3363
Україна ризикує втратити білоруський бензин через неможливість купити валюту за індикативним курсом НБУ
— Валюта
Українські продавці палива можуть втратити контракти з іноземними нафтопереробними заводами через неможливість купити валюту за індикативним курсом Нацбанку – 12,95 грн /$ (експортери відмовляються її продавати за такою ціною). Про це повідомив президент Асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук. За його словами, українські нафтотрейдери не можуть викупити законтрактовані обсяги палива, через що над деякими договорами нависла загроза розриву.
А український ринок палива надзвичайно імпортозалежний – 80% споживаного бензину і дизпалива до нас завозиться з-за кордону. «Це рекорд для України, так як в колишні роки цей показник коливався на рівні 65-70%. Втім, це не дивно: з шести великих НПЗ в країні працює тільки один – Кременчуцький, який разом з Шебелинським заводом і міні-НПЗ задовольняють решту 20% попиту», – каже співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.
Експерт відзначає, що на частку Білорусі припадає левова частка поставок бензину і дизеля в Україні – до 60% імпорту. Ще приблизно по 10% нашого пального привозиться з Польщі та Литви. Решта – Румунія, а також Росія, звідки імпортувалося відносно дешеве дизпаливо (не вище стандарту євро-3, але зараз поставки сильно скоротилися).
При цьому керівництво Мозирського НПЗ, звідки постачається більша частина білоруського бензину в Україну, вже попередило, що може з наступного року виключити Україну зі своїх планів. «Поставки в Україну забезпечують істотну частку доходів заводу і як наслідок – бюджету Білорусі. Тому будь-яке істотне відхилення від планів може закінчитися тим, що керівники нафтопереробних заводів навчатимуться валити ліс або копати торф», – резюмував Косянчук.
Так що при будь-якій серйозній загрозі зриву контрактів через проблеми з оплатою підприємство готове перевести обсяги, зарезервовані для України, на прибалтійські порти. «На цьому напрямку продавати паливо менш вигідно, зате є гарантований збут», – пояснив Леонід Косянчук логіку постачальника. Нам же, за його словами, можлива втрата прямих контрактів з виробниками загрожує тим, що «з наступного року будемо бігати з відром по спотовому ринку, так як у виробників бензин прямо купити не можемо».
При цьому трейдерів більше хвилює не відмова від білоруських нафтопродуктів як така, а відсутність валюти для розрахунків з будь-яким імпортером. Наприклад, якщо, справді, поставок з Білорусі не буде, то можна купити паливо в Прибалтиці і Польщі, нехай навіть на 5-10% дорожче. «Навіть якщо щось трапиться, то припинення поставок не буде. З цим проблем немає, головне – купити валюту», – говорить прес-секретар представництва SOCAR в Україні Марина Ергемлідзе.
«А от якщо валюти не буде, то тоді все одно, де вам не продадуть паливо», – похмуро пожартував Дмитро Марунич.
Правда, відсутність гарантованих поставок за контрактом на практиці виллється в різкі коливання цін і можливий дефіцит палива, так як ці речі взаємопов’язані, пояснює Марунич. «На спотовому ринку висока конкуренція, при дефіциті пропозиції ціни ростуть, так що для імпортера паливо обходиться дорожче. Отже, купити його можна буде менше», – уточнив експерт.
При цьому може наступити момент, коли нафтотрейдери вже не зможуть перекрити втрати від зниження обсягів реалізації шляхом підвищення цін. А піднімати ціни й далі заправникам категорично не дозволяє Антимонопольний комітет, який пообіцяв оштрафувати нафтотрейдерів на 10% їх річного обороту, якщо вони не зменшувати свої апетити і не знизять ціну до 14,95 грн/л на А-95.
«Особисто я вважаю, що держава повинна піти назустріч трейдерам у купівлі валюти і тим самим вибити з їх рук цей останній козир (яким вони пояснюють високі ціни на заправках – Ред.)», – сказав в.о. голови Антимонопольного комітету Микола Бараш.
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
