1206
Торговельне відбілювання
— Фондовий ринок
Український бізнес міняє географію експорту. Причин дві: економічна криза і боротьба Кабміну з офшорами.
Минулого тижня Верховна Рада ратифікувала конвенцію між Україною та Ірландією про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від податків на доходи. Кабмін затвердив її за тиждень до голосування, разом з аналогічною угодою з Мальтою. Обидві конвенції уряди країн підписали ще в 2013 році. Їх ратифікація – частина глобального плану уряду, який переглядає взаємини з низькоподатковими юрисдикціями. У наступному році Кабмін планує внести зміни до діючих договорів з Кіпром, Швейцарією, Люксембургом і Нідерландами (у цих країнах зареєстровано більшість «материнських» компаній українських холдингів). За словами міністра фінансів Наталії Яресько, Кіпр погодився переглянути ставки оподаткування в рамках діючої конвенції.
Поки уряд намагається вплинути на виведення капіталу і відхід від оподаткування дипломатичними методами, багато чого за нього вже зробив економічний спад. Зараз в офшори йде всього 8% українського експорту. За даними Держстату, за січень-квітень поточного року туди було продано товарів майже на $1 млрд. Торгівля України з офшорами пішла на спад ще в минулому році. За ті ж місяці 2014-го року в офшори було продано на $1,7 млрд, тобто 10% сукупного експорту. А роком раніше – на $2,5 млрд, або більше 11% експорту. Зниження ваги офшорів в структурі зовнішньої торгівлі України говорить, насамперед, про загальне скорочення активності бізнесу в країні у зв’язку з кризою, – вважає керуючий партнер Da Vinci AG Анатолій Баронін. Підприємства на Сході України традиційно були одними з ключових користувачів офшорних юрисдикцій внаслідок специфіки бізнесу. Але через бойові дії на Донбасі й обмеження доступу на ринок Росії поставки товарів з Донецької області впали на 32% за минулий рік і ще на 62% за перші чотири місяці поточного, з Луганської – на 46% і 97% відповідно.
Одночасно українське законодавство про трансферне ціноутворення змушує бізнес міняти торгові схеми. В рамках закону під контроль потрапляють операції з резидентами країн, де ставка податку на прибуток нижче української ставки на 5 процентних пунктів і більше. У травні уряд затвердив перелік з 76 таких юрисдикцій. На початку липня «чорний список» оновили, виключивши Австрію. Щоб не потрапляти під правила трансфертного ціноутворення, компанії все менше використовують класичні офшори, що потрапили в цей список. Зі списку імпортерів наших товарів пропали численні острівні офшори. Експортні потоки обходять стороною Антигуа і Барбуда, Аруба, Сейшельські, Багамські і Маршаллові острова. Також з цих напрямків зникла частина крихітних держав з привабливими податками – Беліз, Сан-Марино та Ліхтенштейн. Всі вони ще фігурували у зовнішньоторговельній статистиці минулого року. А ті нечисленні низькоподаткові країни, які ще потрапляють в географію українських поставок, «купують» набагато менше. За чотири місяці поставки на Британські Віргінські острови обвалилися в 40 разів, в Панаму – в 22 разів, на Кіпр – в 6 разів.
Зміна маршруту
У процесі «відбілювання» деякі компанії могли домовитися з торговими партнерами відвантажувати товар безпосередньо, а оплату отримувати через офшорні країни, – припускає партнер податково-юридичного департаменту аудиторської компанії Deloitte Андрій Серветник. Решта вважали за краще переорієнтуватися з юрисдикцій, які потрапили в «чорний список» Кабміну, на країни, у яких відсутній або діє м’яке законодавство про трансферне ціноутворення. Навіть якщо в таких країнах ставки податків вище, ніж в Україні, українська компанія може поставити туди товар для подальшого перепродажу в офшор і таким чином обійти контроль з боку українських фіскальних органів, – розповідає експерт.
Натомість класичних офшорів компанії починають використовувати більш респектабельні країни. Для освоєння ринків Близького Сходу та Азії в хід йдуть вільні економічні зони ОАЕ, а також Гонконг і Сінгапур. Для торгівлі в Європі – Австрію, Нідерланди, Великобританію і Німеччину. Примітно, що також ростуть поставки в Мальту, хоча ця країна і входить в «чорний список». У січні-квітні експорт туди збільшився у вісім разів. «Українські компанії, швидше за все, припускають, що Мальта – наступний кандидат на виключення зі списку», – вважає Серветник. Ставка податку на прибуток у цій країні значно вище, ніж в Україні, – 35%. Але у компаній-платників податків є право на повернення частини прибутку. Цілком імовірно, що Мальта подавала скарги в українські фіскальні органи, як і Австрія, яка була виключена зі списку на початку місяця.
Є у такій зміні географії українського експорту і заслуга Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Восени минулого року представники 51 країни підписали угоду, яка покладе край банківської таємниці. Новий стандарт ОЕСР зобов’язує банки та фінансові компанії автоматично надавати місцевим властям інформацію про рахунки нерезидентів. Влада, у свою чергу, буде автоматично переправляти її в податкові органи тих держав, в яких ці іноземці проживають. Такий обмін даними про рахунки нерезидентів відбуватиметься щороку автоматично. Нові правила будуть поширюватися тільки на підписавши країни. Зараз їх налічується вже 61. Серед них – всі країни Євросоюзу, зокрема місцеві офшори – Люксембург, Ліхтенштейн і Кіпр. Також тут відзначилися і основні острівні офшори – БВО, Бермудські, Кайманові та Сейшельські острови. На Україні угода поки не поширюється. Але нові стандарти країни-підписанти будуть прописувати і з України в конвенціях про уникнення подвійного оподаткування. У перший раз такий обмін відбудеться у вересні 2017 за підсумками 2016-го фінансового року.
Незабаром країни G20 домовилися створити реєстри реальних бенефіціарів власників юросіб. Такі дані допоможуть зрозуміти, які компанії є пов’язаними і користуються цим для ТЦО. Законодавчі зміни ще мають схвалити всі країни. Частина країн вже зробили перші кроки в цьому напрямку. У грудні Брюссель погодив фінальну версію відповідних поправок в законодавство. Кожна країна ЄС повинна буде створити реєстр кінцевих бенефіціарів всіх зареєстрованих на її території підприємств. У тому числі і в офшорних юрисдикціях. Планується, що нововведення в ЄС почнуть діяти тільки в 2017 році. Після цього доступ до даних реєстрів отримають не тільки органи відповідних країн, а й податкові органи інших країн в ході обміну інформацією. «Через роки-два це надасть сильний вплив на використання офшорів, – упевнений Андрій Серветник. – Пройшли ті часи, коли можна було приховувати сотні і тисячі відсотків прибутку на офшорах, а директором компанії тримати номінального акціонера з Латвії».
Олена Снежко
За матеріалами: Hubs
Поділитися новиною
