7751
SIM-карта за паспортом: кому це потрібно і який досвід інших країн?
— Технології&Авто
Крок за кроком українські чиновники готують переведення всіх абонентів мобільного зв’язку на обов’язкову реєстрацію SIM-карт. Нацкомісія з питань регулювання зв’язку та інформатизації (НКРЗІ) запропонувала Кабінету міністрів розглянути проект постанови який зобов’язує реєструвати SIM-карти абонентів мобільного зв’язку у операторів.
В Україні цю ідею лобіюють вже втретє, в даний час влада мотивує тим, що країні необхідно боротися з тероризмом і злочинністю. Позбавлення припейд-абонентів анонімного користування цьому посприяє.
Раніше в 2012 році, Держслужба спецзв’язку і захисту інформації (Держспецзв’язку) пропонувала депутатам до розгляду законопроект, в якому придбання SIM-карт з документами, що ідентифікують особу, стане порядком денним. До того ж, про це йшлося в законах “від 16 січня”. Зараз же останньою інстанцією стала НКРЗІ, яка погодила проект постанови про внесення змін у кілька підзаконних актів, які стосуються реєстрації абонентів мобільного зв’язку у своїх операторів, що очікує розгляду та підписання Кабінетом міністрів.
“Нічим пишатися Україні, де 90% абонентів мобільного зв’язку існують на умовах анонімності”, – заявив глава НКРЗІ Олександр Животовський.
Реєстрація абонентів – це загальносвітовий тренд, вважає Животовський. Вона відкриває двері для нових послуг, у тому числі фінансових, для яких важлива безпека. Однак, багато країн, що приймали подібні закони змушені були незабаром відмовитися від подібної практики, визнавши це неефективним способом.
Цим проблему не вирішити
Експерт у галузі мобільного маркетингу, директор агентства LEAD9 Назар Гриник, розповів, що в Україні в середньому 50 млн. SIM – карт знаходяться на руках у людей, тобто карти придбані без паспортів.
“Зараз, якщо ми вводимо фактор реєстрації SIM-карт з паспортом, то ми намагаємося вирішити локальну проблему глобальними засобами”, – вважає Назар Гриник.
На думку операторів мобільного зв’язку, глобальний підхід може завдати руйнівних наслідків, а це потягне за собою створення нових проблем поверх старих.
“Добровільне право абонентів пройти реєстрацію у телеком оператора давно закріплено в законі України “Про телекомунікації”. Проте, до цих пір, більше 90% воліють анонімне обслуговування. Провести швидку ідентифікацію такої кількості користувачів нереально. Ми вважаємо, що зміни до законодавства, якщо будуть прийняті, повинні поширюватися тільки на нові підключення”, – вважає директор з регулярно-правового забезпеченню компанії Київстар Андрій Осадчук.
Аргументація чиновників про те, що нововведення спрямовані на боротьбу з тероризмом не викликають довіри. Велика маса людей, у тому числі, компетентних компаній будуть знаходити шляхи обходу даної процедури. Більше того, запропонований законопроект суперечить взаєминам між Україною та Європейським Союзом, а також ряду українських законів. Наслідки роботи такої процедури призводить тільки до одного – до розвитку тіньового сектора в економіці.
Андрій Осадчук повідомив, що з точки зору техніки для ідентифікації абонентів, що вже обслуговуються, необхідний тривалий перехідний період. Особливо це стосується жителів віддалених населених пунктів, де немає центрів обслуговування. Телеком бізнесу також знадобиться час на перебудову систем продажів і обслуговування.
“Оскільки зараз підключення з паспортом здійснюється тільки в містах, в спеціалізованих центрах, а для 14 млн. жителів України, які проживають у сільській місцевості, це створить складнощі. В Україні, де телеком ринок всі роки розвивався в бік припейду, буде дуже складно перебудовувати сформовану систему продажів і обслуговування, як організаційно, так і фінансово. Швидкі й необдумані рішення на рівні підзаконних актів в цьому напрямку, можуть призвести до нових правових колізій а так само до порушення прав добросовісних абонентів, які сьогодні прийняли рішення отримувати послуги анонімно. Ще раз підкреслюю, що таких більш ніж 90% від всієї діючої абонентської бази”, – додав він.
Можна сказати, що для компаній це виллється в багатомільйонні витрати, інвестиції та зміну системи дистрибуції. Щоб знову відтворити нову систему та забезпечити належний контроль обліку персональних даних, буде потрібно не малу кількість часу. У підсумку, мобільні компанії будуть змушені змінити вартість своїх послуг, а для багатьох такі зміни будуть не під силу.
