1647
Незважаючи на падіння гривні і зростання цін, забезпечених українців стало більше
— Особисті фінанси
За рік в Україні стало більше “номінально багатих” людей: за даними Держслужби статистики, кількість українців, які отримують зарплату нижче 1500 грн, за підсумками трьох кварталів 2014 знизилася на 3,6%, або приблизно на 120 тис. осіб. А от кількість людей з доходами від 1500 до 10 тис. і більше виросла – це при тому, що в країні падає економіка (див. Інфографіку). Збільшилася і середня номінальна (без урахування інфляції) зарплата за січень-вересень: якщо рік тому вона була 3227 грн, то зараз – 3424 грн, або майже на 200 грн більше.
Утім, як роз’яснив нам президент Украналітцентра Олександр Охрименко, реальний заробіток середньостатистичного українця, який враховує інфляцію, впав за рік на 4% – адже ціни за січень-вересень виросли в середньому на 8,8% і “з’їли” дохід, що зріс. За прогнозами експертів, реальна зарплата буде падати і далі, адже за підсумками року очікується інфляція в 20-22%. “Падіння в економіці триває, на Донбасі йдуть бої, шахти і заводи там не працюють, – каже Охріменко. – Але ж, за даними Держстатистики, заробітки жителів в Донецькій і Луганській областях завжди були високими (в середньому – до 4000 грн/міс. ) – це вище середніх по Україні. Тому можна прогнозувати зниження середньої номінальної зарплати по країні за підсумками жовтня”.
“ПЕРЕТІКАННЯ” ЗАРПЛАТ. Аналітик МЦПД Олександр Жолудь підрахував: якби зарплати росли пропорційно інфляції (нагадаємо, соцстандарти у нас з початку року не підвищувалися, тому мінзарплата як і раніше дорівнює 1218 грн), то в країні практично не залишилося б людей, що мають заробітки нижче 1500. “Помічене нашою статистикою зменшення низькооплачуваних людей – чисто формальне. Наприклад, працівник отримував 1495 грн і вважався “бідняком”, а тепер йому платять 1505 грн, і він вже входить в групу з середньою зарплатою … Таке “перетікання” зарплат спостерігається і по іншим категоріям – окрім , мабуть, тих, хто заробляє понад 10 тис. грн”, – каже Жолудь.
За даними кадрового порталу rabota.ua, ростуть зарплати насамперед у IT-сфері – тут фахівці з досвідом роботи цілком можуть претендувати на заробітки в 10 тис. грн і більше. А керівник дослідницького центру порталу hh.ua Уляна Маслова стверджує, що офіційна статистика не відображає реального становища з оплатою праці, адже, за їхніми дослідженнями, в окремих сферах (насамперед це торгівля та виробництво) частка “чорного налу” доходить до 60%. Тобто офіційно працівникові платять обов’язкові мінімальні 1218 грн, а решта – в конверті. Найменше тіньових доходів, за даними hh.ua, у медиків та аграріїв – не більше 1% від числа всіх працівників галузей.
Як видно зі статистики, як і раніше найбільше працівників (4 з 10) потрапляють в категорію тих, хто заробляє 1500-3000 грн. Це наш так званий “середній клас”, але тільки чисто арифметично, так як середньостатистична сім’я (двоє дорослих і дитина) сьогодні насилу може прожити навіть на 6000 грн.
“Сегодня”, спираючись на дані Держстатистики, прикинула, як може виглядати в грошах бюджет такої сім’ї, і порівняла, що собі можуть дозволити сім’ї з різним рівнем доходів. В середньому, у сім’ї, що заробляє в місяць 6000 грн, 40% щомісячних доходів (2400 грн або менше 27 грн в день на людину) йде на харчування, 17% (1020 грн) – на покупку одягу, взуття, посуду, меблів, побутової техніки , 8% (480 грн) – на проїзд і послуги зв’язку (телебачення, мобільний зв’язок, інтернет), 12% – на оплату “комуналки” (720 грн), 5% (300 грн) – на інші товари та послуги (освіта, перукарня, дрібні витрати), 5% (300 грн) – на ліки та лікування, 7% (420 грн) – на “шкідливі звички” – тютюн і алкоголь, ще 6% (360 грн) залишається на відпочинок і розвага (вся ця сума, або більша її частина може бути відкладена на відпустку).
НИЖЧЕ І ВИЩЕ СЕРЕДНЬОГО. Для простоти підрахунків приймемо, що така ж сім’я, але з доходами всього 3000 грн, так само платить за “комуналку” 720 грн. Виходить, що з решти 2280 грн їм треба і прогодуватися, і вдягтися, і поповнити рахунок на мобільному телефоні, і оплатити проїзд, і ліки. Висновок: якщо не підробляти і не мати “спонсорської допомоги” від батьків, вижити така сім’я може тільки впроголодь. Тепер розрахуємо витрати для двох дорослих і малюка, які на трьох мають 10 тис. грн (таких сімей приблизно одна з чотирьох). Якщо припустити, що на їжу та інші витрати ця сім’я витрачає стільки ж, скільки і середньостатистична (6000 грн), у них залишається ще 4000 грн заначки.
За словами Охріменка, насправді витрати на харчування, одяг, розваги, навчання дитини в спортивній секції, музичній чи художній школі у цієї сім’ї вище, тому накопичити вдається приблизно вдвічі менше (2 тис. грн на місяць або 24 тис. на рік) . До девальвації гривні їх вистачало, наприклад, на 10-денний відпочинок втрьох в Туреччині або в Єгипті, тепер, на жаль, максимум на 5 днів. Мало в чому собі не можуть відмовляти лише родини, де на трьох виходить 20 тис. грн на місяць і більше. “При вмілому плануванні бюджету ці люди мають недорогу іномарку (ціна $15-20 тис.), виплачують іпотеку, раз в 1-2 року можуть відпочити за кордоном, – каже Охріменко. – Це і є справжній “середній клас” за західними стандартами. На жаль, у нас таких лише 15%, а в розвинених країнах – більшість населення”.
Олександр Панченко
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
