2158
Піраміда фінансів
— Кредит&Депозит
Опублікований на сайті Мінекономіки для публічного обговорення план дій до «Стратегії реформування системи захисту прав споживачів на ринках фінансових послуг до 2017 року» в нинішніх реаліях марний. Створення інституту фінансового омбудсмена, Фонду гарантування страхових виплат і дозвіл споживачам самостійно обирати постачальника додаткових фінпослуг, які вимагає кредитор, лише імітує бурхливу діяльність уряду, але не вирішить проблеми, що накопичилися ринку.
КРЕДИТНИЙ НАВАР
Наприклад, дія законів про захист прав громадян, які користуються послугами споживчого кредитування (які передбачається розробити), поширюватиметься лише на нових позичальників. Однак при нинішніх правилах розрахунків за кредитами (які, до речі, регулюються внутрішніми банківськими документами, а саме: договором позичальника з фінустановою) і рівні реальних процентних ставок (від 100% і вище, включаючи приховані комісії та платежі) бажаючих зв’язуватися з банківськими кредитами одиниці.
До того ж після лютневого підвищення облікової ставки НБУ до 19,5% річних ризики несвоєчасного погашення кредитів істотно збільшилися. І якщо рік тому суди були завалені позовними заявами позичальників (про неякісні банківські послуги), тепер банкіри зможуть відігратися, так як ситуація складається не на користь споживача.
За словами заступника голови правління АгроКомБанку Сергія Соколовського, найважче доведеться позичальникам, які взяли кредити під «плаваючу ставку», яка базується на обліковій ставці НБУ.
«Несподіване різке збільшення процентної ставки може призвести до неможливості виконання позичальником зобов’язань. Кількість портфелів проблемних кредитів скоро може істотно збільшитися », – прогнозує експерт. (Для порівняння: до квітня 2014 облікова ставка Нацбанку була всього 6,5% річних.)
Використовувати компромісну схему – обміняти депозити на кредити в банках з тимчасовою адміністрацією і таким чином здійснити взаєморозрахунок між вкладниками і позичальниками – не так-то просто. І хоча на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) повідомляється, що погасити кредит за рахунок депозиту можна «в межах суми, що надійшла на рахунок протягом терміну тимчасової адміністрації», на практиці обміни депозитів на кредити в проблемних банках протягом останнього року не здійснювалися.
«Навіть якщо йшлося про одну людину, нічого не зараховували. Постраждалі йшли в суд, де їм належало пройти три судові інстанції », – говорить директор фінансової компанії« Центр факторингових послуг» Павло Ружицький.
Небажання чиновників дозволити споживачам фінпослуг провести між собою такий взаєморозрахунок призвело до того, що на початку поточного року в очікуванні суду третьої інстанції знаходяться сотні справ.
КОМБІНАЦІЇ І ТРАНСФОРМАЦІЇ
Більшість нинішніх проблем, пов’язаних з використанням українцями своїх готівкових та безготівкових коштів, інспіроване чиновниками, а зовсім не результат фінансової безграмотності. При цьому нові схеми (закони, акти, розпорядження тощо), що розробляються урядом, роблять українців ще біднішими і позбавляють надії на який-небудь захист на ринку фінансових послуг.
У громадян методично забирали накопичення, які на той момент перебували в банках. Минулої весни НБУ спочатку обмежив видачу валютних вкладів, потім встановив максимальну суму зняття клієнтами коштів з рахунків, лімітував продаж готівкової валюти фізособам, ввів податок на дохід з депозитів. Тим часом всі ці заходи не врятували ані гривню, ані банківську систему країни.
Ці хитрощі НБУ призвели до зворотного ефекту – за 2014 українці забрали з банків більше 200 мільярдів гривень, у тому числі 13,7% вкладів у гривні (55 млрд. грн.) І 37,2% – у валюті ($9,4 млрд).
Можливо, саме з цієї причини в Мінфіні поки відмовилися від радикальної ідеї уряду про «тимчасову націоналізацію» вкладів громадян України, якщо ситуація з виконанням держбюджету стане критичною.
При цьому у Фонду гарантування вкладів фізосіб гроші на виплати за депозитами до 200 тис. грн. в банках з тимчасовою адміністрацією швидко закінчуються, а компанія фінустанов-банкрутів стає все більше. Оскільки активи ФГВФО формує з регулярних відрахувань банків, що працюють з коштами населення, відсутність припливу депозитів ставить під сумнів функціонування цієї установи без постійних вливань НБУ (тобто без додаткової емісії гривні). І щоб не допустити обвалу системи в цілому, уряд хоче запропонувати людям замість належної компенсації за депозити облігації.
Різні методи утримання клієнтів в умовах падіння ліквідності практикують і фінустанови, які поки що не потрапили під опіку ФГВФО. Їх вкладники вже майже рік відчувають труднощі з поверненням депозитів.
ЗА КУРСОМ 8
З найбільш поширених прийомів юристи називають: неповернення депозиту після завершення його терміну; виплату вкладу в менших сумах, ніж передбачено добовими лімітами НБУ; відмова в достроковому розірванні договору депозиту; переговори про пролонгацію вкладу, відтягують термін виплати грошей; непроведення безготівкових переказів; встановлення неринкових умов по послугах. А також – відмова нараховувати відсотки за користування грошима після закінчення терміну дії депозиту і ухилення від сплати пені, штрафу, додаткових 3% річних та компенсації інфляції. На думку фінансового директора компанії «Простобанк Консалтинг» Олександра Сєдих, найгіршим для клієнта є варіант переведення банком депозиту після його закінчення на поточний або картковий рахунок. «Депозит як би і виданий, але грошей у касі немає. Тобто реально забрати їх неможливо », – пояснює він.
Найгірше йдуть справи з поверненням валютних депозитів – їх переводять у гривню за неринковим курсом і віддають невеликими частинами. «В результаті для зняття порівняно невеликих сум українцям доводиться відвідувати фінустанова кілька разів», – говорить Сєдих.
Природно, все це в цілому не сприяє притоку коштів населення в банки. Навпаки, підриває залишилися крихти довіри до системи. Як стверджують представники охоронних компаній, українців, що зберігають свої гроші вдома, за останній рік стало більше в кілька разів. Але влада, схоже, вперто продовжує закривати на це очі.
Вони сподіваються, що реалізація ініціативи про проведення роз’яснювальної роботи щодо переваги безготівкових розрахунків змінить поведінку потенційних вкладників. Однак на тлі сьогоднішніх реалій ідея «підвищити фінансову грамотність українців за допомогою введення в шкільну програму курсу під аналогічною назвою» є утопічною.
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
