Курс гривні вирішили утримувати за новими правилами
— Валюта
3731
На майбутньому тижні валютний ринок і курс гривні будуть жити очікуванням нових правил безготівкових торгів від Нацбанку, вважають опитані «Вестями» фінансисти. Вони розраховують, що в перший тиждень лютого торги на міжбанку не вийдуть за рамки 21,0-21,5 грн/$, і скачок до 22,0 грн/$ допускають лише в разі появи негативних новин з Донбасу чи від МВФ.
Появу нового регламенту для роботи з безготівковою валютою в минулий понеділок анонсувала голова Нацбанку Валерія Гонтарєва під час наради з керівниками найбільших банків. Мета – боротьба з тим, що чиновники і фінансисти називають «багатьма курсами»: вона виникла через те, що експортери не хочуть продавати ВКВ за курсами, які їм нав’язує НБУ. Щоб задовольнити чиновників, компанії оформляють угоди з купівлі-продажу валюти в системі валютних торгів Val Kli, після чого дотягують реальний курс угоди за допомогою різноманітних комісій та схем. Це породжує два курси на міжбанку: номінальний, демонстрований нацбанківцям, і реальний. Ще є індикативний курс НБУ – той, що він формує за результатами щодня проведених валютних аукціонів (продаючи там $3 млн.), до якого прив’язаний максимально допустимий курс продажу готівкової валюти в банківських касах – розраховується додатком 5% до індикативу. Ще є офіційний курс Нацбанку, який регулятор встановлює щодня для обов’язкових державних платежів. А також два готівкові – номінальний, за яким банки нібито повинні продавати долар і євро населенню, але робить це вкрай рідко. А також реальний – тобто «чорний», яким користуються нелегальні міняйли, що працюють через підпільні обмінники та інтернет. По ньому відбуваються реальні купівлі та продажі на готівковому валютному ринку. Тобто всього шість курсів.
Для боротьби з багатьма курсами на нараді в НБУ 26 січня розглядали варіант щодо введення обов’язкового продажу експортерами валюти безпосередньо в золотовалютні резерви, і подальшу реалізацію валюти безпосередньо центробанком. Або на цілі, узгоджені з Кабміном (під купівлю товарів, включеним до списку критичного імпорту), або на власний розсуд – щоб регулятор сам вирішував, кому продати дефіцитний долар або євро, кому ні. Такий підхід не на жарт налякав експортерів, і вони стали активніше заводити і продавати валюту в Україні (боялися сильно помилитися з курсом, коли регулятор переведе їх на прямий продаж в свої резерви). Сукупно за цей тиждень на міжбанку продали $1,048 млрд., у той час як тижнем раніше – $912, 02 млн.
2 лютого відбудеться ще одна нарада банкірів у НБУ, і як розраховують фінансисти, на ньому нацбанківці викладуть остаточне рішення щодо валютних правил, яке дозволить вирішити їм проблему з курсами. «Наявність значної кількості курсів, підживлює чорний і сірий ринок, а також створює можливість для зловживань. Ринок чекає від Нацбанку кроків щодо виправлення ситуації », – зазначив у розмові з «Вести» співвласник банку «Національний кредит» Андрій Оністрат.
«Заява Нацбанку про боротьбу з багатьма курсами – це позитивний сигнал для ринку. Банки чекають конкретний план дій. Як тільки його зрозуміють, це дещо знизить напруженість », – погодився з ним заступник голови правління банку «Фінанси та кредит» Ігор Львов.
Що можуть затвердити
Після тижня обговорень і негативного резонансу, фінансисти вже майже не вірять, що Нацбанк в понеділок заявить про перехід на обов’язковий продаж 75% експортної виручки безпосередньо йому в резерви і подальший перерозподіл валюти центробанком.
Більшість опитаних «Вестями» експертів вважають цей сценарій запасним. І прогнозує затвердження альтернативного варіанту, чутки про який до кінця цього тижня стали розпускати самі нацбанківці, не повідомляючи жодних деталей.
