Що в «гаманці» України?


Що в «гаманці» України?

Сьогодні уряд планує розглянути в першому читанні проект бюджету на 2015 рік. Перше знайомство з текстом документа в Раді показало, що питань до нього багато, як у депутатів, так і в експертного кола. Є й питання щодо змін до Податкового та Бюджетного кодексів, на базі яких писали головний кошторис на наступний рік. Зауваження та пропозиції збирав «День».

• Перше — яку державу планує будувати уряд, бо, схоже, поліцейську. Попередній варіант бюджету на 2015 рік експерти критикували за плани надмірного фінансування міліції на тлі всіх інших силових структур. Хоча офіційний проект і не було оприлюднено, але у ЗМІ з’явилися цифри з бюджетної «чернетки», в якій на Міністерство внутрішніх справ України, наче б то, пропонували 22,5 мільярда гривень, тоді як на Міноборони, яке, власне, й має захищати країну від зовнішнього ворога, у півтора разу менше — 16 мільярдів. У поданому ж Яценюком законопроекті планують дати МВС 30,073 мільярда гривень (у 2014 році було заплановано 19 мільярдів гривень), Міноборони — трохи більше 40 мільярдів гривень (на цей рік — відповідно 15,6 мільярда гривень), Нацгвардії — 6,88 мільярда гривень (у 2014-му — 1,6 мільярда гривень), СБУ — до 4,1 мільярда гривень (у 2014-му — 3,2 мільярда гривень). Цікаво, що СБУ на боротьбу з терористичними загрозами в Україні відведено на наступний рік 7 мільйонів гривень.

• Військовий експерт Валентин Бадрак вважає, що ризик «поліцейської держави» існує. Але чи спрацює він — поки що не зрозуміло. Адже, за словами експерта, в МВС, як і в СБУ та інших силових органах, є свій підрозділ розвідки — кримінальної. Як розподілятиметься фінансування між цими організаціями, буде зрозуміло тільки з фінального варіанту бюджету. Наразі, продовжує Валентин Бадрак, набагато важливішим є інше питання. «Щонайменше 25 — 30% загального бюджету Міноборони має йти на переозброєння армії, бо без цього Україна залишиться без озброєння тактичного і оперативно-стратегічного рівня. Саме тому Україні потрібно вже у 2015 році починати будувати нову професійну армію й готувати її до ведення безконтактної війни. А це потребує серйозних озброєнь і в тому числі започаткування спільних виробництв, наприклад, виробництва безпілотних систем, з іноземними державами… Зараз я не бачу в бюджеті на наступний рік ні побудови професійно війська, ні організації масштабного переозброєння», — підкреслює він.

• Друге — чи відбудеться обіцяна фінансова децентралізація на місцях. Ризик, що ні, є. Адже уряд хоче залишити місцевим бюджетам незначну частину податку із доходів фізосіб і натомість передати доходи від податку з прибутку підприємств. За словами народного депутата від «Самопомочі», першого заступника голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики Андрія Журжія, враховуючи непросту економічну ситуацію, у багатьох підприємств прибутку може просто не бути, а з ним — і надходжень у місцевий бюджет.

• Третє — частково змінюється система пільгового оподаткування агросектору, хоча раніше обіцяли її зберегти. Найбільше обурює учасників ринку намір залишити відшкодування ПДВ під час експорту тільки виробникам. Нардеп від БПП, член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Аркадій Корнацький розповідає, що таких дуже мало. Як правило, це великі компанії. У фермерів та дрібних виробників закуповують продукцію міжнародні компанії. Якщо не доповнити норму про включення відшкодування посередникам першої ланки, говорить Корнацький, то закупівельні ціни в 2015 році на зерно та іншу сільгосппродукцію для багатьох виробників можуть автоматично знизитися на 20%.

• Четверте — неузгодженості в питаннях ПДВ-рахунків. За словами Андрія Журжія, в нинішній редакції змін до Податкового кодексу ПДВ-рахунки залишаються. Зауваження по них десь допрацьовані, підкреслює він, але більшість побажань не врахували. «Ми пропонували з 1 січня 2015 року 100% залишків від’ємного значення по ПДВ (податковий кредит) перенести на спецрахунки. Але в змінах пропонується перенесення тільки половини цієї суми, а решту — після проведення державою перевірки (за три місяці). Ми проти цього, бо якщо держава змінює правила гри, то не може міняти їх у процесі», — говорить він. Чому це важливо? Він пояснив, що при ввезенні товару імпортер сплачує державі ПДВ (отримує податковий кредит) і, по суті, сплачує наперед у бюджет певну суму коштів із ще не проданого товару. Під час продажу цієї продукції в Україні у компанії з’являються податкові зобов’язання, і в такому разі наданий при перетині кордону податковий кредит перекриває їх. «А зараз виникне ситуація, коли на спецрахунки перенесуть тільки половину суми податкового кредиту, а решту — можливо, до нарахують після перевірки протягом 3 місяців. Фактично виникає ризик, що в бізнесу, який і так виживає, вилучать ще додаткові обігові кошти», — пояснює народний депутат.

• П’яте — нульове декларування доходів громадян. Уряд пропонує в 2015 році кожному за бажанням подати «нульову» декларацію, в якій відобразити всі свої активи і кошти. Якщо є грошові кошти, то їх обов’язково треба покласти на рахунок у банку і тримати рік, якщо ні — сплатити 3% від суми. За словами Журжія, в нинішній економічній ситуації це не реально зробити, бо люди не вірять банкам. Тому якщо починати боротися з тіньовими доходами, вважає він, то краще це робити з чиновників, додає він.

• Крім того, питання виникають і до реалістичності окремих макроекономічних показників бюджету. Наприклад, уряд робить розрахунки на курсі 17 гривень за долар. Не зрозуміло, за рахунок чого його доведеться втримати. Адже попри вчорашній офіційний курс нацвалюти в 15,77 гривні, на чорному ринку долар уже перевалив за 23 гривні.

• Заступник голови парламентського комітету з питань бюджету Віктор Кривенко вважає, що зараз іде глобальна війна за інвестиції в світі й Україна посідає останнє місце серед усіх своїх сусідів за базовими рейтингами ( корупція, податкове навантаження, захист прав власності). Тому, на його думку, уряду треба закласти зміни в бюджеті, які покажуть, що в Україні починаються позитивні зрушення. Починати, вважає Кривенко, треба із запровадження інструментів розвитку. «Це створення експортно-кредитного агентства, банку розвитку, щоб забезпечити дешевим фінансуванням стратегічні проекти, або компенсація відсоткової ставки для будівництва переробних підприємств, будівництво індустріальних та технологічних парків (з інженерною зовнішньою інфраструктурою), визначення пріоритетним для розвитку машинобудування, переробної промисловості та сфери високих технологій, імпортозаміщення», — підсумував він.

Наталія Білоусова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Що в «гаманці» України?» на Finance.ua - 2.2
В Контексті Finance.ua