705
Космос стає далі
— Казна та Політика
Через відсутність замовлень, зростання збитків і боргів, Україна може позбутися космічної галузі. Розрив співпраці з Росією перекрив головний ринок збуту. У підсумку, підприємства космічної галузі перебувають у критичному становищі.
У пошуках гравітації
Яскравий приклад, наочно демонструє стан справ у галузі – дніпропетровський «Південмаш». Починаючи з 50-х років минулого століття, було створено чотири генерації ракетних комплексів стратегічного призначення, близько 400 космічних апаратів 70 різних модифікацій, космічні ракети-носії родин: «Циклон», «Космос», «Зеніт». До 2014 року підприємство брало участь у міжнародній програмі Морський старт, виробляючи для неї ракету-носій «Зеніт-3SL».
Однак зараз флагман ракетно-космічної галузі України на межі виживання. Замовлень дуже мало.
Станом на кінець минулого року підприємство заробляло лише 5% від плану. Обіцяне Президентом Петром Порошенком під час візиту на завод оборонне замовлення до кінця року так і не надійшло.
21 жовтня глава держави доручив включити в державне оборонне замовлення продукцію ЮМЗ, але на самому підприємстві кажуть: далі розмов справа не пішла. Більше того, середню зарплату в 3400 гривень співробітникам виплачують із затримками.
Восени із заводу почали масово звільнятися співробітники. Кожен день йшло від 40 до 50 працівників – заявив помічник гендиректора підприємства із загальних питань Володимир Ткаченко.
Враховуючи, що середній вік працівників підприємств галузі перевищує 50 років, а в наукових структурах становить 55 – 60 років і вище, є проблема «омолодження» кадрів. Це – ще один штрих в полотні безрадісних перспектив ракетобудування в Україні.
За словами помічника гендиректора, на навчання нового працівника йде багато часу. Приміром, збирачеві ракетної продукції для освоєння виробництва потрібно п’ять-сім років.
Через відтік кадрів на заводі збільшується ризик браку, доводиться підсилювати контроль якості, що позначається на собівартості.
Особливістю виробництва ракет-носіїв є жорстка прив’язка комплектуючих в кінцевому продукті. Можна замінити виробника окремих вузлів або деталей, але тоді потрібно знову проводити цикл випробувань вироби з новими комплектуючими. Це досить дорого і вимагає певного часу. Так з’являється сніжний ком проблем, який може погубити не тільки «Південмаш», а й всю українську космічну галузь.
Космічний ринок
Для космічного сегменту української промисловості російський ринок був важливий не тільки як місце поставки своєї продукції. Важлива була сама співпраця, залучення в російські космічні проекти, які здебільшого давно стали міжнародними.
Раніше основним покупцем продукції «Південмашу» була Росія, зокрема, держконцерн «Роскосмос», позбувшись головного замовника, підприємство намагається знайти нові ринки збуту, але зробити це вкрай складно.
«У нас занадто багато зав’язано на Росії, щоб відмовитися від співпраці з нею. Але, якщо ми втратимо контракти з Російською Федерацією, треба дати альтернативу. У Європі я не бачу ринків збуту для продукції «Південмашу», – заявив у квітні минулого року Леонід Кучма.
За часів його президентства питань ракетно-космічної галузі приділялася особлива увага. Адже Кучма, колишній ракетник, який працював на «Південмаші» чудово розуміє, систему роботи космічної галузі. Тому в часи його президентства, він з одного боку зберіг кооперацію з Росією, але при цьому паралельно налагоджував співпрацю в питаннях освоєння мирного космосу з ЄС та Америкою. Зараз же, по суті, йде згортання галузі, з надією на те, що потім вдасться вибудувати нові контакти.
«Південмаш», КБ «Південне», «Хартрон» та інші підприємство сьогодні ще дають Україні право гордо стверджувати свою приналежність до клубу космічних держав, проте найближчим часом ситуація може змінитися докорінно.
Інна Петрова
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
