Jareskostyle: що передбачає чергова податкова «реформа» від Мінфіну — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Jareskostyle: що передбачає чергова податкова «реформа» від Мінфіну

Казна та Політика
1374
«Косметичний ремонт прогнилих стін» – так представники бізнесу характеризують проект податкової реформи, який найближчим часом планує подати Мінфін на розгляд Кабміну та Верховної Ради. Цей документ розробники характеризують як основу для радикальних трансформацій економіки: ліберальну на першому етапі, але з підвищенням навантаження в міру зростання окремих секторів.
У понеділок Мінфін опублікував драфт податкової реформи, з текстом можна ознайомитися тут.
Робота над концептом нової податкової реформи зайняла кілька місяців. «Прев’ю», викладене на сайті Мінфіну, займає 10 слайдів, наповнених розмитими тезами, умовно поділеними на три підгрупи: спрощення-прозорість-справедливість. Але бізнесмени – не надто вдала цільова аудиторія для пафосних гасел. «В цілому Презентація написана досить загальними поняттями в стилі «все буде добре», – каже Артур Сомов, фінансовий директор «Карпатигаз».
До розробки проекту, як випливає з анонсу Мінфіну, було залучено представників громадськості та бізнес-асоціацій, експертів. Щоправда, останні підтвердити залученість у процес не можуть. «Минулого разу, коли проводилися зміни до Податкового кодексу, нам вдалося озвучити багато правильних речей. А зараз у нас немає контакту ні з Мінфіном, ні з ДФС стосовно робочих груп із податкової реформи», – скаржиться Андрій Перетяжко, перший віце-президент страхової компанії АХА-Страхування.
Серед найбільш суттєвих новацій (таких об’єктивно небагато), помічених у презентації, – скасування спецрежиму з ПДВ для сільгоспвиробників, урізання прав 3-ї групи платників єдиного податку, скорочення газових рент (але лише для незначної частини ринку). При цьому Податкова отримує широкі повноваження щодо трактуванні статусу певних господарських операцій, у тому числі – в частині експорту.
Окремий підрозділ присвячено акцизній політиці – буде переглянуто механізм розрахунку і стягнення цього податку, а ставки протягом п’яти років повинні наблизитися до європейських. «Звичайно, це найпростіший шлях наповнення бюджету, – солідарний з Мінфіном Юрій Яковенко, голова правління Eavex Capital. – Але оскільки при цьому збільшується ціна для кінцевого споживача, потрібно дуже акуратно таких заходів вживати. Свого часу податківці вбили пивну галузь підвищенням акцизів».
Також у презентації не забули про обов’язкові, розраховані на широкі верстви суспільства елементи – оподаткування нерухомості та автомобілів. У контексті вимоги суспільства «нехай багаті платять» запропоновано підвищене навантаження на транспортні засоби вартістю від 1 млн гривень (без уточнення розрахункового курсу) і квартир та будинків від 350 і 500 квадратних метрів. «Це просто профанація. Зміна формулювань під виглядом реформи», – прокоментував представник однієї з найбільших бізнес-асоціацій.
Швидше документ привертає увагу тим, чого там немає – а там немає рецепту для найважчих хвороб української економіки – завищеного навантаження на фонд оплати праці, боротьби з тінню, розрахункового механізму митних цін і багато іншого, що хвилює представників реального сектору.
З детальним переліком найбільш очевидних вузьких місць в українській системі оподаткування можна ознайомитися в колонці для Forbes Володимира Котенка, керівника податково-юридичного відділу Ernst & Young. «Реальний сектор, що генерує ВВП, заслуговує того, щоб до нього прислухалися. В іншому випадку країну чекає бізнес-еміграція, коли найбільш активний прошарок населення вирішить працювати в інших державах», – попереджає ресторатор Геннадій Медведєв.
Forbes, на відміну від Мінфіну, звертається до бізнесу. Отже, до чого ж призведуть запропоновані податкові зміни?
Юрій Яковенко, голова правління Eavex Capital
У презентації [проекту Податкової реформи] абсолютно нічого не сказано про лібералізацію, зменшення податкового навантаження. Основні зміни, перелічені в проекті, стосуються адміністрування. Також я не побачив пропозицій щодо вирішення найбільш актуальних проблем української економіки – істотного зниження навантаження на Фонд оплати праці, ЄСВ та прибутковий податок. Це категорично потрібно зменшувати докорінно, без всяких умов, просто знижувати і все, оскільки це найдієвіший засіб боротьби з тіньовою економікою.
Кидається в очі, що немає програми поетапного зниження податкового навантаження. Як мінімум насторожує скасування спецрежиму оподаткування для сільгоспвиробників. Досить серйозно постраждають невеликі сільгоспвиробники і найменше – трейдери (за умови повернення експортного ПДВ). Зрозуміло, що це робиться під тиском МВФ, але давайте не будемо забувати, що в Європі досить великі дотації йдуть сільгоспвиробникам, яких в Україні не очікується.
Також розробники пишуть про тонку капіталізацію. Так, це загальносвітова практика, й очевидно, її необхідно впроваджувати. Але давайте розберемося, чи так це важливо на поточному етапі? Сьогодні важливо розібратися з монополізованими галузями. Потрібно боротися з трансферним ціноутворенням. Якщо ми будемо боротися з тіньовою економікою і змусимо платити за нинішніми ставками, бізнес просто не потягне. При боротьбі з тінізацією економіки паралельно має йти зменшення ставок оподаткування в усіх видах податків.
Олександр Бакуменко, заступник голови комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин
У разі анулювання спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників в аграрному секторі настане системна криза. Ось лише деякі його наслідки, що базуються на наших розрахунках:
Сільськогосподарські підприємства втратять понад 19 млрд грн обігових коштів.
Відбудеться різке зменшення обсягів виробництва, особливо в області тваринництва – на 25-30%, що призведе до закриття значної кількості підприємств, і скорочення робочих місць в діапазоні від 60-100 тисяч чоловік. Фонд заробітної плати в галузі знизиться більш ніж на 1,3 млрд гривень.
Втрати експорту продукції АПК складуть $1,5-2 млрд щороку. Тобто відбудеться втрата валютного виторгу, посилення тиску на курс національної валюти і поглиблення дефіциту торговельного балансу.
Інвестиційна привабливість буде практично нульовою.
Важливо розуміти, що аграрна галузь – це не тільки сектор економіки (завдяки якому, очевидно, доведеться повертати міжнародні кредити), а насамперед фундамент продовольчої безпеки країни. У разі рецесії в цьому секторі доведеться імпортувати продовольчі продукти за цінами, значно вищими за вітчизняні.
Геннадій Медведєв, власник ресторанів Grill du Brasil, Starburger
У пропозиціях, озвучених Мінфіном, є позитивні сторони – наміри щодо виправлення цілого ряду мінусів у податковій системі. Але в самій презентації в цілому є великий мінус – не враховано пропозиції реального сектору. Я був на обговоренні робочої групи в Мінфіні, де озвучував ідею щодо реформи ресторанної індустрії. Але жодну з наших ідей на озброєння не взяли.
Це мінус, тому що реальний сектор, який генерує ВВП, заслуговує того, щоб до нього прислухалися. В іншому випадку країну чекає бізнес-еміграція, коли найактивніший прошарок населення вирішить працювати в інших державах.
Якщо нас, бізнесменів, не слухати сьогодні – Україна неминуче стане сировинним придатком Європи, оскільки підприємництво нікого не цікавить, а розбагатіти законно ніхто не зможе.
Артур Сомов, фінансовий директор «Карпатигаз»
В цілому Презентація написана досить загальними поняттями в стилі «все буде добре».
Що стосується найболючішого для нашої компанії питання – зниження рентних ставок, то в Презентації дійсно передбачено революційне зниження з 55% і 28% (для свердловин до 5 тис. м і понад 5 тис. м) до рівня 29% і 14%. А з 1 січня 2018 року передбачається зниження взагалі до 20% і 10%. Але… ці зниження стосуються тільки чомусь «підприємств», які в даний момент платять ренту 55%, тобто приватних газодобувних компаній. Але вони ніяк не поширюються на Договори спільної діяльності і, головне, на «Укргазвидобування», які сукупно видобувають близько 80% всього природного газу в Україні.
Таким чином, таке зниження ставок дійсно може і повинно привернути іноземних інвесторів у газовидобувну галузь в Україні (якщо не брати до уваги інші ризики – ситуацію на сході країни і т.д.). Однак воно й досі містить дискримінаційні норми щодо Договорів СД і, взагалі, на наш погляд, матиме слабкий вплив на зростання видобутку природного газу в Україні.
По-хорошому, необхідно зменшувати ставки для всіх гравців ринку. Інакше все це схоже на якийсь косметичний ремонт старих прогнилих стін.
Андрій Перетяжко, перший віце-президент страхової компанії АХА-Страхування
У нас ситуація з податковою реформою дивна, тому що страховий ринок у процес обговорення не запрошували. Минулого разу, коли проводилися зміни до Податкового кодексу, нам вдалося озвучити багато правильних речей, і деякі з них пролобіювати. Торік Українська федерація страхування була в робочій групі Мінфіну, ми готували матеріали, були на більш ніж десяти засіданнях.
А зараз у нас немає контакту ні з Мінфіном, ні з ДФС стосовно робочих груп із податкової реформи. Хоча зі свого боку ми готові показувати найкращі європейські практики з оподаткування й рекомендувати, як найкраще імплементувати їх в Україні.
Леонід Рубаненко, голова Союзу податкових консультантів
Презентація – презентацією, Концепція – концепцією, але хотілося б побачити законопроекти. Є в презентації багато всього хорошого і прогресивного, але там є й кілька мінусів, які можуть все хороше перекреслити.
Є питання, наприклад, до того, що Мінфін запропонував знизити ставки ренти, але за умови виконання інвестиційних договорів. Але які це договори – нові, старі чи затверджені якимось органом – незрозуміло. Виходить, все дається на відкуп чиновнику.
Також, за пропозиціями Мінфіну, якщо ти хочеш оскаржити дії податківців, ти повинен оформити банківську гарантію або депозит. Це абсолютно несправедливо по відношенню до бізнесу, і це – корупційний механізм.
Олександр Горбуненко, фінансовий директор Burisma Holdings
Що ми мали до виходу сьогоднішньої презентації? Проект закону 2352а, до якого було чимало серйозних зауважень з боку незалежних видобувних компаній з операційною діяльністю в Україні.
По-перше, запропонована законопроектом логіка поділу на «старий» і «новий» видобуток за рахунок введення визначення «інвестиційний проект», суть і правила застосування якого відсутні в законодавстві, на практиці є неможливою.
Тому пропонується використовувати один податковий режим для компаній, які займаються видобутком газу. При цьому – з 01/10/2015 знизити ставки до рівня: рента 14/29% замість 28/55% одночасно зі звичайним діючим податком на прибуток 18%, а в період з 01/01/2016 по 31/12/2017 (перехідний період) дати можливість усім добровільно, але не пізніше закінчення періоду, перейти на новий режим – і тут виникає 3 варіанти:
- 10/20 + 18% податок на прибуток + додатковий податок на прибуток 30% (так зараз у проекті);
- 10/20 + 18% податок на прибуток + додатковий податок на прибуток 10% або
- 8% (єдина для ставки ренти) + 18% податок на прибуток + додатковий податок на прибуток 20%
Третій варіант буде найбільш прийнятним для галузі і найбільш близьким до рекомендацій IHS, які спільно з представниками галузі та робочої групи Мінфіну розробили і вклали в звіт для Прем’єра і Яресько в червні цього року перед конференцією.
