НБУ запускає антикризову “консолідацію банків” - що це таке? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

НБУ запускає антикризову “консолідацію банків” - що це таке?

Казна та Політика
4665
Національний банк розставив акценти у своїй політиці – одним із пріоритних напрямків роботи регулятор назвав консолідацію банківського сектора. За рахунок таких “антикризових мір” Нацбанк розраховує зменшити кількість проблемних банків із “поганими” активами. Підігрівають ситуацію і звіти, які зараз публікують банки за підсумками ІІІ кварталу – масштаби збитків фінустанов стали зрозумілими у реальних сумах.
Робота зі знаком мінус
Банки почали публікувати свої звіти з підсумками ІІІ кварталу – цифри показують збитки. Так, Укрексімбанк закінчив третій квартал зі збитком понад 4 млрд грн., Сбербанк – 11,4 млн грн. ОТП Банк закінчив третій квартал зі збитком 315,8 млн грн, збиток за 9 міс. – 1,3 млрд грн. Промінвестбанк, українська “дочка” російського “Внешэкономбанка”, за підсумками дев’яти місяців вийшов на збиток у розмірі 2,6 млрд., «Фінанси і Кредит» – 48,6 млн грн (за 9 міс.). Як раніше повідомляв НБУ, I півріччя зі збитками закінчили 35 українських банків.
Втрати у фінустановах пояснюють економічними факторами, як то ефекти валютного курсу, збільшення кредитного ризику тощо. Крім того, на фінансових результах даєтсья взнаки і значне скорочення діяльності в Східному регіоні країни. Також, намагаючись утримати депозити, банки пішли на підвищення ставок, водночас кількість проблемних кредитів, за якими позичальники не в силах розраховуватись, зросла. Звідси й мінуси у банківських звітах.
НБУ “зливатиме” банки
Національний банк має намір в листопаді внести до Верховної Ради законопроект про спрощення злиття і поглинання банків.
“У нас немає іншого шляху, окрім як консолідація банківської системи. Ми розробили антикризовий пакет, який передбачає спрощення злиття і поглинання банків. Сподіваюся, ми його внесемо в листопаді, коли Рада почне роботу”, – сказав перший заступник глави НБУ Олександр Писарук.
За результатами стрес-тестування державні банки необхідно докапіталізувати на 12,5 млрд грн, а банки з іноземним капіталом потребують 20,5 млрд грн. Загалом обсяг необхідної докапіталізації банків першої групи складає 56 млрд гривень. Проте ці результати дещо застарілі – стрес-тестування проводилось ще за більш-менш стабільних умов, коли національна валюта іще не девальвувала, запропоновані банкам застави залишались стабільними у ціні, а пакети проблемних активів не росли, як на дріжжах.
Попередній досвід націоналізації банків показав, що це не завжди успішна практика, тому в регуляторі розглядають такий варіант лише як крайній. Зараз НБУ поклав око на підхід об’єднання банків або передачу активів і пасивів проблемних банків іншим фінустановам.
Вдалий приклад в НБУ є поки лише один – з активами “Промекономбанку”. Передавати активи аби-кому в Нацбанку не бажають – інвесторів із капіталом незрозумілого походження та незадовільною репутацією в НБУ відхилятимуть. Та чи знайдеться багато гідних кандидатів на передачу на українському ринку?
У довгому ящику
Те, що нам треба консолідувати банківську систему,заявляли і попередні голови НБУ, починаючи від Стельмаха. “І як бачимо, особливо процес не зсунувся. Треба розуміти, що велика кількість малих банків в Україні, це так звані “кишенькові банки”. Це своя промислова група, яка під себе зробила банк. І вона не хоче втрачати контроль над ним, відповідно, не хоче об’єднуватись з кимось іншим. І в принципі навіть у випадку об’єднання банків, якщо подивитись на попередній досвід – було декілька банків, які купувались і відповідно власники їх об’єднували, – навіть в такому випадку ми бачимо, що цей процес зазвичай є доволі тривалим”, – пояснив аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
“Відповідно, очікувати якихось ефектів від такого законодавства, якщо воно буде ухвалене в навіть найближчі місяці, не варто принаймні у найближчий рік. Я вважаю, що це питання середньострокової перспективи, 3-5 років”, – додав він.
Створення крупних банківських монополій чи надмірної кількості системних банків, падіння яких регуляторові не можна буде допустити, остерігатися не варто. “Велика кількість крупних банків неможлива за визначенням. Це все одно що багато монополістів. Якщо ми кажемо про великі банки – то їх не багато. Тобто, після укрупнення вони будуть середніми”, – пояснив експерт.
На його думку, від проведення консолідації в кінцевому результаті позитивний ефект буде. “Одна з великих проблем в Україні – це велика кількість дрібних банків. А проблема дрібних банків – це розпорошеність активів по різних галузях економіки, що означає, що вони в середньому є більш високо ризикованими, ніж крупніші банки”, – підсумував Жолудь.
Наскільки серйозні наміри НБУ укрупнити банки стане зрозуміло незабаром – від того, чи дійсно буде винесено законопроект про спрощення злиття і поглинання, і скільки часу піде на його прийняття. Враховуючи, що до позитивних зрушень треба буде ще йти кілька років, випускати законопроект із поля зору не варто вже зараз.
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас