1497
Платити подано: що несе бізнесу податкова реформа
— Світ
Для бізнесу одна з найочікуваніших реформ – податкова. З її допомогою підприємці різного калібру повинні були отримати полегшення податкового тягаря, можливість вибілитися, вийти з тіні і встановити взаємну довіру з фіскальною службою. А без радикальних змін у системі сплати податків та їх адміністрування перехід бізнесу на європейські рейки є непідйомним завданням. Але реформа так і не почалася. Чому?
Уряд намагається одночасно перезавантажити відносини з бізнесом і наповнити державний бюджет. У результаті на радикальні і глибокі зміни не йде, а вживає напівзаходи. І не досягає жодної з цілей.
Концепцію податкової реформи бізнес-співтовариство, податківці, Міністерство фінансів та громадські організації обговорювали довго й емоційно. Мінфін і Державна фіскальна служба (ДФС), наприклад, пропонували скоротити кількість податків більш ніж удвічі, впровадити нову прогресивну шкалу прибуткового податку та єдиного соцвнеску. А представники ініціативних груп громадськості – повністю скасувати податки на прибуток і на доходи фізосіб, замінивши їх ПДВ за ставкою до 28%.
Але восени 2014 року Кабмін подав до Верховної Ради проект змін до Податкового кодексу, з якими категорично не погодився глава ДФС Ігор Білоус. Він заявив, що документ, над яким місяці працювали десятки експертів, перекроїли за лічені дні «на коліні».
Втім, влада вже визнала, що до податкової реформи справа так і не дійшла. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що нагальні поправки до Податкового кодексу – умова для ухвалення бюджету на 2015 рік і реверанс на адресу МВФ. Підтримав його і заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків. «Всі почали чомусь говорити, що це податкова реформа. Ми просто підстроюємо законодавство для того бюджету, який нам необхідно прийняти», – сказав він в одному з інтерв’ю.
Податкове поле змінюватиметься і далі: у Верховну Раду вже подано зміни до бюджету-2015, слідом надійде і чергова порція правок до Податкового кодексу. А поки реальність виглядає так.
Наповнити бюджет
Податківці давно погрожували скоротити кількість податків з 22 до дев’яти. Скоротили до 11. Ліквідовано, зокрема, цільову надбавку до тарифу на електричну та теплову енергію; збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності; збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмільництва…
Але скасованим платежах відразу ж знайшли заміну. Уряд зробив ставку на акцизи. Наприклад, з 2015 року введено акциз на альтернативні види пального (99 євро/т) і зріджений природний газ (6 євро/т). Підвищено акцизи для інших видів пального: для бензину він тепер становить 202 євро за 1 т (раніше – 198), для зрідженого пропану або пропан-бутану – 50 євро за 1 т (раніше – 44).
Це прямий удар не тільки по продавцях пального. Адже транспортна складова є в собівартості майже будь-якого товару. Ціни на пальне з початку 2015 року вже зросли на 25-30%. А оборот АЗС у натуральному вираженні, за даними Держстату, за січень скоротився на 34%.
Предметом бурхливих суперечок став і новий 5%-ий акциз, який поширюється на роздрібний продаж тих же нафтопродуктів, а також тютюнових виробів та алкогольних напоїв (до них тепер належить і пиво). При цьому на алкоголь з початку року ставка акцизу, яку платить виробник, виросла на 6,3%, на сигарети без фільтру – більш ніж удвічі. Фактично має місце подвійне оподаткування: виробник формує відпускну ціну виходячи із собівартості, норми прибутку і сплачених податків. А коли пляшка спиртного або пачка сигарет потрапляє на прилавок, торговець додає ще 5% акцизу. Причому базою оподаткування є вартість підакцизних товарів з ПДВ. «У жодній країні світу немає такого, щоб стягувався одночасно і ПДВ, і податок на роздрібний продаж», – обурюється менеджер з питань фіскального регулювання компанії «Philip Morris Україна» Олексій Калиниченко.
Цікаво, що підвищення акцизів не приводить до пропорційного зростання доходів бюджету. Згідно з підрахунками Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, при збільшенні акцизу на тютюнові вироби на 6,5% надходження до бюджету зростуть не більше ніж на 3,4%. «У той же час збільшення ціни на 1% призводить до падіння споживання на 0,3-0,5%», – коментують фахівці інституту.
У підсумку алкоголь з початку 2015 року вже подорожчав на 5%. Зростання цін ще мінімум на 5-10% забезпечений, кажуть виробники та імпортери спиртного. Тютюнники прогнозують подорожчання сигарет без фільтра на 50-60%, інших видів – на 5%. І всі вже підраховують втрати. «У січні 2015-го обсяг випуску пива в Україні склав 7,3 млн дал, це 62,7% від показників за аналогічний період 2014 року», – стверджує генеральний директор асоціації «Укрпиво» Галина Коренькова. Далі навряд чи стане краще: роздрібним продавцям доведеться отримувати ліцензії на торгівлю пивом як алкогольним напоєм або виключати його з асортименту. Пивовари змушені будуть клеїти акцизні марки на пляшки і банки. Щоправда, лише з 1 липня 2015 року.
Підвищення цін у нинішніх умовах – це неминучий спад продажів. «Я всіляко намагаюся уникати збільшення цін. Але вже довелося скасувати дисконт на підакцизні товари у своїх закладах. Якщо ж до мене прийде бухгалтер і скаже, що в цьому місяці доведеться заплатити вдвічі більше податків, ніж у попередньому, ціни необхідно буде підвищувати», – зізнається Павло Гачковський, ресторатор, власник мережі «Три Т Фудз».
Песимістично налаштовані і рітейлери. Наприклад, оборот роздрібної торгівлі в січні 2015 року знизився до 65,73 млрд гривень, або на 22,6% порівняно з аналогічним періодом 2014-го. «Доведеться шукати компенсатори. Один з останніх трендів – розвиток власних марок, а також організація великими роздрібними мережами прямого імпорту, минаючи посередників. Ця тенденція в 2015 році безсумнівно збережеться», – вважає Олексій Панасенко, операційний директор мережі супермаркетів NOVUS.
Але з імпортом буде важко – і не тільки через проблеми з валютою. Кабмін погодив введення додаткового збору в розмірі 5–10% на всі імпортні товари. Верховна рада схвалила його ще в грудні, але уряд мав проконсультуватися з міжнародними партнерами та кредиторами. У підсумку новий збір, за словами міністра фінансів Наталії Яресько, набуде чинності навесні.
І ще про скорочення кількості податків. П’ять видів зборів об’єднали в один під назвою «рентна плата». І вона зростатиме. Рентна плата за користування надрами для договорів про спільну діяльність у I кварталі 2015 року збільшиться на 60%, у II – на 65, у III – ще на 70. При цьому світові ціни на сировину, наприклад на залізну руду, знижуються. Нині експорт залізорудної продукції приносить Україні 5–6% валютного доходу на рік. За сьогоднішніх цін 2015-го виторг за рахунок експорту залізорудної сировини, як оцінюють аналітики ІК Concorde Capital, знизиться майже удвічі, до $2–2,1 млрд. І нові збори за користування надрами не підуть на користь вітчизняним рудокопам.
Допомогти бізнесу
Нова система електронного адміністрування ПДВ і так звані ПДВ-рахунки мали запрацювати вже з 1 січня 2015 року. Ідея слушна: позбутися архаїчної паперової метушні зі звітністю, автоматизувати повернення ПДВ.
Але, по-перше, підприємства не були готові перейти на новий формат звітності. По-друге, ДФС досі не має технічної бази, яка витримає масову міграцію звітності щодо ПДВ в електронний формат.
«У бізнесу немає розуміння, яким чином і як часто відбуватиметься обмін інформацією про суму грошових коштів на ПДВ-рахунку між казначейством, митницею та фіскальною службою. Незрозуміло, як саме платник податків матиме доступ до реєстрів своїх податкових накладних (як вихідних, так і вхідних)», – констатує фінансовий експерт Асоціації лізингодавців України Інна Зарожевська.
У підсумку введення ПДВ-рахунків відстрочили на півроку, а система електронного адміністрування ПДВ до 1 липня працюватиме в тестовому режимі.