По-друге, проект закону і логіка нової системи породжують проблему, пов’язану з супутніми продуктами. Закон, знижуючи ренту на газ, залишає без змін поточну ставку для нафти і конденсату (45%) і при цьому створює додатковий податок на прибуток – це погіршує економіку конкретно по цих продуктах, а в разі, якщо конденсатний фактор чи обсяг супутньої нафти досить високий (20-30% і більше) – може негативно впливати на економіку цілого родовища і добувача в цілому.
Ідеального рішення поки що немає – потрібно окремо опрацьовувати з юристами і бухгалтерами, але в якості ідеї – у випадку, якщо ренту на нафту і конденсат не буде знижено, дозволити компаніям застосовувати коригування на суму ренти, сплаченої за ними, і на суму виторгу від реалізації цих продуктів. Є побоювання, що питання зниження ренти на нафту зачіпає інтереси великих держкомпаній, які знаходяться в руках відомих підприємців, і може взагалі призвести до того, що закон не пройде у вересні.
Чому може зачепити – тому, що зараз у нашому законодавстві є колізія – немає чіткого розмежування між супутніми нафтою і конденсатом – і такими, що добуваються як основний продукт (у спец.дозволи пишуть і так, і так).
По-третє, формулювання щодо середньозваженої імпортної ціни більш-менш адекватне. Принаймні, це не гірше, ніж поточна гранична ціна НКРЕКУ, оскільки, по суті, остання розраховується на основі імпортної ціни. Раніше це була майже на 100% ціна Газпрому, тепер – вона буде залежати від багатьох змінних у своїй формулі. Тепер ціну можна буде оскаржити, але й ціну НКРЕКУ теж можна в теорії оскаржити, адже у комісії офіційно на руках навіть немає копії контрактів із нашими зовнішніми постачальниками, тому що їх офіційно тримають у секреті.
По-четверте, принцип віднесення витрат на капітальні витрати, які будуть враховуватися для розрахунку бази оподаткування для додаткового податку на прибуток, – зараз у проекті закону мова йде тільки про 70% від деяких матеріальних витрат на деяких етапах розробки родовища і не йде про нематеріальні (наприклад, сейсміка або інтерпретація).
Швидше за все, це банальна безграмотність авторів, і ми повинні просто внести поправку, в якій вкажемо всі розумні капітальні витрати, які відносяться до процесу видобутку вуглеводнів.
По-п’яте, момент оплати ренти – пропозиція змінити норму і ухвалити, що рента оплачується за фактом реалізації газу. При цьому нарахування відбувається на основі ціни реалізації, якщо вона знаходиться в діапазоні +/- 10 або 15% від середньозваженої імпортної ціни. Якщо ціна реалізації відрізняється на більшу суму – тоді від середньозваженої. Подібна практика є у світі і вона створює кращі умови для видобувних компаній.
І, нарешті, з боку деяких колег по галузі, у яких є СД між учасниками без частки держави, озвучувалася пропозиція про те, щоб нова система оподаткування застосовувалася до таких СД, а не змушувала їх на вибір платити 70%, або зупиняти діяльність.
Що ми маємо зараз після публікації презентації? У частині основних параметрів – розміру рентних платежів – ми маємо підтверджений на цифрах намір повернути ставки до рівня 29/14, практично ідентичного до ставок минулого року (були 28/15), тим самим виправивши фатальну помилку, в результаті якої галузь вже просіла на чверть, а в частині свого потенціалу – втратила мінімум два роки в розвитку.
Також ми маємо не відцифровану формулу нового сучасного підходу, який набуде чинності з 2018 року – з одного боку ставки ренти відомі – 10% і 20%. З іншого – не зрозуміло, про яку ставку надбавки до податку на прибуток йде мова. Швидше за все, Мінфін почув думку, зауваження та пропозиції галузі, але ще не завершив свою домашню роботу (за вказаними вище 6 пунктами), тому сприймати презентацію як відображення фінальної позиції відомства – рано.
