643
Чиновники ризикують провалити 4G-аукціон
— Казна та Політика
Нацкомісія з питань регулювання зв’язку та інформатизації 18 серпня прийняла проект розпорядження Кабміну про затвердження плану заходів на 2015-2017 роки щодо впровадження стандарту зв’язку четвертого покоління 4G .
Рішення регулятора – це реакція на указ президента, який розпорядився почати підготовку до запуску нової технології.
“Це буде перший випадок, коли на сайті регулятора буде опублікований прозорий план впровадження 4G”, – заявив глава НКРЗІ Олександр Животовський.
За його даними, є п’ять діапазонів, де можна впроваджувати 4G: 800 МГц, 900 МГц, 1800 МГц, 2300 МГц і 2500 МГц.
Інтерес до технології задекларували вісім компаній: трійка найбільших мобільних операторів («Київстар», «МТС-Україна”, “Астеліт”), CDMA-оператор “Інтертелеком” і близький до нього “Перший інвестиційний союз”, “Укртелеком” і його дочірнє підприємство “Тримоб”, WiMax-оператор “Інтеллеком” (ТМ Жираф).
Інтерес держави до 4G очевидний: конкурси 2017 можуть принести легкі гроші в бюджет – 3G-конкурс 2015 приніс 11 млрд грн. До того ж, цей проект покращить інвестпривабливість країни та імідж президента.
Однак самі оператори навряд чи будуть готові до наступного конкурсу вже через два роки. “Київстар”, МТС і “Астеліт” тільки почали запускати свої 3G-мережі і вже зіткнулися з тим, що нова послуга не по кишені багатьом користувачам.
Все на останній момент
У розпорядженні ЕП виявився проект плану заходів щодо впровадження 4G.
Згідно з цим документом, єдиним цікавим заходом, який має відбутися до кінця 2015 року, буде вибір іноземної компанії, яка проведе науково-дослідну роботу щодо можливих варіантів використання радіочастотного спектру в Україні.
Вартість такої послуги – близько 400 тис євро. Заплатять за неї учасники ринку. Обрана компанія буде працювати над варіантами частотних реформ весь 2016, і лише на початку 2017 має початися найцікавіше.
За цей рік регулятор повинен підготувати і провести відкриті тендери з видачі ліцензій на 4G, чому будуть передувати гори паперової роботи. У тому, що все вдасться зробити за рік, сумніваються навіть самі представники НКРЗІ. Однак вони визнають, що указ підписаний, і їм доведеться постаратися.
Телебачення підкачало
Першою перешкодою для впровадження 4G може стати телебачення. У плані є пункт, згідно з яким Нацрада з питань ТБ і радіомовлення зобов’язана буде до кінця першого півріччя 2017 звільнити частину радіочастотних смуг, призначених для телебачення, на потреби 4G-зв’язку.
Мова йде про так званий перший цифровий дивіденд – так на заході прийнято називати радіочастоти, які звільнилися в ході переходу телебачення з аналогового на цифровий формат мовлення. Це частоти в діапазоні 790-860 МГц. У Європі на них вже проведені тендери.
Оператори знаходять цей спектр особливо “смачним”, так як він дозволяє домогтися більш широкого радіусу дії базових станцій, ніж в інших діапазонах. Значить, операторам потрібно буде витратити менше грошей на обладнання.
Ці частоти використовуються, головним чином, для забезпечення покриття мобільним швидкісним інтернетом в частому секторі, де густота проживання населення в рази менше, ніж у районах багатоповерхової забудови.
В Україні віддати ці частоти мобільним операторам до середини 2017 буде складно. Нацрада вже провалила перехід на цифрове ефірне мовлення до середини червня 2015 згідно з міжнародною угодою “Женева-2006” і вимагала відстрочки мінімум на кілька років.
Це пов’язано з тим, що не всі соціально незабезпечені громадяни обзавелися ТВ-тюнерами, а також з тим, що монопольний провайдер цифрового ТБ компанія “Зеонбуд” не забезпечила повсюдного ефірного покриття.
Перші ознаки того, що плани телекомунікаційного та телевізійного регуляторів з розвитку нових технологій не збігаються, з’явилися на засіданні НКРЗІ 18 серпня. Комісія не погодила підготовлений Держспецзв’язку проект змін до плану використання радіочастот про відстрочку дедлайну відключення аналогового ТБ до 1 січня 2019 року.
Як заявив Животовський, хоча в сфері впровадження “цифри” є складнощі, давати на їх рішення ще три роки абсолютно нелогічно. У такому випадку буде завалена президентська програма з впровадження LTE до кінця 2017 – на тендер не вийде виставити найпопулярніші частоти.
Тому НКРЗІ запропонувала зменшити термін, який затребував Держспецзв’язку з 1 січня 2019 до кінця першого півріччя 2017 року.