І на цей рахунок поки є лише одна версія: НБУ може заборонити банкам внутрішній продаж безготівкової валюти, тобто від одних своїх клієнтів – експортерів, іншим – імпортерам. Оформлення цих угод зараз відбувається без виходу на міжбанк. Фінансисти допускають, що регулятор зобов’яже всі без винятку купівлі/продажу долара і євро здійснювати виключно на відкритому валютному майданчику. Не виключено, що при цьому буде скорочено термін повернення валютної виручки в країну. Мета – збільшити пропозицію валюти.
Навряд чи, як очікують фінансисти, зміняться правила для готівкового ринку, де де-юре не можна купити на добу ВКВ більш ніж на 15 тис. грн. Лише деякі все ще сподіваються, що центробанк трохи послабить вимогу за максимальну видачу з валютного депозиту не більше еквівалента 15 тис. грн. Зараз це правило провокує постійний відтік валютних депозитів (люди ходять за вкладами кожен день в рамках обмежень) і зводить до мінімуму їх приплив. «Люди, у яких є можливість конвертувати валюту, роблять це і несуть в депозитні комірки. У нас вже продані всі індивідуальні сейфи, вони забиті клієнтською валютою. На рахунку її побоюються вносити через обмеження щодо зняття », – розповів «Вістям» член правління OTP Bank Володимир Мудрий.
Правила, МВФ та інше
Нові валютні правила від НБУ – ключовий фактор для курсу гривні, але не єдиний. «Не потрібно забувати, що на нього продовжує тиснути ще девальвація рубля, військові дії на сході і очікуване рішення по МВФ», – зазначив у розмові з «Вести» Андрій Оністрат.
Головний же фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран на перше місце ставить закінчення нашого кредитного донора. «Ринок зараз перебуває в очікуванні рішення Міжнародного валютного фонду, який розглядає заявки уряду України на відкриття нової розширеної програми фінансової допомоги EFF. Перехід до неї автоматично відкриє доступ до вже схваленої допомоги Євросоюзу, що повинно позитивно позначитися на валютному ринку », – сказав він «Вістям».
Додатковим стимулюючим фактором стане рішення нашої боргової проблеми. «Процес пішов – Україна починає переговори про реструктуризацію свого держборгу. Схоже, з подачі МВФ. Тобто, по суті, передбачається активна співучасть в процесі порятунку економіки України утримувачів її облігацій. Незрозуміло, чи торкнеться це в тому числі власників ОВДП, а також єврооблігацій держкомпаній і держбанків. Поки більше шансів на м’який сценарій. М’який – це проста відстрочка з виплати боргу із збереженням процентних ставок. Щоб ви розуміли, під жорстким варіантом мається на увазі часткове списання боргу і пролонгація решти з пониженням ставок. У будь-якому випадку це буде не дефолт», – зазначив у розмові з «Вестями» керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times Ерік Найман.
На що пожертвують імпорт
Більшість опитаних «Вестями» фінансистів не чекає на майбутньому тижні різких курсових коливань, і розраховують на той же коридор на міжбанку, що був зафіксований на цьому тижні – 21,0-21,4 грн/$ (з урахуванням додаткових комісій). Через наявність відкладеного попиту на валюту лише деякі фінансисти вірять у зміцнення гривні до 20,50 грн/$, також як і в скачок до 22,0 грн/$ – його допускають лише за умови відверто негативних заяв з боку МВФ або з приводу ситуації на Донбасі.
«Якщо ж давати оцінку ситуації в цілому, то можна сказати, що міжбанк знайшов свою рівновагу. Попит не дозволяє гривні зміцниться сильніше, а подальше подорожчання валюти може ще сильніше посилити і без того складний стан імпортерів. Так що воно малоймовірне. Постачальники іноземної продукції в міру подорожчання (із завищених курсів) продукції, що завозиться в країну, і зниження попиту на неї, все активніше згортають бізнес. Багато хто просто закривається. Чим активніше вони і далі будуть це робити, тим менше буде попит на валюту на міжбанку. Головне, щоб влада робила правильні висновки з такого скорочення імпорту – на державному рівні стимулювали імпортозаміщення. Тобто фінансувати виробництво в Україні продукції, яка замінить ту, що зараз перестають завозити в країну», – підсумував «Вістям» Василь Невмержицький.
Денис Вергун, Олена Лисенко
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