Новий механізм передбачає блокування частини коштів платника податків. Спочатку компанія зобов’язана сплатити ПДВ на окремий рахунок, і лише після цього вона зможе виписувати податкові накладні. Простіше кажучи, відбувається передоплата податку. «Фактично це спричинить заморожування 20% обігових коштів», – нарікає заступник голови ради директорів транспортно-експедиційної компанії «Делівері» Андрій Івасів.
За оцінками експертної групи «Реанімаційний пакет реформ», щомісяця на ПДВ-рахунках блокуватиметься до 20 млрд гривень українських підприємств. Це неминуче призведе до проблем у розрахунках із контрагентами. А для когось – і до зупинки бізнесу.
Автоматичне відшкодування ПДВ, як і раніше, буде доступне тільки великим експортерам: критерії, прописані в Податковому кодексі, під силу далеко не кожному бізнесу. Разом із тим обсяги заборгованості за ПДВ не скорочуються: за підсумками як 2013-го, так і 2014 року бюджет винен платникам податків близько 15 млрд гривень.
Ще одна довгоочікувана зміна – зниження єдиного соцвнеску (ЄСВ) з 41% до 16,4% шляхом застосування спеціального поправочного коефіцієнта 0,4 до стандартної ставки ЄСВ. Здавалося б, Кабмін знайшов дієвий механізм виведення з тіні зарплат і доходів бізнесу, частка яких, за словами Білоуса, сягає 50%.
Уже 2015 року роботодавці теоретично зможуть заощадити таким чином близько 60%. Але щоб отримати право на коефіцієнт, потрібно виконати низку умов. Так, загальна база нарахування ЄСВ в компанії 2015 року має в 2,5 разу перевищувати торішню. Крім того, середня зарплата на підприємстві повинна збільшитися як мінімум на 30%, а її рівень – не опускатися нижче за три мінімальні. Нарешті, щомісячний платіж за ЄСВ на кожного працевлаштованого не може бути меншим ніж 700 гривень.
Для виконання цих умов роботодавцю доведеться витратити утричі більше на зростання фонду заробітної плати. «А підсумкова економія вийде не більш як 20%», – підраховує Івасів.
Підтримує його і власник ресторанів Starburger, Grill do Brasil та співвласник мережі «СушіЯ» Геннадій Медведєв. «Жоден бізнес не піде на розкриття своїх схем, коли йому пропонують удавану пільгу в обмін на збільшення навантаження на фонд оплати праці», – обурюється ресторатор.
На думку представників бізнесу, розумніше було б, якби прибутковий податок платив сам працевлаштований, а компанія за нього – ЄСВ. «За такого поділу відповідальності підприємство легко заплатить ЄСВ за ставкою 15–16%, а працівник – 10–15% податку на доходи фізосіб. Це має збільшити надходження до бюджету і легалізувати цілі сектори економіки», – міркує Медведєв.
Свою помилку зрозуміли і законодавці. Уже наприкінці січня в парламенті з’явився проект змін до закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Він не змінює ідеології нововведень, але дещо полегшує становище. Наприклад, ліквідує обов’язок підприємства довести розмір середньої зарплати до трьох мінімальних.
Великі надії вивести тіньові доходи «на світло» уряд покладає і на процедуру податкового компромісу, яку парламент затвердив у грудні 2014 року. Її суть: платник повинен заплатити 5% від суми задекларованих чи визначених у податковому повідомленні-рішенні податкових зобов’язань. Решта 95% вважаються погашеними. Ідея стара, її декілька років обговорювали під різними назвами – «податковий компроміс», «податкова амністія» тощо.
Проте бізнес не поспішає розкривати душу фіскалам. «Компаній, які за декілька років накопичили таку суму несплачених зобов’язань, що вже не в змозі сплатити навіть і 5%, не так уже й мало. Вони, звичайно, порушують питання про зниження ставки майже до 0%. Але в цій ситуації логічніше говорити про розстрочення податкового боргу», – каже Наталія Ульянова, директор департаменту міжнародного податкового планування юридичної фірми ICF Legal Service.
Крім того, у бізнесу просто немає поточної ліквідності, щоб викласти згадані 5%. Тому в ДФС визнають: кампанія щодо податкового компромісу поки що буксує.
Ганна Романова, Павло Харламов
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