Досвід нічому не вчить
“Є приклад Мексики. Вони в 2009 році ввели примусову реєстрацію SIM-карт, і через три роки відмовилися. Причина введення, така ж як і у нас – це обмеження наркоторгівлі, обмеження шахрайства та викрадення людей. Протягом трьох років вони аналізували дані поліції, і побачили, що у них на 40% зросла кількість угонів і на 8% крадіжки телефонів. Ці заходи не тільки не вплинули позитивно, вони викликали ще більше негативних наслідків”, – зазначив Назар Гриник.
У 2013 році майже в 80 країнах світу була реалізована ідея реєстрація SIM-карт. У більшості випадків уряд цих країн наполягав на обов’язковій реєстрації користувачів передплачених послуг, як на інструменті боротьби з тероризмом і посиленні юридичної підтримки діяльності правоохоронних органів. Ряд країн, такі як Великобританія, Чехія, Румунія і Нова Зеландія, розглядали обов’язкову реєстрацію передплачених SIM-карт, але прийшли до висновку, що це малоефективно. Проте, вже зараз купити SIM-карту без паспорта не можна в Норвегії, Індії, Росії, Австралії, Бразилії, Перу, Болівії, Еквадорі, і майже у всій Африці.
Оцінки проведення обов’язкової реєстрації не були оприлюднені, проте у звітності виявили відсутність фундаментальних доказів, з погляду забезпечення значних переваг для відкриття кримінального провадження. Фахівці Groupe Speciale Mobile Association (GSMA) вважають, що політика введення примусової реєстрації SIM-карт показала незворотні наслідки, вони, у свою чергу, тягнуть за собою: обмеження доступу до послуг мобільного зв’язку через обмежену кількість місць, де можлива реєстрація користувачів, виникнення проблем зі свободою слова і приватним життям користувачів у зв’язку з відсутністю законів, додаткові витрати мобільних операторів, які вони могли б спрямувати на розвиток інфраструктури та інноваційні послуги.
Після дослідження аналітики GSMA дійшли висновку – більшість негативних результатів актуальні для країн з нерозвиненою інфраструктурою.
Великобританія проводила ряд експериментів, але у результаті прийшла до висновку, що примусова реєстрація результату не принесе, багато клієнтів будуть відмовлятися реєструватися самостійно.
“В Австралії, наприклад, є державний інтерфейс перевірки ID, тобто є можливість підключення зовнішніх продавців до баз даних австралійського уряду, там Генеральна прокуратура цим займається, і просто за певним номером документа з’ясовується такий документ є в базі чи ні. Тобто доступу їм не дають, їм дають інтерфейс, можливість перевірки, якщо ввели номер і він є – все добре. Якщо немає, вам SIM – карту не продадуть, але ніхто нічого не копіює, – додав директор агентства LEAD9 Назар Гриник, – австралійці не дають можливості копіювати особисті дані, тому що це автоматичне порушення ваших особистих прав”.
В Бельгії можна вільно купувати SIM-карти в будь-якому супермаркеті, центрі продажу SIM-карт і т.п., без надання своїх ідентифікаційних даних. Але, якщо ви хочете зберегти цей номер за собою, особливо у випадку втрати SIM-карти, її заміни або не отримання телекомунікаційних послуг протягом деякого часу, вам потрібно заповнити форму, яка знаходиться в стартовому пакеті і направити її оператору.
В Німеччині та * Франції* купити SIM-карту можливо без паспорта на підписній основі, однак для активації SIM-карти необхідно пройти реєстрацію на сайті і заповнити анкету. Також SIM-карту можна придбати в центрах обслуговування клієнтів, де також необхідно пройти реєстрацію і подати свої персональні дані.
Скільки країн не приводь в приклад, у кожного є свої плюси і мінуси. Аналізуючи світовий досвід у Держспецзв’язку виділили, що основними плюсами процедури купівлі SIM-карток за паспортом можуть бути: полегшення переходу користувачів від одного оператора до іншого зі збереженням абонентського номера, додаткові можливості для субсидування жителів слаборозвинених регіонів, які мають проблеми з відкриттям звичайних банківських рахунків, розширення доступу користувачів до послуг електронного уряду шляхом ідентифікації по мобільному телефону. Але, хто знає, чи зможуть ці плюси перекрити мінуси?
Юлія Бондар
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
