404
Судді заважають напрацьовувати зміни до Конституції в частині правосуддя
— Казна та Політика
Робоча група в конституційній комісії (КК) напрацювала пропозиції змін до Основного закону в частині правосуддя (див. документ наприкінці статті). Хоча документ поки не схвалений КК, члени робочої групи вже презентували їх громадськості. Серед за пропонованих змін: передача повноважень щодо призначення суддів від Верховної Ради до Президента, а також розширення повноважень Вищої ради юстиції. На думку деяких членів робочої групи, ці новації носять половинчастий характер і не дадуть бажаного результату.
Повноваження Президента
Зокрема, пропонується залишити за Президентом повноваження утворення судів, так як це є в чинній Конституції. “Президент утворює суди у визначеному законом порядку. Суди утворюються і ліквідовуються на підставі та у порядку визначеному законом”, – пропонує робоча група.
Крім того, Президент за поданням Вищої ради правосуддя (теперішня Вища рада юстиції) призначає та звільняє суддів. Згідно чинної редакції Конституції, на перший п’ятирічний термін суддів призначає Президент, після чого безстроково призначає суддів Верховна Рада. У проекті змін до Конституції пропонується відразу призначати суддів безстроково без першого п’ятирічного терміну.
Цікаво, що саме такий варіант призначення суддів пропонувався у законопроекті про внесення змін до Конституції (щодо посилення гарантій незалежності суддів) №2522-а, внесеного в Раду Президентом Віктором Януковичем. “Призначення судді суду загальної юрисдикції безстроково здійснює Президент на підставі та згідно подання Вищої ради юстиції”, – йшлося у законопроекті.
Пропозиція щодо призначення суддів Президентом у робочій групі викликала дискусію. За словами члена робочої групи Сергія Головатого, компромісним варіантом може стати формулювання, згідно з яким рішення Вищої ради правосуддя є для Президента обов’язковим.
Вища рада правосуддя
Робоча група пропонує перейменувати Вищу раду юстиції (ВРЮ) у Вищу раду правосуддя (ВРП), а кількість її членів зменшити з 20 до 19. Дев’ять членів обиратиме З’їзд суддів, трьох призначатиме Президент, по два обиратимуть З’їзд адвокатів, Всеукраїнська конференція прокурорів та З’їзд представників юридичних вузів.
Голова Верховного суду входить до Вищої ради правосуддя за посадою.
У чинній редакції Конституції своїх представників у ВРЮ має також Рада. До її складу за посадою входять також міністр юстиції та генпрокурор.
Члени робочої групи пропонують розширити повноваження ВРП у порівнянні з ВРЮ. А саме: ВРП надаватиме згоду на затримання та взяття під варту суддів, а також ухвалюватиме рішення про тимчасове відсторонення суддів від здійснення судочинства.
Додаються формулювання, що ВРП “вживає заходів щодо забезпечення незалежності судді” та здійснює інші повноваження визначені Конституцією. Однак не уточняється, про що йдеться і немає конкретного переліку заходів.
Крім того, за ВРП залишаються повноваження щодо внесення подання на призначення чи звільнення суддів, прийняття рішень щодо порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності, розгляд скарг на рішення про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Робоча група пропонує зберегти також Вищу кваліфікаційну комісію, яка буде займатися добором, професійною підготовкою, оцінюванням, а також розглядом справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів.
Судді та прокурори
У пропонованих змінах до Конституції в частині правосуддя збільшується віковий ценз для претендентів на посаду судді з 25 до 30 років, а стаж роботи у галузі права з трьох до п’яти років. Відбір суддів, в тому числі до Конституційного суда, відбуватиметься на конкурсних засадах.
В КСУ пропонується залишити по шість суддів від Президента, Верховної Ради та з’їзду суддів. До повноважень КСУ додається розгляд питань за зверненням Президента про відповідність Конституції актів органів місцевого самоврядування, а також надання висновків щодо відповідності Конституції питань, що пропонується винести на всеукраїнський референдум.
Генеральний прокурор і надалі призначатиметься Президентом за згодою парламенту, але вже не на 5, а на 6 років.
