Робити бізнес: в Україні чи за кордоном? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Робити бізнес: в Україні чи за кордоном?

Особисті фінанси
1375
Українців, як і громадян будь-якої іншої суверенної держави, можна поділити на дві групи: тих, хто залишається і шукає можливості в рідній країні, і тих, хто їде за кордон “у пошуках кращого життя”.
Цікавий той факт, що згідно з численими статистичними дослідженнями і опитуваннями люди, які ні разу не бували за кордоном, вважають, що “там” життя набагато якісніше, ніж “тут” і більше перспектив. А ось респонденти, які мали можливість побачити інші країни і самим відчути особливості життя поза Україною, часто дотримуються протилежної думки. Ілюзії чи середньостатистична реальність? І те, й інше. Але як бути, якщо збираєшся відкрити свою власну справу, яка чаша на терезах такого серйозного вибору все-таки переважить іншу? Повністю об’єктивну оцінку тут дати неможливо, але от розглянути всі позитивні і негативні сторони, в рівній мірі як і особливості даного питання, – цілком реально.
Причини для настрою “на валізах”
Процес еміграції з України не зупиняється протягом усього часу після розпаду Радянського Союзу, але має властивість то посилюватися, то сповільнюватися. Це в більшій мірі залежить від політичної ситуації в країні. Так, наприклад, на початку 2000-х років була тенденція до зниження темпів еміграції завдяки відносному підйому рівня життя і заробітних плат в Україні, в той час як на даний момент цей процес лише набирає обертів. Причини можуть варіюватися, але в цілому варто виділити два основних аспекти, які в першу чергу впливають на ситуацію, що склалася з відтоком висококваліфікованих кадрів з України – це військова мобілізація і загальна нестабільність у країні.
Що стосується мобілізації, вона дійсно є серйозним відлякуючим фактором для багатьох людей серед працюючого населення. Це змушує все більшу кількість кадрів “тікати” заздалегідь, поки не прийшла повістка і ще можна фактично легально уникнути перспективи поповнення рядів армії. Так, в Україні справді чимала кількість патріотів, але вона не перевищує кількості людей, які морально не готові йти на фронт. Ситуація ускладнюється, якщо одна працююча людина змушена утримувати всю сім’ю. Що ж станеться, коли її призовуть? Слід визнати, що від мобілізації та її наслідків можуть страждати перспективи розвитку деяких видів бізнесу в Україні.
Візьмемо за приклад сферу IT-технологій. Ця галузь на даний момент є прогресуючою, а спеціальність затребуваною у всьому світі, включаючи Україну, де висококваліфіковані “айтішники” можуть отримувати непоганий дохід.
Такі фахівці, намагаючись убезпечити себе, виїжджають за кордон з метою подальшого працевлаштування за кордоном. Бувають випадки, коли роботодавець сам підштовхує співробітника до переїзду, якщо той має велику цінність для компанії.
Другою причиною еміграції є відчуття нестабільності. Як вважає Владислав Воскресенський – засновник і керівник міжнародної компанії з розробки програмного забезпечення “InvisibleCRM” (Україна-США) – сенс, який люди вкладають у слово “нестабільність” щодо поточної ситуації в Україні у кожного власний. “Стабільність – це ефемерне поняття, – зауважує Воскресенський – всі говорять про нестабільність, але кожний має на увазі під цим щось своє. Хтось незадоволений тим, що тут постійно змінюються правила гри, хтось вважає, що реформи проводяться занадто повільно, ну а хтось незадоволений тим, що є військова небезпека. Ця сама нестабільність у всіх своїх значеннях і проявах теж підштовхує людей до думки про переїзд. Можна провести таку просту аналогію: якщо ми проходимо повз нормальний ресторан, і раптом там на літній терасі починається бійка, то це в принципі нічого поганого не говорить ні про ресторані, ні про його кухню, але поки туди заходити не хочеться”.
На даний момент у розробці знаходиться чимало реформ, які, будучи доведеними до кінця, можуть значно поліпшити економічний стан країни. Наприклад, планується протягом найближчих 15 років подвоїти ВВП, за 5-10 років домогтися приходу в економіку значного обсягу інвестицій.
На жаль, на даному етапі говорити про серйозні зміни поки ще рано. В області бізнесу, наприклад, за останні півтора року серйозних реформ не було проведено. “Те, що зроблено, – тільки на папері: зменшення кількості податків, спрощення відкриття бізнесу в он-лайні. Це навіть реформами назвати не можна”, – вважає Андрій Гідулян, засновник “SME Banking Club”. “Це лише точкові завдання, спрямовані, в першу чергу, на підвищення рейтингу країни в Doing Business. Бізнес в Україні перебуває в кризі і вимагає спрощення системи адміністрування податків, зниження податкового тягаря і дешевого фінансування, допомоги в розвитку, у тому числі на експортному напрямку. Ні по одному з даних пунктів з боку уряду не було зроблено серйозних заходів”, – додав він.
Тим не менш, людині, яка замислюється про від’їзд, варто враховувати не тільки поточну ситуацію, а й перспективи. Крім того, можна пасивно міркувати про відсутність майбутнього у своїй країні, а можна намагатися робити активний внесок у зміни у бік процвітання, яке залежить далеко не тільки від політиків.
“У нас є одна національна риса – звинувачувати інших у всіх проблемах, – каже Влад Воскресенський. – Насправді, у нас зараз в країні просто унікальна ситуація: і в суспільстві, і навіть серед уряду, є люди, які бажають реальних змін. А це означає, що рано чи пізно ці зміни відбудуться. Зрозуміло, що неможливо виконати всі на 100%, але плюс в тому, що у нас є чітко задекларовані цілі. Ви тільки уявіть, що буде, якщо хоч половина реформ спрацює”, – припускає він.
