721
Захід експорту
— Аграрний ринок
Що заважає українському бізнесу нарощувати експортний потенціал і як фінансові проблеми країн-партнерів можуть вплинути на майбутні поставки.
Про гостру залежність українських виробників від зовнішніх ринків збуту свідчить статистика зовнішньоторговельної діяльності України. Опубліковані Держстатом дані з експорту-імпорту за січень-квітень поточного року виглядають гнітюче. Експорт обвалився на рекордні $6,6 млрд. У порівнянні з аналогічним періодом 2014-го його обсяги зменшилися майже на 35%.
Ключові напрямки для аграрного експорту з України сьогодні — це Близький Схід і Північна Африка. Дві країни, в які був збільшений експорт (з тридцятки найбільших зовнішніх партнерів України), — аж ніяк не країни Євросоюзу, а Іран (+90%) і Саудівська Аравія (+82%). А безумовним лідером з приросту товарообігу несподівано опинився Мозамбік (+27000%).
Не дивно, що найсильніше вітчизняні експортери постраждали від закриття російського ринку (–60%). За чотири місяці цього року РФ придбала українських товарів на $1,48 млрд., що становить менше 40% минулорічного показника. Друге місце за темпами падіння українського експорту займає Польща (–37%).
Погіршення на 34,4% торгівлі з ЄС аналітики пояснюють несприятливою кон’юнктурою світових цін на товари, що складають основу українського експорту: руда (–50%), метали (–40%), соняшникова олія (–37,8%), зернові (–9%), а також розриву виробничих зв’язків через тривалий простій металургійних підприємств Донбасу й адміністративні заходи НБУ, що ускладнюють роботу експортерів.
КИТАЙЦІ БОЯТЬСЯ КРИЗИ
На тлі туманних перспектив щодо повернення ключових сегментів збуту наших компаній на ринок ЄС, вітчизняний бізнес чекає нове випробування. Над Китаєм, для якого Україна є найбільшим постачальником кукурудзи та іншої сільгосппродукції, нависла загроза фінансової кризи.
Фондові ринки Піднебесної всього за кілька останніх тижнів втратили 30% своєї вартості.
Економічні труднощі КНР можуть болісно позначитися і на українській аграрній галузі.
Тим більше, що німецькі економісти на сторінках газети Die Welt уже попереджають: «хаос на біржах Китаю — не найбільша проблема». Набагато небезпечніший на сьогодні той факт, що зовнішня торгівля найбільшої торгової держави у світі продовжує своє падіння. «Обсяги імпорту та експорту Китаю знизилися на 6,9% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року», — відзначає економіст Джонні Ерлінг.
На думку президента Європейської торгово-промислової палати в Китаї Йорга Вуттке, небезпека полягає не в фондових ринках, а у всій економіці, насамперед, у відсутності попиту. «Внутрішній ринок занадто сильно слабшає», — констатує він. Якщо неприємності Китаю на цьому не закінчаться, то проблеми другої найбільшої економіки світу можуть серйозно вплинути на інші країни. У зоні ризику опиниться Україна, яка за останній час значно наростила обсяги своїх торгово-експортних операцій із Піднебесною. Аналітик інвесткомпанії Dragon Capital Тамара Левченко прогнозує, що через падіння китайського фондового ринку існує ризик зниження поставок української кукурудзи в КНР.
КАВЕРЗИ В ПІДНЕБЕСНІЙ
За підсумками п’яти місяців цього року Україні вперше за всю свою історію вдалося забезпечити майже 90% від загального імпорту кукурудзи в Китай, примудрившись потіснити при цьому США. Справа в тому, що китайці хоча й допускають на ринок 15 видів ГМО-кукурудзи, однак кукурудзу зі штампом MIR 162 (на цей вид припадає більшість американських поставок) брати відмовляються.
Як повідомили «k:» у Державній фіскальній служби, в січні–травні 2015 року Україна вже поставила в Китай 1,16 млн. т кукурудзи за ціною $180/т. Протягом усього 2014/2015 маркетингового року (з липня по червень) Україна експортувала в Китай більше 2,7 млн. т кукурудзи, що в 5,4 раза більше, ніж у попередньому маркетинговому сезоні (за даними консалтингової компанії «УкрАгроКонсалт»).
У той же час «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ) не планує коригувати свої контракти в бік зменшення. У другому півріччі вони розраховують на обсяг 1,7–2,0 млн. т експорту кукурудзи в Китай, якщо CCEC (China Civil Engineering Construction Corporation) отримає відповідні квоти від державної продовольчої корпорації.
Директор аналітичної компанії «ПроАгро» Микола Верницький додає, що головна небезпека полягає в можливій зміні політики країни на зерновому ринку. «Зараз китайська компанія спочатку повинна викупити певний обсяг зерна (кукурудзи) на внутрішньому ринку, а потім може купити такий же обсяг по імпорту. Але якщо буде посилення подібної вимоги у бік закупівлі на внутрішньому ринку (де просто гігантські запаси кукурудзи), то попит на імпорт може впасти», — пояснює експерт.
На думку керівника аналітичного департаменту «Консалтингового агентства «ААА» Марії Колесник, у випадку з ДПЗКУ, Китай зацікавлений, щоб його гроші працювали. «Не має сенсу давати кредит під закупівлі, щоб потім не закуповувати. Просто чекатимуть низької світової ціни. Найбільше «прогнутися» з ціновою політикою доведеться приватним компаніям-експортерам, які вже зараз наступають «на п’яти» ДПЗКУ за обсягами поставок сільгосппродукції у Китай.
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
