708
Чому нерівність так гальмує розвиток економік
— Світ
Велика різниця в доходах і владі руйнувала країни і в минулому, і може зробити це в майбутньому. Чому нерівність так гальмує розвиток економік.
Коли нас почне хвилювати нерівність, яка посилюється? Це моральне і політичне питання. А також економічне. Цілком очевидно, що настане час і нерівність перетвориться на джерело серйозних економічних хвороб. Штати – найбільш значуща високодохідна економіка з найсильнішою нерівністю – є випробувальним стендом для виявлення економічних наслідків нерівності. Результати викликають занепокоєння. Тепер це розуміють і інститути, які в звичайних умовах ніколи б не звинуватили в соціалізмі. У звіті, складеному провідним американським економістом агентства Standard & Poor’s, а також у звіті Morgan Stanley, йдеться про те, що нерівність не тільки посилюється, а й чинить руйнівну дію на американську економіку.
За даними ФРС, на верхні 3% розподілу доходів довелося 30,5% загального доходу в 2013 р. На наступні 7% припало всього 16.8%. При цьому на решту 90% припало трохи більше половини загального доходу. Верхні 3% також стали єдиною групою, частка якої в доходах збільшується з початку 1990х рр. З 2010 р медіанний дохід сім’ї скоротився, тоді як середній дохід виріс. Нерівність продовжує посилюватися. В дослідженні Morgan Stanley перераховані причини зростання нерівності: дедалі більша частка низько оплачуваних і негарантованих низькокваліфікованих робочих місць; підвищення набавок для освічених людей; а також той факт, що податкова політика та політика витрат у меншій мірі спрямовані на перерозподіл, ніж кілька десятиліть тому.
Таким чином в 2012, за словами Організації економічного співробітництва та розвитку, Штати зайняли перше місце серед високоприбуткових країн з високою часткою щодо низькооплачуваних робочих місць. Крім того, нижній квантиль розподілу доходів отримав тільки 36% федеральних трансферних платежів в 2010, в порівнянні з 54% в 1979 р. Планується, що регресивні податки на фонд заробітної плати, які обходяться бідними дорожче, ніж багатим, дозволять отримати 32% федеральних доходів в 2015 р фінансовому році в порівнянні з 46% від федерального прибуткового податку, тягар якого більшою мірою лягає на високооплачуваних працівників. Також велике значення має сильне підвищення відносної оплати праці керівників і зміщення доходів від трудового доходу в сторону доходу від капіталу. Політика, що проводить ФРС, також приносить вигоду відносно заможним людям; ФРС намагається підвищити вартість активів, які в основному належать багатим.
У цих звітах описуються два економічні наслідки зростання нерівності: слабкий попит і повільне підвищення рівнів освіти. Слабкий попит обумовлений тим, що до кризи багато хто з тих, чиї реальні доходи не збільшувалися, натомість брали кредити. Це було можливо за рахунок зростання вартості житла. До кінця 2007 р борг досяг піку в 135% від доходів після сплати податків. Потім настав крах. Люди з невеликими доходами, які залишилися з величезними боргами і не могли більше позичати, змушені були менше витрачати. Отримання кредитів під заставу збільшилася вартість будинків, фінансована за рахунок позик, стало неможливим. В результаті відбувалося виключно слабке відновлення споживання.
Немає сенсу необачно давати кредити тим, хто не може собі цього дозволити. Проте звідси випливає, що пожвавлення економіки не почнеться без перерозподілу доходів людям, які готові витрачати, або без появи іншого джерела попиту. На жаль, неясно, що це може послужити таким джерелом. Державні витрати обмежені. Зростання комерційних інвестицій гальмується слабкими перспективами зростання попиту. Також малоймовірно, що це буде чистий експорт: всім іншим теж потрібне зростання, стимульоване експортом. Крім того, погіршилася американська освіта. Це єдина країна з високим рівнем доходів, чиє населення у віці 25-34 років утворено не кращий за тих, кому 55-64 роки. Почасти це викликано тим, що інші країни наздоганяють США, які першими запустили програму масового навчання в коледжах. Також це обумовлено тим, що діти з бідних сімей мають менше можливостей закінчити коледж.
У звіті S & P відзначається, що серед найбідніших домогосподарств відсоток закінчення коледжу збільшився всього на 4% в період між поколінням, народженим на початку 1960-х рр., і поколінням, народженим на початку 1980-х рр. Відсоток закінчення навчання серед найбагатших домогосподарств збільшився майже на 20% за аналогічний період. Тим не менш, зараз без диплома про закінчення коледжу шанси на просування по службі досить обмежені. В результаті діти із заможних сімей можуть стати багатими, а діти з бідних сімей, швидше за все, залишаться бідними. Це проблема не тільки для тих, кому не вдається реалізувати свій потенціал. Нездатність підвищити освітні стандарти також може підірвати успішний розвиток економіки в довгостроковій перспективі. Освіта може в деякій мірі сприяти набуттю певного статусу: освічені люди досягають більшого, перемігши в грі з нульовим результатом. Однак населення з хорошою освітою також дозволило б збільшити рівень добробуту.
Товариство сплачує все більшу ціну через зростання нерівності. На мій погляд, найбільша ціна – руйнування республіканського ідеалу колективного громадянства. Так як Верховний суд США намагається змінити конституцію, щоб догодити багатіям, існує ризик порушення політично зрівняльних принципів республіки. Величезна різниця в доходах і владі ,які вони дають, руйнувала республіки й раніше. І це може статися сьогодні. Проте навіть ті, хто не поділяє ці побоювання, повинні враховувати економічні витрати. «Тривала стагнація» попиту, про яку говорив Лоуренс Саммерс, колишній міністр фінансів США, пов’язана із змінами в розподілі доходів. Аналогічним чином поширення перешкод, пов’язаних з освітою, все більше заважає економіці. Залежна від боргів економіка, з нерозвинутою освітою, в майбутньому може потерпіти крах.
Мартін Вульф, за матеріалами The Financial Times
За матеріалами: forexpf.ru
Поділитися новиною