Та все ж наша компанія, як, я впевнений, і інші представники газодобувної галузі, позитивно ставиться до реформаторських ідей і намірів з боку Мінфіну. Від їх якісної реалізації залежить майбутнє економічного розвитку нашої країни, що в свою чергу впливає на ключові процеси в інших сферах життя. Але ми підкреслюємо, що для того, щоб процес не виявився схожим на вигуки з натовпу, нормативна база і суть змін мають бути опрацьовані вздовж і впоперек за участю професіоналів у галузі та експертів із міжнародним досвідом.
Ольга Богданова, керуючий партнер «OMP accounting and audit service LTD»
Не встигли платники відзвітувати щодо недавно переписаного 3 розділу ПКУ, як Мінфін в якості кроку для встановленню справедливості відновлює вимогу стосовно наявності зв’язку з господарською діяльністю для витрат, що враховуються з метою оподаткування податком на прибуток.
У 2015 році було підвищено пороги виторгу та обсягів контрольованих операції з метою визначення кола платників, що підпадають під сферу вимог законодавства з трансфертного ціноутворення. А Мінфін пропонує усунення порогу для операцій, які підлягають контролю з трансфертного ціноутворення.
Збитки бізнесу від «експерименту СЕА ПДВ» (система електронного адміністрування ПДВ) швидше за все збільшаться в результаті вимог Мінфін оформляти банківську гарантію/депозит як передумову для оскарження податкових нарахувань до Державної фіскальної служби в суді, в умовах однорівневої процедури адміністративного оскарження (тобто тільки на рівні ДФС України).
Також турбує впровадження системи контролю за сплатою акцизного податку при виробництві та обігу палива шляхом застосування акцизної накладної. Така акцизна накладна буде складатися при здійсненні всіх операцій з реалізації палива на внутрішньому ринку з обов’язковою її реєстрацією в окремому реєстрі (за незначними винятками).
В цілому, не слід очікувати полегшення ведення бізнесу та зниження податкового тиску. Концепція побудована за «принципом компенсаторів» і не робить ставку на детінізацію, а це означає, що зменшення ставки/бази з одного податку/збору будуть просто переведені на інші. Так, наприклад, втрати від зниження ставок ЄСВ та ПДФО будуть компенсовані за рахунок скасування спецрежиму з ПДВ для аграріїв та поступового підвищення акцизів згідно з 5-річним графіком.
«Переписування» окремих норм Податкового кодексу не вирішить проблему фіскального тиску, тому що Концепція Мінфіну не передбачає скорочення державних витрат у відповідності з можливостями економіки і скасування індикативних показників надходжень.
Володимир Котенко, керівник податково-юридичного відділу E&Y
Цей документ не варто сприймати як остаточний план дій – в ньому не зачіпаються ті проблеми, які сам Мінфін визнавав пріоритетними (в першу чергу, радикальні зміни в частині ЄСВ та ПДФО). Відповідно, від Мінфіну можуть і повинні з’явитися й інші, серйозніші документи. Презентований документ – це швидше частина обов’язкової рутинної програми з вичитування і виправлення явних прогалин, які є в існуючому нормативному масиві, тобто свого роду housekeeping, справа в принципі корисна, але на реформу «не тягне»
Взагалі, знайомство з документом залишає відчуття холодної («консультантської») відстороненості авторів від обговорюваних проблем та захоплення формальною стороною питань: уточнити формулювання, переставити пункти і так далі.
Так трапляється, коли проблема, яку намагаються вирішити, відома з чужих слів, а не відчута більш персонально. Втім, у цьому сухуватому і теоретичному документі прослизають простодушно-щирі пасажі – наприклад, пропозиція повернути концепцію «зв’язку витрат з господарською діяльністю» в податок на прибуток, що явно є продуктом бюрократичної думки.
Віталій Кравченко, Маргарита Ормоцадзе, Андрій Леденєв
За матеріалами:
Forbes.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас