10261
«Ні «камікадзе», ні реформ»..
— Валюта
У четвер, 6 листопада, на закритті міжбанку національна валюта опустилася до 14,60 грн/$. І НБУ відновив історичний мінімум її офіційного курсу — до 13,96 грн/$. Ні, це було не вольове, а цілком продумане, що навіть ґрунтується на міжнародному досвіді, рішення. З 5 листопада НБУ почав щодня проводити валютні аукціони невеликих обсягів за так званою голландською схемою. Мета — знайти нормальний збалансований рівень курсу чи стабілізувати гривну на поточному рівні.
Таким чином, Нацбанк знову відмовляється визнати свій вплив на курс гривні і запевняє, що за допомогою такого інструменту, як аукціон, він повністю передав процес курсоутворення у відання комерційних банків, рекомендувавши їм не допускати відхилення від індикативного курсу гривні більш ніж на 5% при встановленні курсів купівлі-продажу іноземних валют у касі.
КРАЩЕ ПІЗНО, НІЖ НІКОЛИ
У четвер, ніби освячуючи валютну політику Нацбанку, банкіри України підтримали перехід від адміністративних заходів до вільного курсоутворення. «Те, що зроблено, — однозначно правильне і, можливо, дещо запізніле», — зазначив, виступаючи на круглому столі, голова ради Національної асоціації банків України, старший радник Альфа-банк України Роман Шпек. Він переконаний, що рішення НБУ допоможе ринку знайти рівновагу, але одразу ж сумнівається в цьому: «Ми розраховували, що наступного дня після виборів буде підписано коаліційну угоду, а тепер чуємо, що це станеться 1 грудня, — каже банкір. — Якої рівноваги ми хочемо домогтися до 1 грудня, якщо ми не розуміємо, вони (керівники держави. — Авт.) змагатимуться між собою чи думатимуть про країну».
«Ми півроку чекали реформ від «камікадзе», — продовжує голова НАБУ, — але не побачили ні «камікадзе», ні реформ». Він радить урядові і регулювальникові фінансового ринку якось стимулювати експорт, оскільки обсягів торгів на міжбанківській валютній біржі в чотири рази менше, ніж було в 2012—2013 роках. «Експорт настільки не знизився», — не знаходить Шпек підстав для скорочення обсягів валютних торгів. Він також закликає НБУ подумати над спрощенням процедури реєстрації капіталу. За його словами, це пов’язано з тим, що є багато нарікань тих, хто може і за нинішніх умов прийти з капіталом в Україну, але не всім подобаються всі ці процедури і тяганина з боку регулювальника.
ВІДСУТНІСТЬ РЕФОРМ НЕ МОЖНА СПИСУВАТИ НА ВІЙНУ
«В інвесторів щодо цього інший погляд. Процедура має бути така, аби той, хто приносить гроші в країну, відчував до себе увагу й шану», — зазначає Шпек. Він переконаний, що країні необхідно якнайшвидше проводити реформи. «Це дасть можливість комерційним банкам, — наполягає банкір, — знаходити точки застосування кредитування економіки. Банки чекають цього моменту, але тут слід розуміти, що відсутність боротьби з корупцією, реформування судової системи і правоохоронних органів досить вже списувати на війну. Навпаки, за таких умов треба діяти швидше і рішучіше». «Коли ми хочемо прогнозувати майбутнє, — зауважує Шпек, — то потрібно вимагати від влади якіснішої комунікаційної політики, якісного макроекономічного прогнозу. Нам дуже важливо зрозуміти, яким буде бюджет наступного року. Він реальний чи ні? Які в ньому приховані діри?». Президент НАБУ вимагає, аби влада за допомогою комунікацій і зміцнення довіри керувала валютними сподіваннями громадян.
Підтримує запровадження в Україні «голландських» аукціонів і заступник голови правління СітіБанку Володимир Сочинський. Він стверджує, що це — дуже правильний напрям руху. Щоправда, адміністративні обмеження, що діяли в жовтні, він називає вимушеними і зауважує, що вони мали позитивне значення, оскільки в цей час міжбанківського валютного ринку просто не було. Сочинський навіть стверджує, що девальвація гривні, проведена в першому півріччі, мала позитивний вплив на українську економіку. За його словами, такі показники, як поточний рахунок і платіжний баланс, почали вирівнюватися. Сочинський вважає, що насправді валютний курс визначають не банки, а їхні клієнти. Він не відкидає, що наступного тижня курс гривні почне вирівнюватися і навіть зростати.
У результаті зміни політики Нацбанку і переходу від множинності курсів до створення в короткостроковій перспективі єдиного ринкового курсу курс гривні, ми це розуміємо, буде нижчим, тим паче, що зараз курс долара повсюдно зростає, зазначає президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров. «І Україна є лише одним з полів валютної битви, — констатує аналітик. — Кілька років тому про такі війни говорили як про холодні, а зараз вони гарячі».
«ПОГАНІ ГРОШІ ВИТІСНЯЮТЬ ХОРОШІ»
Експерт каже про нинішні тенденції, що впливають на ослаблення національної валюти. Це стискання курсу, яке було за попереднього керівництва НБУ; довгі сценарії розв’язання ситуації на Сході України, які зараз запускаються і слугують вельми політично несприятливим тлом для підтримання гривні, але, на мій погляд, не є настільки критичними; третій чинник — валютна виручка експортерів. Вони мають розуміти, що її неможливо утримувати за кордоном місяцями й кварталами. Адже виробничі цикли драйверів української економіки — металургії, хімії і сільського господарства — потребують гривню, аби обслуговувати ці процеси.
Коли експортери побачать курс, який вони вважатимуть більш-менш збалансованим і економічно обґрунтованим, вони вийдуть з доларом на український ринок, прогнозує Прозоров. А тенденція до катастрофічної девальвації і курси 30-40 грн../$, які вкидають деякі аналітики, на його думку, «це вже політичний момент». Курс у 15-18 грн../$, вважає Прозоров, можливий при затягуванні конфлікту на Сході і відсутності перемир’я, що негативно впливатиме на економіку. «За нашими розрахунками, — продовжує експерт, — такі курси структурно руйнуватимуть економіку України, і влада їх допускати не повинна». Він нагадує про закон Грешема, за яким «погані гроші витісняють хороші», і називає крок щодо встановлення ринкового курсу, зроблений Нацбанком, «дуже позитивним».
ПОКИ Є НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ, УСПІХУ НЕ БУДЕ
Тим часом міністр фінансів Олександр Шлапак до нововведень Нацбанку ставиться дещо скептично. За його словами, економічно обґрунтований рівень курсу національної валюти залишається в межах 12,5—12,9 грн/$. Спад гривні останніми днями, вважає міністр, зумовлений воєнними ризиками і панічною реакцією на них населення. А відповідальність за ситуацію на валютному ринку певною мірою лежить на Нацбанку, проте це, зазначає Шлапак, і «спільна відповідальність» уряду.
Не в захваті від дій цих економічних суб’єктів і один з відомих економічних експертів, що не бажає вступати сьогодні у відкриту дискусію з владою. «За вмілого використання моделі, яка застосовувалася в Україні ще 2008 року і яку днями знову запровадив Нацбанк, а також при своєчасній реакції на її сприйняття ринком, — каже він, — вона може дати результат. Але це не панацея. Сьогодні набагато більше невизначеності, ніж 2008 року. Ринки дуже збурені. Вони не можуть зрозуміти, буде рух до березнево-липневого вільного і гнучкого ціноутворення (воно, на жаль, перетворилося на вільний спад курсу) чи це новий перехід до фіксації курсу».
«Сигнали йдуть дуже непевні, — продовжує експерт, — а конкретної заяви не прозвучало. Зараз ми бачимо суміш адміністративних і ринкових методів. Інтервенція, як один з інструментів, залишається, адже це адміністративний захід. Ринки мають розуміти, що на них чекає. І поки є невизначеність, на успіх важко розраховувати. Аукціони — паліатив, але проводити їх треба, до того ж у сукупності з іншими методами, що працюють на заспокоєння ринку.
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