Незрозуміло, чому Держспецзв’язку взагалі вважає, що відключення аналогового ТБ потрібно так сильно відстрочити. Навіть за оцінками члена Нацради Григорія Шверка, 1 січня 2019 – це досить далекий термін.
Хоча, додає Шверк, середина 2017 р. – теж нереальна дата. До цього часу повний перехід на цифру, за його оцінками, навряд чи відбудеться. Він каже, що масове відключення аналогового сигналу планується почати в 2017 році і проводити до кінця 2017 року.
Крім того, помічає Шверк, найближчим часом умови гри можуть знову змінитися, і, природно, намічені терміни ризикують зрушити.
За його словами, “Укрчастотнагляд” почав роботу з чергового “переплануванні” спектра, використовуваного телебаченням. Основним драйвером цього процесу, говорить Шверк, є зміни на ринку Європи.
Там щосили йде робота по виведенню з користування телеканалами другої порції радіочастот для потреб мобільного інтернету. Україна теж хоче включитися в цей процес. У підсумку, українські цифрові мережі знову можуть бути переплановані, що стосуватиметься і “Зеонбуда”.
Хто перший встав, того і спектр
Другою перепоною для виставлення телевізійних частот в діапазоні 790-860 МГц на тендер 2017 можуть бути рішення самого регулятора від 2014 року.
Тоді НКРЗІ продовжила CMDA-оператору “Інтертелеком” дію ліцензій в цих смугах аж до 2026 року. Хоча комісія зазвичай видає ліцензії на п’ять років, компанія скористалася законним правом і доплатила за більш тривалий термін продовження ліцензій за 10% від їх вартості за кожен рік.
Очевидно, “Інтертелеком” виходив з того, що в майбутньому ці частоти будуть коштувати набагато більше. Виходить, що стандарту CDMA-оператор достроково “купив” частку в цифровому дивіденді. Якщо навіть НКРЗІ в 2017 році переплановує цей спектр, за компанією все одно збережеться місце на ринку.
Зовсім інакше йдуть справи у інших ліцензіатів в спектрі 800 МГц. У “Телесистем України” – PEOPLEnet – і “Астеліт” – життя :) – термін дії ліцензій на CDMA-частоти закінчується 1 січня 2016 року.
PEOPLEnet вирішила відмовитися від більшої частини спектра, а life:) свої CDMA-частоти не використовує і думає, що з ними робити. Часу на роздуми у компанії залишилося небагато – до кінця серпня. Довше думати не можна, так як закінчуються терміни подачі заявки на продовження документа.
Порівну поки не ділиться
Нарешті, третя ключова складність, з якою НКРЗІ, швидше за все, зіткнеться в 2017 році при прискореній підготовці до конкурсу, – це справедливий перерозподіл частот в нинішніх GSM-діапазонах – 900 Мгц і 1800 Мгц.
Це теж ласі шматочки для LTE. Більше 50% цього спектру сконцентрував “Київстар”. Вже не перший рік компанія не хоче безоплатно ділитися частотами з конкурентами – свого часу вона заплатила за ефір багато грошей.
У плані заходів щодо впровадження 4G зазначено, що частоти для нової технології потрібно буде використовувати на рівній і недискримінаційній основі. Тобто, швидше за все, спектр належить переділити між учасниками.
Представники НКРЗІ, з якими ЕП поспілкувалася в кулуарах комісії, поки не можуть дати гарантії, що спектр обов’язково буде поділений на рівні частки в кожному діапазоні. Вони обіцяють дочекатися висновків західної компанії.
Однак можна припустити, що якщо дослідник візьме за основу європейський досвід, то спектр таки буде поділений на рівні шматочки. У Європі до забезпечення конкуренції ставляться серйозно і не допускають концентрації такого обмеженого ресурсу як частоти в одних руках.
Ключовим моментом може виявитися не сам переділ, а компенсація частотним монополістам за втрату купленого ефіру. Швидше за все, її не буде. Цілком може виявитися, що “Київстар”, наприклад, марно переплачував сотні мільйонів гривень щорічно за те, що зберігав ефір на майбутнє.
До слова, якщо буде прийнято рішення про переділ спектра, то воно може боляче вдарити не тільки по лідеру ринку мобільного зв’язку, але й по СКМ.
Підконтрольна групі компаній Ріната Ахметова структура “ММДС-Україна” на ексклюзивних умовах володіє частотами для LTE в 2,6 ГГц і, за інформацією співрозмовників ЕП, готує їх до продажу. Швидше за все, ними доведеться поділитися.
Якщо хоча б одна зі згаданих компаній не домовиться з НКРЗІ, то на початку 2017 ця сфера може обрости судовими розглядами, які навряд чи закінчаться за рік. Це поставить під сумнів проведення відкритих конкурсів для всіх учасників ринку на рівних правах.
Стас Юрасов
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
