2386
Європа позбулася розуму
— Світ
Нарешті, Штати демонструють ознаки відновлення після кризи, яка вибухнула в кінці президентського терміну Джорджа Буша, а колапс фінансової системи прокотився ударною хвилею по всьому світу. Однак це відновлення не можна назвати сильним; в кращому випадку розрив між тим, де була б економіка, і тим, де вона перебуває сьогодні, не збільшується. Якщо він і зменшується, то це відбувається дуже повільно. Судячи з усього, збиток, нанесений кризою, збережеться надовго. Тоді знову ж таки, може бути й гірше. На іншому березі Атлантики ознак відновлення і того менше: Розрив між нинішнім становищем Європи і положенням, в якому вона перебувала, якби не криза, продовжує зростати. У більшості країн Європейського союзу, ВВП на душу населення менше, ніж до кризи. Втрачена половина десятиліття швидко перетворюється в ціле десятиліття. Стагнація – а в деяких регіонах депресія – зберігається рік за роком, і за холодної статистикою криються загублені життя, нереалізовані мрії і зруйновані сім’ї (або не створені).
В ЄС є дуже талановиті і добре освічені люди. В країнах-учасницях ЄС існують ефективні правові системи та надійне суспільство. До кризи в більшості з них були навіть ефективні економіки. У деяких країнах продуктивність на годину – або темпи її зростання – була однією з найвищих у світі. Але Європа не є жертвою. Так, Америка неправильно управляла своєю економікою; але ні – Штатам не вдалося перенести наслідки світового спаду на Європу. ЄС сам спровокував свою хворобу через безпрецедентний ланцюжок неефективних економічних рішень, починаючи зі створення євро. Хоча спочатку євро був покликаний об’єднати Європу, в результаті він розділив її; і, в умовах відсутності політичної волі для розробки інструкцій, які забезпечили б роботу єдиної валюти, усунути шкоду не вдається. Нинішня криза частково викликана давно скомпрометованою вірою у можливість ефективного функціонування ринків без недосконалою інформованості і конкуренції. Зарозумілість теж зіграло свою роль. Як ще пояснити той факт, що з року в рік прогнози європейських чиновників щодо наслідків проведеної ними політики незмінно були помилковими?
Ці прогнози виявлялися невірними не тому, що країни ЄС не змогли впровадити задану політику, а тому що моделі, на які спиралася ця політика, були сильно спотворені. Наприклад, у Греції заходи, спрямовані на зменшення боргового навантаження, насправді обтяжили країну ще більшими боргами, ніж це було в 2010 р: відношення боргу до ВВП збільшилася внаслідок негативних наслідків фіскального посилювання. Принаймні Міжнародний валютний фонд визнав ці інтелектуальні та політичні провали. Європейські лідери і раніше переконані, що структурна реформа повинна залишатися їх першорядним завданням. Проте проблеми, на які вони вказують, були очевидні і до кризи, і тоді вони не зупинили зростання. Що Європі потрібно більше, ніж структурна реформа в країнах-учасницях, так це реформа структури самої єврозони, а також скасування політики суворої економії, яка знову і знову не може забезпечити економічне зростання.
Ті, хто думав, що євро не зможе вижити, постійно помилялися. Але критики мали рацію щодо одного: Європа не відновиться, поки не буде реформована структура єврозони і скасована сувора економія. Драма в Європі далека від завершення. Одна із сильних сторін ЄС – життєздатність демократії. Виборці неодноразово виключали з уряди різних належних осіб, розчарувавшись у поточному напрямку економіки – тільки для того щоб новий уряд продовжило той самий курс, який диктує Брюссель, Франкфурт і Берлін. Але скільки це може тривати? І як на це реагуватимуть виборці? У Європі ми відзначили тривожне зростання екстремістських націоналістичних партій, які суперечать цінностям Просвітництва, які дозволили Європі досягти такого успіху. У деяких країнах виникають великі сепаратистські рухи.
Зараз Греція підготувала для Європи нове випробування. Падіння ВВП в Греції, починаючи з 2010 р, значно сильніше спаду в Америці під час Великої депресії 1930х рр. Безробіття серед молоді перевищує 50%. Уряд прем’єр-міністра Антоніса Самараса потерпів крах, і тепер, через нездатність парламенту обрати нового президента Греції, 25 січня відбудуться дострокові загальні вибори. Ліва опозиційна партія «СІРІЗА», яка має намір переглянути умови програми ЄС з порятунку Греції, очолює опитування громадської думки. Якщо «СІРІЗА» виграє, але не прийде до влади, основною причиною буде страх перед тим, як на це відповість ЄС. Страх – не дуже благородне почуття, і воно не сприятиме досягненню національної злагоди, яке необхідно Греції для подальшого руху. Справа не в Греції. А в Європі. Якщо Європа не змінить свої методи – якщо вона не реформує єврозону і не відмовиться від суворої економії – розплата буде неминуча. Цього разу Греція може наполягти на своєму. Але це економічне божевілля не може тривати вічно. Демократія цього не дозволить. Але скільки ще буде страждати Європа, поки до неї не повернеться розум?
За матеріалами Project Syndicate
За матеріалами: forexpf.ru
Поділитися новиною
