476
Детіньова ставка
— Казна та Політика
У 2015 році Кабінет міністрів розраховує збільшити доходи бюджету за рахунок виведення бізнесу з тіні, проте ставка, зроблена на детінізацію економіки, може не зіграти
Уряд збирається залучити до державного бюджету в 2015 році 475,9 млрд. грн. доходів. Це майже на 100 млрд. грн., або на чверть більше, ніж було передбачено на 2014 рік. За останні три роки жоден з урядів не ставив собі таких амбітних цілей щодо збільшення надходжень до держбюджету.
Бюджетна математика
Доходи бюджету, за планом уряду, повинні скласти 475,9 млрд грн., витрати – 527,9 млрд, при номінальному ВВП – 1,7 трлн. грн. (- 4,3 ВВП), дефіцит бюджету – 63700 млн. грн. або 3,7% ВВП. (з урахуванням дефіциту НАК Нафтогаз, засобів необхідних на рекапіталізацію банків і Фонду гарантування вкладів і т.д. перевищить 10% ВВП). Основне джерело фінансування дефіциту – Нацбанк України, іншими словами – грошова емісія.
Доходи державного бюджету на 2015 рік, сформовані за рахунок податкових надходжень, складуть 365,6 млрд грн. При цьому обсяг сплаченого до бюджету податку на прибуток підприємств складе 33 млрд. грн., податку на доходи фізичних осіб – 42,3 млрд. грн. Загальний обсяг рентних платежів складе 34,8 млрд грн., включаючи ренту за користування ресурсами для видобутку природного газу – 21,7 мрлд. грн., видобутку нафти – 6 млрд. грн., видобутку інших корисних копалин – 2,55 млрд. грн. Рента за транспортування енергоресурсів запланована в обсязі 4,5 млрд. грн.
Більше третини податкових надходжень повинен забезпечити податок на додану вартість – 157,8 млрд грн, при обсязі запланованого до відшкодування ПДВ 56,1 млрд грн. Загальний обсяг зборів акцизного податку – для товарів, вироблених в Україні та ввезених на територію України – запланований на рівні 60 млрд. грн. Обсяг експортних та імпортних мит складе 31,7 млрд. грн. Близько 1,5 млрд. грн. повинні скласти конфісковані кошти та кошти від реалізації майна, отриманого з використанням корупційних схем.
За задумом прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, реалізувати такі амбітні надходження до бюджету, в тому числі, допоможе детінізація економіки.
Яценюк зазначив, що в 2015 році Кабінет міністрів розраховує збільшити доходи бюджету за рахунок легалізації бізнесу та податкової дисципліни великих підприємств-платників податків. За словами глави уряду, Кабмін зробить все необхідне для того, щоб великий бізнес не йшов у тінь і платив податки. Причому справедливість податкової системи України буде забезпечуватися шляхом підвищення податкового навантаження на громадян і компанії з високими доходами, а також за допомогою боротьби з «податковими ямами» і тіньовими зарплатами. Однак, на практиці реалізація цих планів виглядає досить сумнівно.
Бюджет на довірі
Один з яскравих прикладів, що демонструє, чому ставка на детінізацію може не зіграти – зниження єдиного соцвнеску з коефіцієнтами 0.4 і 0.6 (на 2015 і 2016 рік) від діючої ставки (41%), який Яценюк позначив як легалізація зарплат або ЄСВ 16.4%.
На жаль, 41% чи не перетвориться в 16.4% з тієї простої причини, що мало хто зможе застосувати обіцяний понижуючий коефіцієнт 0.4. адже для цього підприємство повинно виконати відразу 4 умови. По-перше, показати середньомісячну загальну базу для нарахування ЄСВ в 2,5 рази вище, ніж була середньомісячна у 2014 році. Друге – збільшити середню зарплату на 30%. Третє – середній платіж на 1-го застрахованого працівника повинен бути не менше 700 гривень. Четверте – середня зарплата на підприємстві повинна бути не нижче трьох мінімальних.
Навряд чи в українських бізнесменів буде настільки висока довіра до держави, щоб настільки різко збільшити обсяги «білої» зарплати, не побоявшись відкату назад до старих норм сплати соцвнеску. Тим більше, що на 2016 рік податкову знижку можуть зменшити, зробивши коефіцієнт 0.6. Тобто, ті, хто цього року підвищить зарплату в розрахунку на знижку, змушені будуть різко збільшити податкові платежі з наступного року. У реальності детінізація можлива в тому випадку, якщо, крім зниження податків, у бізнесу буде осяжна перспектива росту. А зараз такої перспективи немає.
Ще один вельми спірний момент у бюджеті – надії Кабміну на збільшення збору податку на доходи фізосіб. На тлі зниження планових показників по ПДВ і податку на прибуток, саме ПДФО повинен стати компенсатором.
Збільшення зборів з ПДФО до 42 млрд. грн. виглядає дуже оптимістично. Водночас воно боляче вдарить по простих українцях. Яскравий приклад податок з пенсій, де відбулося зниження порога, з якого починається сплата ПДФО з 10 тисяч грн. до рівня 3 мінімальних зарплат. По суті, пенсійні виплати – це не доходи громадян, це особисті заощадження громадян, які вони накопичили за роки роботи і відклали в спеціальний страховий фонд. Обкладати їх податком, тим більше починаючи з суми в 3 500 гривень, виглядає вельми не здоровою ініціативою.
Ненабагато краща ситуація із зарплатами, де відбулося підвищення ставки з 17% до 20% для зарплат розміром понад 10 мінімальних – тобто близько 13 тисяч гривень. Враховуючи інфляцію, в цю шкалу потрапив середній клас, який, як відомо, є двигуном економіки. У підсумку Кабмін позбавляє його можливості розвиватися або попросту заганяє його в «тінь». Туди ж з підвищенням валютного збору до Пенсійного фонду з 0,5% до 2% піде і валютний ринок.
У підсумку замість обіцяної лібералізації Кабмін по суті збільшив податкове навантаження на населення, і в результаті надії уряду на детінізацію економіки навряд чи виправдаються.
Дмитро Семенов
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
