7171
В Україні з 1 січня запроваджено податок на прибуток від страхової діяльності та збережений податок на дохід від неї
— Казна та Політика
Оподаткування страхової діяльності в Україні з 1 січня 2015 року здійснюється шляхом вилучення податку на прибуток у розмірі 18% і податку на дохід у розмірі 3% за договорами страхування від об’єкта оподаткування.
Це закріплено законом “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, текст якого оприлюднено на сайті газети “Голос України”.
При цьому в документі наголошується, що об’єкт оподаткування страховика розраховується як сума страхових платежів, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої в такому договорі.
Крім того, закон зберігає нульове оподаткування за договорами довгострокового страхування життя, договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, в тому числі договорами страхування додаткової пенсії, і вводить нульове оподаткування за договорами добровільного медичного страхування.
У відношенні перестрахування закон передбачає, що у межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати здійснюються на користь нерезидентів, застосовується оподаткування за ставкою 4%, при цьому податок сплачується з власних коштів страховика. В рамках договорів з обов’язкових видів страхування, за якими страхові виплати здійснюються на користь фізичних осіб – нерезидентів, а також за договорами “Зелена карта” та договорами страхування пасажирських перевезень цивільної авіації застосовується оподаткування за нульовою ставкою.
Крім того, нульове оподаткування застосовується при укладанні договорів страхування або перестрахування ризиків безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам Нацкомфінпослуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в певному регулятором порядку підтверджують, що перестрахування здійснено у перестраховика з належним рейтингом фінансової надійності). В інших випадках оподаткування здійснюється за ставкою 12% таких платежів (виплат).
Закон також передбачає, що фінрезультат до оподаткування страховика збільшується: на суму витрат, спрямованих на формування страхових резервів (технічних або математичних) відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності, а також на суму коригування (зменшення) зазначених вище резервів в відповідно до затвердженої Нацкомфінпослуг методикою.
Фінрезультат до оподаткування страховика зменшується на суму коригування (зменшення) страхових резервів (технічних або математичних), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних стандартів бухобліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, а також на суму страхового резерву, сформованого в розмірі та порядку, передбаченими зазначеної методикою.
Закон також закріплює визначення договору добровільного медстрахування як передбачає страхову виплату, здійснювану закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного з хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір повинен передбачати мінімальний термін його дії один рік і повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.
Крім того, вводиться договір страхування додаткової пенсії, який передбачає обов’язок страховика здійснювати страхову виплату у вигляді ануїтету при досягненні застрахованою особою пенсійного віку, який не може бути нижче певного для загальнообов’язкового державного пенсійного страхування більше ніж на 10 років. При цьому передбачається, що дострокове припинення договору до досягнення застрахованою особою зазначеного в договорі пенсійного віку неможливо, крім підтвердженого медичним висновком критичного стану здоров’я (онкозахворювання, інсульт тощо) або встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи; виїзду страхувальника та/або застрахованої особи на постійне проживання за межі України; смерті застрахованої особи. Особливості зміни страховика за договором страхування додаткової пенсії встановлюються відповідно до закону.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
