3030
Вкладникам проблемних банків стали відмовляти в компенсаціях
— Кредит&Депозит
Фонд гарантування вкладів почав активно оскаржувати в судах депозитні договори проблемних банків. Вкладники проблемних банків не можуть отримати компенсації: згідно з чинним законодавством, її розмір не може перевищувати 200 тис. грн.
«Судові процеси почалися ще в грудні, в січні ж стала стрімко збільшуватися їх кількість. І охоплення: йдуть процеси за вкладами Старокиївського банку, CityCommerceBank, Актив Банку, Реал Банку, Террабанка, Український фінансовий світ, VAB Банку. Причому не тільки в Києві, але і в регіонах. Люди телефонують із Миколаєва, Херсона, Запоріжжя, Одеси, інших міст (кримчанам відмовляють під будь-якими приводами). Роздрібнили депозит на рідних, передавши частину дружині і дитині (оформивши на них договори), і тепер не можуть отримати не три компенсації, а навіть одну. Фонд відмовляється платити навіть за один депозит належні за законом 200 тис. грн», – Повідомив «Вістям» старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.
Підтвердили суди й самі чиновники. «Ведеться велика кількість судових справ і причини абсолютно різні. Більш точну інформацію зможемо надати, коли на руках будуть оперативні дані », – сказав «Вістям» заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізосіб Андрій Оленчик, не уточнюючи причин тяжб.
Як уточнили «Вістям» юристи, найчастіше Фонд вказує в своїх позовах на ст. 38 профільного закону («Про систему гарантування вкладів фізосіб») і доводить, що проблемному банку було завдано матеріальної шкоди через те, що вкладник застосував схему виведення грошей.
Одна з найпоширеніших – це дроблення великого вкладу з переуступкою його частини. Найчастіше таке прокручували з валютними депозитами: коли людина відкривала вклад в $25 тис. При курсі 8 грн/$, компенсація в 200 тис. грн. ще покривала виплату (правда, без відсотків), але після девальвації гривні – перестала. У гривні $25 тис. – це 395 тис. грн: але знову ж – за офіційним курсом НБУ, по чорному у валютних міняйл – всі 512,5 тис. Тому в міру девальвації гривні, люди приводили в банки рідних і близьких, відкривали на їх імена рахунки, і відправляючи на них частину суми. Причому, діяли по-різному: якщо банк видавав людям готівку з рахунків, то гроші на нові рахунки вносили тут же, якщо не видавав – перераховували в безготівковому режимі.
Поступалися частиною вкладів і зовсім стороннім особам. У випадках, коли застосовувалася інша схема – обміну кредиту на депозит: вкладник гасить за позичальника кредит (всю суму, що залишилася живими грошима), а той у свою чергу, віддає вкладнику готівкою суму його депозиту.
«Найчастіше Фонд гарантування намагається знайти помилки в юридичному оформленні таких договорів, щоб причепитися до них. І на цій підставі оскаржити депозитний договір і не заплатити компенсацію. Ще один шанс у Фонду є, якщо нові рахунки переоформлялися і вклади розбивалися після введення в банку тимчасової адміністрації. Тут потрібно пам’ятати головне: якщо розбивка вкладу сталася до введення адміністрації, закон не порушено, якщо після – порушення наявності. Питання виникають також, коли чиновники можуть довести, що новий вклад відкрила пов’язана з акціонерами банку особа. Якщо ніяких порушень і помилок немає, то компенсація повинна виплачуватися », – зазначив у розмові з «Вести» керуючий партнер юрфірми «Можаєв і Партнери» Михайло Можаєв.
ЯК ПЛАТЯТЬ
Проте юристи запевняють, що нерідко Фонд відмовляється платити навіть за відсутності схем, а лише за непрямими ознаками.
«У мене був випадок з сім’єю, що не застосовувала жодних схем, і не розбивала єдиного внеску. Просто тато, мама і дочка спочатку відкрили депозит з внесенням грошей готівкою в касу одного і того ж банку – кожен по 200 тис. грн. Але як тільки у Фонді побачили, що це одна сім’я, то відмовилися виплачувати 600 тис. грн., вирішили, що на одну сім’ю достатньо 200 тис. грн.», – підкреслив Ростислав Кравець.
Хоча юристи нагадують, що чинним законодавством затверджено одне непорушне правило: кожна людина має право на одну компенсацію по одному банку. Навіть якщо ви відкрили три рахунки в різних банках, і всі вони були поставлені на ліквідацію, і у Фонді гарантування побачили, що один паспорт проходить по трьох справах, все одно повинні заплатити три компенсації. Проблема виникає тільки, коли всі три рахунки на один паспорт відкриті в одному і тому ж банку – замість 600 тис. грн. отримаєте 200 тис. грн.
«Сама процедура виглядає просто: підозрілі, з точки зору Фонду виплати, потрапляють у так званий стоп-лист. Людина не отримує виплату, а його справа розслідується. У тому числі і в правоохоронних органах», – зазначив Михайло Можаєв.
ПОСАДИТИ АДМІНІСТРАТОРА
Водночас юристи запевняють, що якщо у вас правильно оформлені переуступка і дроблення депозитів, то, потрібно не соромлячись йти до суду. «Адже ні те, ні інше не заборонено чинним законодавством, головне, щоб вони були правильно оформлені. Судовий процес може зайняти близько 4-5 місяців, але виграти його цілком реально», – запевнив «Вести» Можаєв.
Погодився з ним і Ростислав Кравець: «Паралельно можна подати в суд на тимчасового адміністратора за перевищення службових повноважень і самоуправство, що, до речі, карається не лише штрафом, а ще й тюремним ув’язненням до 3 років. І, до речі, такі позови вже є. Поки їх десятки, але, думаю, досить скоро будуть сотні».
СПОРИ ПІДРИВАЮТЬ ДОВІРУ
Кількість позовів вкладників з Фондом гарантування вкладів, за оцінками юристів, вже досягла сотень, і незабаром буде обчислюватися в тисячах.
«Боюся, що масштаб буде великий. Це тільки початок, і, якщо влада не перестане оскаржувати право людей на компенсацію, то їх кількість буде стрімко зростати. Мета Фонду зрозуміла – мінімізувати виплати потерпілим і заощадити бюджетні кошти, однак закінчиться це погано. Я маю на увазі довіру вкладників до банківської системи », – вважає Михайло Можаєв.
Самі ж фінансисти щодо цього застерігають. «Якщо з боку вкладників дійсно будуть зафіксовані порушення чинного законодавства, то тоді їх дійсно потрібно карати. Якщо ж їх немає – людям повинні виплачуватися компенсації. Все має бути строго за законом», – підкреслив у розмові з «Вести» голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук.
Юристи ж кажуть про перші факти вимагання, і сподіваються, що вони не стануть поширеним явищем. «Люди розповідають, що після відмов у виплаті компенсацій, з ними стали зв’язуватися «посередники», які вирішують ці проблеми. Пропонують, посприяти в отриманні 200 тис. грн. у Фонді гарантування. За винагороду, звичайно ж, – 50% виплати. Поки явище не стало масовим, правоохоронцям потрібно вживати заходів », – підсумував «Вістям» Ростислав Кравець.
Олена Лисенко, Денис Вергун
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