За прокуратурою закріпляються функції:
- підтримання публічного обвинувачення в суді;
- організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням;
- вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження;
- нагляд за негласною діяльністю органів правопорядку;
- представництво інтересів держави у суді у виключних випадках і в порядку визначеному законом.
Чотириланкова судова система
Одним із основних каменів спотикання під час роботи над змінами стало повернення до старої суперечки про те, скільки ланок має бути в українській судовій системі. На даний момент в проекті є пропозиція залишити діючу чотириланкову систему.
Член робочої групи, екс-міністр юстиції Микола Оніщук запевнив, що скорочення кількості ланок знизить витрати на суди. Але ефективне судочинство не залежить від кількості ланок. За словами екс-міністра, головне, щоб громадяни мало чітке розуміння того, до якого саме з судів повинні звертатись за тих чи інших обставин.
Натомість, екс-суддя КСУ Микола Козюбра наголосив, що слід позбутися такого рудименту радянської судової системи, як господарський суд. “Суди адміністративні мають свою істотну специфіку і в самому змісті своєї діяльності і в процедурі, зокрема, в судочинстві і вони справді можуть бути виокремлені у відносно автономну гілку. Що стосується інших судів, то я не бачу можливості їх збереження. Відносно господарського суду, відомого всім, давно відбуваються дискусії і я, чесно кажучи, не бачу вертикалі господарського суду”, – сказав Козюбра.
Половинчасті рішення перезавантаження
Член КК, нардеп Леонід Ємець (“Народний фронт”) констатував, що спростити судову систему не дають судді, які входять до складу КК. “Ми маємо забезпечити триланкову систему: прибрати Вищий господарський суд, Вищий адміністративний суд. Має бути загальний суд, апеляційний і верховний. Дискусія іде, оскільки в Конституційній комісії знаходиться велика частина суддів, то в нас не вдається досягти з цього приводу консенсусу. Вони категорично проти цього”, – повідомив Ємець.
“Ще один момент, який стосується судової реформи, це надмірна присутність у складі робочої групи, у складі Конституційної комісії, також представників судової влади. Суддів потрібно вислухати, безумовно, причому вислухати уважно, але довіряти суддям проводити судову реформу не можна”, – також заявив Микола Козюбра.
За словами Сергія Головатого, нинішня робоча група працює в рази більше ніж та, що готувала зміни в частині децентралізації. Однак, напрацювання її значно менші. Причиною цьому є те, що між членами робочої групи годинами відбуваються суперечки з приводу тої чи іншої норми.
Водночас Микола Козюбра вказав на непрозорість під час роботи над проектом. “Я до цього часу не розумію, хоч я про це говорив на першому засіданні Комісії, чому засідання робочої групи, зокрема, і судової реформи відбувається в Адміністрації Президента? Як відомо, туди вхід досить і досить непростий, звичайно для громадськості практично недоступний”, – сказав Козюбра.
Леонід Ємець також підкреслив, що підготовані пропозиції – далеко не ті, які сьогодні потрібні в українській судовій системі. “В принципі зміни непогані, але однозначно недостатні, тому що не вирішуються основні речі, які мають надати звичайним людям, а саме: чітке розуміння того, в який суд їм звертатися, що суд прийме справедливе рішення і суддя буде чесним. Ось все, чого має досягти реформа. Тепер треба подумати, що для цього треба зробити. Те, що пропонує Конституційна комісія, недостатньо для цього”, – сказав Ємець.
Нардеп наголосив: якщо документ залишиться в нинішньому вигляді, його фракція (“Народний фронт”) за нього голосувати не буде. Водночас Ємець переконаний, що в разі доопрацювання проекту змін до Конституції в частині правосуддя, він може бути включений до порядку денного на засіданні парламенту ще в серпні цього року.
Втім, напрацьовані зміни поки не схвалені КК. Венеціанська комісія не надала по них свого висновку. А у депутатів, членів КК та представників громадськості, як бачимо, є до проекту суттєві зауваження.
Тетяна Шпайхер
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