Зона комфорту VS ризиковані перспективи
Якщо розібратися, що мотивує людей покидати Україну незалежно від політичної ситуації – це такі переваги, як відсутність побутових проблем, безпека, надійність кредитування, постійна зарплата. Але чи буде вона вище з урахуванням рівня витрат, наприклад, в Америці? Спірне питання. Якість життя обходиться недешево і, швидше за все, до кінця місяця Ваш гаманець буде порожній.
Спробуємо вникнути в особливості мислення людей, які воліють жити і працювати в межах своєї країни. По-перше, їм ментально складно покинути батьківщину. Багато хто не хоче залишати землю, де жили їхні предки, де самі вони народилися і провели всю минуле життя. По-друге – мовний і культурний бар’єр. Незнання мови і страх перед чужим середовищем відганяють думки про переїзд. По-третє, часто люди у принципі не бажають виходити зі своєї зони комфорту і ризикувати: навіщо? Якщо є реальний дохід, є машина і квартира; навіщо щось міняти, ризикуючи одержати не більше, а менше?
Для підприємців тут все трохи по-іншому: вони керуються іншими цінностями і філософією. Основний аргумент на користь “їхати” у них – це розуміння того, що в першу чергу за кордоном набагато більш розвинений ринок: більш насичений клієнтами і відкритий до інновацій. Доступність грошей? Так, будь-якому підприємцю це до душі. Глобальність фокусу? Ще одна галочка в колонку до “плюсів” еміграції.
Наступний вагомий аргумент – доступність бізнес-талантів на зарубіжному ринку. “В Україні багато технічних талантів, але складно знайти хорошого бізнес-девелопера або маркетолога; за такими кадрами варто їхати за кордон, якщо хочеш створити свій стартап і свій продукт, зробити його глобальним”, – радить Воскресенський.
В умовах зниження купівельної спроможності населення на локальному ринку і відсутності ефективних механізмів підтримки з боку уряду, багато підприємців шукають більш сприятливі країни для розвитку бізнесу. “В основному їдуть в довколишні країни: Східна Європа, країни Балтики, Польща, – розповідає Андрій Гідулян – відкриттю бізнесу саме там сприяють відсутність корупції, територіальна близькість, схожість ментальності. Успіх залежить, як правило, від того, наскільки успішним був бізнес в Україні, і наскільки власники адаптуються під специфіку локального ринку”.
Україна для іноземних підприємців
Про Україну деякі кажуть: це була б велика країна, якби вона вирішила всі свої проблеми. Але можна трохи перефразувати цю тезу: Україна вже велика країна, просто у неї є проблеми, які потрібно вирішити. Насправді, тут просто непочатий край для діяльності. Низькі зарплати в країні є конкурентною перевагою. Ще одна наша сильна сторона – це соціальна близькість людей один до одного, що по суті є частиною нашої ментальності.
В Україні справді закладений сильний потенціал – це і ресурси, і величезна кількість талановитих людей. Але залишається питання: як скористатися цим потенціалом, щоб люди не тільки не виїжджали масово за кордон, але і щоб стало можливим залучати сюди більше і більше іноземних підприємців?
Мало хто знає, але по захищеності від трудових іммігрантів Україна може легко конкурувати з Америкою, яка всіма силами намагається стримувати потоки бажаючих легально влаштуватися в цій країні. Так, в Україні дуже важко отримати робочу візу – і це той прокол в системі, який просто зобов’язаний бути виправлений на законодавчому рівні. Але це лише один з декількох важливих аспектів, на які варто звернути увагу.
Потенціал України найбільшою мірою розміщений у двох ключових сферах – IT-технологіях і агрокультурному комплексі. Наша країна з найдавніших пір є в першу чергу агропромисловим краєм і це ті ресурси, які є нашою сильною стороною. Здавалося б, причому тут IT? Все дуже просто: у світовій агрокультурі давним-давно є попит на інновації, ось тільки немає підходящої території. Як вважає Владислав Воскресенський, якщо Україна вибере вектор розвитку IT і агро, скомбінувавши їх разом, це може призвести до великого інтересу з боку зарубіжних інвесторів і підприємців до нашої країни.
Також Воскресенський відзначає, що ще одне з достоїнств України – це відносно невисокі податки. “Нам треба навчитися продавати й маркетувати так, як це успішно роблять американці, – говорить Воскресенський – у нас податки дійсно менше. Треба залучати, користуватися моментом. Ідеальним шляхом створення міжнародних компаній світового рівня з українською ініціативою було б “склеювання” зарубіжного бізнес-таланту і нашого технічного. Нам необхідно створювати новий бізнес, привозити людей в Україну. Так, у нас маленькі можливості локального ринку, але це насправді хороший стимул для людей мислити глобально”, – упевнений Воскресенський.
Сучасний глобалізований світ відкрив багато кордонів і усунув багато перешкод для бізнесу. У ньому є різноманітні можливості, причому виникнути вони можуть навіть у найнесподіваніших локаціях. Не змінилася тільки конкуренція за ресурси. Колись це була конкуренція за їжу та енергоресурси, а зараз – це конкуренція за людей. Очевидно, що, чим вища кваліфікація, тим ти більш затребуваний. Але є одна важлива відмінність між тим, коли Ви шукаєте собі роботу і, відповідно ставите собі якісь рамки у вигляді певної цілі, і коли шукають Вас. Якщо Ви робите бізнес, маєте певну цінність для суспільства і їдете в іншу країну не шукати роботу, а надавати результати своєї праці – Ваші можливості практично не обмежені.
Анастасія Дубко
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас