чотири роки – з 2015-2023 на 2019-2027. Для цього замість існуючих 14 випусків єврооблігацій (11 суверенних і трьох гарантованих державою “Фінінпро”) і декількох гарантованих державою кредитів (“Укравтодору”, КБ “Південне” і “Укрмедпостач”) із середньозваженою купонною ставкою 7,22% річних будуть випущені дев`ять приблизно рівних за обсягом нових випусків доларових єврооблігацій, що погашаються щорічно в 2019-2027 рр., зі ставкою купона 7,75% річних. Нараховані відсотки до запланованої дати випуску за існуючими паперами будуть капіталізовані в нові єврооблігації.
Крім цього, власники єврооблігацій пропорційно своїй частці в сумарному реструктуризованому боргу отримають 20-річні державні деривативи. Платежі за ними будуть здійснюватися у грошовій формі в доларах США в залежності від динаміки зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України. Якщо приріст ВВП за рік буде нижче 3%, виплат по паперах не буде. У випадку, якщо приріст реального ВВП складе від 3% до 4%, виплата по паперах складе 15% перевищення показника ВВП над 3%, а якщо понад 4% – то ще плюс 40% перевищення показника ВВП над 4%.
Зазначені умови по держдеривативах діятимуть тільки після того, як номінальний ВВП України зросте в 1,5 рази і досягне $125, 4 млрд (поточний прогноз МВФ за показниками ВВП на 2019 рік у доларах США, що є еквівалентом 3,183 млрд грн за курсом поточного прогнозу). Крім цього, в 2021-2025 рр. виплати по VRI будуть обмежені 1% ВВП.
Розпорядження Кабміну про реструктуризацію передбачає, що “оголошення про обмін буде розпочато до 15 вересня, і в будь-якому разі – до 23 вересня”, коли настає термін погашення єврооблігацій на $500 млн. Для цього необхідно, щоб Верховна Рада до цього терміну прийняла пакет з трьох законопроектів, внесених урядом.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
