Борги не пробачать
Банки з найбільшими портфелями валютної іпотеки не погоджуються на узгоджені з НБУ умови конвертації цих боргів у гривневі кредити. Установи з іноземним капіталом не хочуть підписувати меморандум, побоюючись великих збитків і відсутність валюти для проведення конвертації. Не хочуть брати на себе ризики і держбанки. У цих умовах єдина можливість позичальників знизити навантаження, окрім відмови від погашення кредиту, – піти на запропоновані банками менш вигідні програми реструктуризації боргу.
Документ без підписів
Вчора в ході зустрічі з банкірами глава НБУ Валерія Гонтарєва «в черговий раз закликала банки приєднатися до ініціативи НБУ щодо вирішення питання валютних кредитів громадян і підписати меморандум про врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті». При цьому в повідомленні НБУ підкреслювалося, що «12 провідних банків погодилися добровільно взяти на себе частину збитків, викликаних знеціненням курсу гривні в 2014 році».
Рівно місяць тому, 11 лютого, ці ж слова Гонтарєва сказала з трибуни Верховної Ради: «Меморандум уже підписали 12 банків, що мають найбільший портфель кредитів фізичних осіб в іноземній валюті. НБУ активно працює з іншими банками щодо добровільного приєднання до меморандуму». Ні тоді, ні зараз в НБУ не розголошували перелік банків, які погодилися, але відомо, що 24 грудня 2014 НБУ запрошував на нараду керівництво 13 банків «з найбільшими портфелями іпотечних кредитів фізособам у валюті»: «Надра», Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк, ОТП Банк, ПриватБанк, Фідобанк, Дельта Банк, Універсал Банк, «Фінанси і Кредит», Укргазбанк, Альфа-банк, Правекс-банк, ПУМБ. За даними на початок 2015 року, їх валютні кредити фізособам становили 81,8% обсягу ринку (суму кредитів, що підпадають під меморандум, НБУ не називає).
Однак заяви НБУ про вирішення проблеми валютних іпотечних позичальників шляхом добровільного підписання банками меморандуму виявилися передчасними. З 16 найбільших банків підписи під ним поставили тільки два – ПриватБанк та Альфа-банк. Правда, раніше під меморандумом вже з’являлися візи банку «Надра» і Дельта Банку (сумарно це 35,2% всіх валютних кредитів), але зараз в них працюють тимчасові адміністрації, що блокує будь-які операції з активами.
Загальна кількість підписантів меморандуму склало 11, повідомили вчора в Незалежній асоціації банків України. Решта 7 установ відносяться до груп великих, середніх і невеликих: Фідобанк, Платинум Банк, Український професійний банк, «Михайлівський», «Грант», Регіон-банк. У них не було великих валютних портфелів (сумарно їх частка була 2,47%), а в банку «Михайлівський» на початок року роздрібний валютний портфель становив «0 грн».
Відхід від збитків
Більшість установ з іноземним капіталом відмовляються підписувати меморандум – НАБУ повідомив тільки про згоду Креді Агріколь Банку. Формально банки не дали «відмову», але максимально забюрократизовано процес. У НАБУ кажуть, що направили листи в наглядові ради ОТП Банку, Правекс-банку, Райффайзен Банку Аваль, УкрСиббанку, Укрсоцбанку і Універсал Банку.
Не поспішають перетворювати кредитні договори в збиткові і держбанки. «У держбанків при остаточному узгодженні та підписанні тексту меморандуму виникли застереження, оскільки вони не можуть бути підписантами угоди, яка заздалегідь передбачає певні збитки для банку без їх узгодження з головним акціонером – державою. У зв’язку з цим НАБУ звернулася в Мінфін з пропозицією ініціювати прийняття урядом нормативно-правового акта, який встановить для держбанків основні правила реструктуризації іпотечних кредитів фізосіб в іноземній валюті », – зазначено в повідомленні НАБУ.
Важкі переговори
Меморандум був розроблений банками за участю НБУ як альтернатива прийняттю відповідного закону, який не підтримав МВФ. Наприкінці грудня йшлося про конвертацію кредитів на суму до 2,5 млн грн (виходячи з курсу на початок 2014) за ринковим курсом з наступним поділом тіла кредиту: погашення кредиту за курсом 7,99 грн/$ і списання решти боргу пропорційно в період дії кредитного договору (на частину, що списується нараховується 0,01% річних).
Вже 24 грудня о НБУ говорили про «початок процесу підписання меморандуму», але особливого завзяття банки не висловлювали. За інформацією FinMaidan, перші підписи поставили представники «Надра» і ПриватБанк, але рівня навіть нижче члена правління. У НБУ підкреслювали, що «правила проведення реструктуризації» закріплять постановою, а меморандум набуде чинності після ухвалення необхідних банками правок до Податкового кодексу. «Центробанк – виключно посередник в цьому переговорному процесі. Ні на які поблажки або фінансування від НБУ банки при цій конвертації розраховувати не можуть », – попереджала Валерія Гонтарєва.
Обговорення тривало. Вже на початку 2015 модель конвертації валютних позик змінилася: конвертація за ринковим курсом з подальшим списанням від 50% суми кредиту (для соціального житла до 60 кв. м) до 25% (при більшій площі).
Вже 24 грудня о НБУ говорили про «початок процесу підписання меморандуму», але особливого завзяття банки не висловлювали. За інформацією FinMaidan, перші підписи поставили представники «Надра» і ПриватБанк, але рівня навіть нижче члена правління. У НБУ підкреслювали, що «правила проведення реструктуризації» закріплять постановою, а меморандум набуде чинності після ухвалення необхідних банками правок до Податкового кодексу. «Центробанк – виключно посередник в цьому переговорному процесі. Ні на які поблажки або фінансування від НБУ банки при цій конвертації розраховувати не можуть », – попереджала Валерія Гонтарєва.
Обговорення тривало. Вже на початку 2015 модель конвертації валютних позик змінилася: конвертація за ринковим курсом з подальшим списанням від 50% суми кредиту (для соціального житла до 60 кв. м) до 25% (при більшій площі).
Побоювання втрат
У банках з іноземним капіталом в останні тижні пояснювали FinMaidan своє небажання підписувати меморандум великими очікуваними збитками. «Наш головний офіс відмовляється це робити, бо розуміє, що потім у банку будуть великі проблеми. Очевидно, що реструктуризація на таких умовах, які прописані в меморандумі, спричинить за собою втрати, які потрібно буде якось покривати », – говорять в одному з банків з іноземним капіталом. «Звичайно, легко перекласти всю відповідальність за валютні ризики на банки, але нам незрозуміло, що далі робити з отриманими збитками. Необхідний додатковий механізм роботи з ними або списання », – підтримують в іншому іноземному банку. В одному з банків з італійським капіталом поскаржилися, що основна проблема – навіть не збиток, який вони отримають, а фізична відсутність на міжбанку валюти, яку вони зобов’язані купити для проведення конвертації кредитів.
Дійшло до того, що банки формально почали в законодавстві шукати поняття «меморандум» і не знайшли. «Зі змісту терміна«меморандум», який приводиться в різних джерелах, можна зробити висновок, що він є документом декларативного характеру, тобто на його підставі не виникають взаємні права та обов’язки у осіб, які його підписали і яким він адресується. Тому враховуючи, що меморандум не може розглядатися як нормативно-правовий акт або угода між банками і позичальниками, його підписання, на нашу думку, не приведе до бажаних для позичальників результатами в частині реструктуризації споживчих кредитів з іноземної валюти в гривню », – пояснює начальник управління організації та супроводу роздрібного бізнесу Укрексімбанку Вікторія Грецька. І оскільки меморандум не має законної сили, він «неприйнятний для державного банку», зазначила вона. Але спочатку НБУ так і говорив: підписання меморандуму означає лише те, що банки впровадять добровільні програми реструктуризації за єдиними правилами.
Життя без меморандуму
Банкіри не вважають, що підписання меморандуму призведе до його виконання. «У поточному вигляді він скоріше є декларацією про наміри. Після визначення на законодавчому рівні порядку проведення реструктуризації банки будуть їх виконувати. Поки документ викликає більше запитань, ніж відповідей », – говорив директор по роздрібних кредитних ризиках ВТБ Банку Олег Пахомов. Тому банки просувають програми реструктуризації, які менш вигідні позичальникам, ніж списання частини боргу, але дозволяють і далі платити. У Райффайзен Банку Аваль говорили, що 70% їхніх позичальників конвертували валютні кредити в гривневі.
Часто умови цих програм близькі до пропозицій меморандуму. «Реструктуризацію ми проводимо і зараз – за заявою позичальників. Курс застосовуємо ринковий, але графік погашення кредиту та відсотків будуємо виходячи з можливостей клієнта обслуговувати кредит », – зазначає начальник управління організації кредитування фізичних осіб банку «Хрещатик» Олена Трояновська.
Часто умови цих програм близькі до пропозицій меморандуму. «Реструктуризацію ми проводимо і зараз – за заявою позичальників. Курс застосовуємо ринковий, але графік погашення кредиту та відсотків будуємо виходячи з можливостей клієнта обслуговувати кредит », – зазначає начальник управління організації кредитування фізичних осіб банку «Хрещатик» Олена Трояновська.
Олена Губар, В’ячеслав Садовничий
За матеріалами: FinMaidan
Поділитися новиною
