Врятувати кита: як держава готується до націоналізації банків — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Врятувати кита: як держава готується до націоналізації банків

Кредит&Депозит
6896
Кабінет Міністрів України опублікував постанову, яка визначає порядок викупу акцій банків державою. Цей документ розроблено, в тому числі, для порятунку проблемних і неплатоспроможних банків шляхом входження в їх акціонери держави. Сподіватися на такий порятунок можуть тільки великі і системні банки.
Згідно з текстом постанови, Міністерство фінансів може придбати акції додаткової емісії банків в обмін на облігації внутрішньої державної позики. Капіталізацію можливо буде провести для проблемних банків із недостатнім рівнем капіталу, а також банків, у яких держава володіє більше 75%. Обов’язковою умовою для капіталізації є зменшення розміру статутного капіталу на суму неврахованих збитків, розрахованих за результатами аудиту.
Також у документі була встановлена норма про те, що при добровільній згоді акціонерів держава повинна увійти до капіталу банку в розмірі не менше ніж на 75% + 1 акція. Це саме той поріг, за яким міноритарій не має жодного впливу на свої активи.
Банк, який буде націоналізовано, повинен відповідати критеріям, встановленим Експертно-аналітичною радою з питань участі держави в статутному капіталі банків. За даними Forbes, таким критерієм є норматив НБУ – Н7, який регламентує максимальний кредитний ризик на одного контрагента. Саме через невідповідність цьому критерію НБУ відмовився від капіталізації VAB Банку, в який згодом ввели тимчасову адміністрацію.
За інформацією Forbes, питання порогу входження держави не раз піднімалося банкірами. Однак вигідні для приватних акціонерів умови викупу банків були уряд відхилив – у тому числі, через позицію МВФ. З високою ймовірністю акціонери банків, які потребують докапіталізації з боку держави, просто відмовляться від запропонованих владою умов: адже власники розраховували на входження держави не більше ніж на 50% +, що дозволило б Мінфіну контролювати банк і приймати важливі рішення.
Також власники банків хотіли мати можливість опціону − зворотного викупу акцій. Від цієї ідеї в уряді також відмовилися. «Рано чи пізно Мінфін захоче продавати викуплені банки, і першим, кому можна було б запропонувати це зробити, є колишній власник. Якщо у нього, звісно, з’являться гроші», – вважає голова Української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей.
«Під час кризи 2008-2009 років у питаннях капіталізації банків державою було узгоджено, що буде підписано опціон на викуп старими акціонерами часток. Але потім ця тема зійшла нанівець, під впливом політичних факторів», – згадує екс-член Ради НБУ Василь Горбаль.
Нагадаємо, що в 2008-2009 роках під час кризи державі доводилося рятувати банки шляхом їх націоналізації. Влада пропонувала кілька сценаріїв рекапіталізації банків, із яких було обрано формулу 75% + 1 акція.
Тоді в розпорядження Мінфіну потрапило три банки: «Укргазбанк», банк «Київ» і «Родовід» банк. Успішним придбанням Кабміну банкіри вважають «Укргазбанк». Свою роль у його порятунку зіграла позитивна позиція тодішнього власника Василя Горбаля, який пішов на добровільну націоналізацію. У банках же «Київ» і «Родовід» націоналізація відбувалася без добровільної участі акціонерів.
Для неплатоспроможних банків, в які вже введена Тимчасова адміністрація, постановою передбачений трохи інший механізм. Згідно з документом, держава може брати участь у виведенні неплатоспроможного банку з ринку за умови, що банк відповідає двом критеріям.
Спочатку тимчасовий адміністратор зобов’язаний забезпечити зменшення розміру статутного капіталу до 1 гривні, таким чином держава після рекапіталізації отримує майже 100% контроль над фінансовою установою.
По-друге, частина загальних активів банку становить 2% чи більше від розміру загальних активів банків України, та/або обсяг депозитів фізичних і юридичних осіб становить 2% або більше від загального обсягу депозитів по системі.
Опитані Forbes банкіри відзначали, що постанова прописана лише під кількох помітних і впливових учасників фінансового сектора, питання підтримки яких зараз вирішується. Насамперед, йдеться про VAB Банк, в який 21 листопада було введено тимчасову адміністрацію. Олег Бахматюк розповів Forbes, що робота в цьому напрямку ведеться. «У вівторок я був у міністерстві фінансів, і ми разом з Олександром Шлапаком обговорювали створення робочої групи, спільно з Фондом гарантування вкладів, і Укргазбанком, щоб захистити інтереси вкладників і міжнародних власників бондів. Разом ми будемо розробляти нову модель з порятунку банків», – говорить Бахматюк. За його словами, йдеться про непряму націоналізацію – за рахунок придбання активів банку іншим державним банком, а не безпосередньо мінфіном.
Нагадаємо, що подібна схема – з викупом активів проблемного банку Укргазбанком – вже обговорювалася в контексті історії банку «Форум».
В інтерв’ю Forbes Олег Бахматюк стверджував, що його пропозицію докапіталізувати банк спільно з державою підтримував міністр фінансів Олександр Шлапак, кандидатуру якого в тому числі обговорюють, як нового першого банкіра держави. Однак у підсумку, через розбіжності з НБУ і МВФ було ухвалено постанову, яка ускладнює націоналізацію банку.
Ще одна велика установа, клієнти якої з літа відчувають труднощі, і яка може звернутися за підтримкою держави – це Дельтабанк. Учасники банківського сектора вже кілька місяців обговорюють чи будуть цей банк націоналізувати. Власник Дельтабанка Микола Лагун на таку інформацію відповів Forbes, що чутки не коментує, уточнивши, що «у нас є узгоджений з Нацбанком план капіталізації, і ми разом з Cargill його виконуємо згідно з графіком». За інформацією Forbes, американська компанія прямо не хоче докапіталізовувати банк на умовах, прописаних в прийнятій постанові.
Олександр Моісеєнко, Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами:
Forbes.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас