456
Звідки стільки позитиву?
— Світ
Непростий рік видався для світової економіки, повний непередбачених економічних і ринкових зрушень. Навряд чи останній квартал буде сильно відрізнятися в цьому плані. Від того, якими будуть наслідки цих змін, в кінцевому рахунку, буде залежати ефективність державної політики і не тільки. Так чому ж фінансові ринки поводяться так, наче їх нічого не стосується, немов вони живуть у своєму власному світі? Фондові ринки б’ють рекорд за рекордом у цьому році, не злякавшись загострення геополітичних конфліктів у Східній Європі та на Близькому Сході, не звертаючи ніякої уваги на слабкі показники зростання в розвинених країнах і економіках. Більш того, це вражаюче ралі спростовує цілий ряд історичних взаємозв’язків, в тому числі і кореляцію між динамікою акцій і державних облігацій. По суті, кореляції в різних класах активів поводилися нетипово і, часом, досить непередбачувано. Між тим, єдність монетарної політики в розвинених країнах поступово поступається місцем розрізненої системі, де Європейський центральний банк тисне на педаль акселератора, а Федрезерв готується зменшити швидкість. В результаті, світова економіка починає останній квартал поточного року в повному непорозумінні щодо низки ключових питань.
У найближчі кілька місяців ескалація геополітичних конфліктів буде привертати до себе увагу світової громадськості, багато з них наближаються до точки неповернення, за якою світовій економіці загрожує цілий спектр серйозних системних руйнувань. В першу чергу це стосується України, де, незважаючи на припинення вогню, сторонам ще належить пройти довгий і важкий шлях, перш ніж будуть знайдені компроміси. Без очевидного прогресу в цьому напрямку, нас чекають нові санкції та відповідні санкції, які зіштовхнуть Росію і Європу в рецесію і негативно вплинуть на світову економічну активність. Але навіть і без цих факторів Європі буде непросто оживити свою економіку, яка вже довгий час безрезультатно тупцює на місці. Щоб вибратися з болота, глава Європейського центрального банку Маріо Драгі запропонував європейським урядам велику угоду: вони проводять структурні реформи і підвищують свою фінансову гнучкість, а центральний банк розширює свій баланс, щоб стимулювати ріст і усунути загрозу дефляції. Якщо країни Єврозони не виконають свої обіцянки, Центробанку буде складно реалізувати свою частину угоди, таким чином, він стане об’єктом жорсткої критики і політичного тиску.
По інший бік Атлантики, Федрезерв готується до завершення своєї програми кількісного ослаблення (QE) в наступному місяці, таким чином, для стимулювання економіки у нього залишаться тільки процентні ставки і заява про наміри. Згортання QE- непопулярний захід серед деяких економістів і політиків – оголило ряд проблем, пов’язаних з фінансовою нестабільністю і зростаючою нерівністю – і те, і інше може знищити процес відновлення світової економіки. Майбутні листопадові вибори в Конгрес США ускладнюю справу. Якщо Республіканці залишаться біля керма, хоча б в одній палаті Конгресу, у Барака Обами, президента з Демократичної партії, буде менше можливостей для реалізації своїх завдань, якщо, звичайно, Білий Дім і Конгрес нарешті не навчаться працювати разом.
Між тим, в Японії прем’єр міністр Сінзо Абе випробовує терпіння свого приватного сектора, відкладаючи довгоочікувану реалізацію структурних реформ на додаток до фіскальних стимулів і монетарному ослабленню в рамках Абеномікі – триступеневої стратегії, спрямованої на пожвавлення стагнуючої економіки. Якщо «третя стріла» Абеномікі так і не буде випущена, інвестори знову кинуться геть, від ризикових активів, знищивши спроби прем’єра стимулювати ріст і усунути дефляцію. Системно значущі економіки, що розвиваються, також страждають від неабиякої частки невизначеності. Результати президентських виборів в Бразилії допоможуть відповісти на питання, чи продовжить країна рухатися до більш стійкої моделі зростання, або загрузне в морально застарілій і тій, яка вичерпала себе економічній стратегії, що лише підсилює стагфляцію. Чи стане недавно обраний Прем’єр міністр Індії Нарендра Моді активно виконувати свої передвиборні обіцянки та проводити економічні реформи. А Китаю доведеться згладжувати фінансові ризики, якщо він хоче уникнути жорсткої посадки.
Корпоративний сектор – ще одне джерело нестабільності. Цього року стабільні компанії поступово виходять з режиму жорсткої економії, що виражається у відмові від анти-ризикових моделей поведінки, що домінували під час світової фінансової кризи. Насправді, все більше і більше компаній починають витрачати величезні запаси готівки, що скупчилися у них на балансах, спочатку, щоб збільшити дивіденди і викупити акції, а потім, щоб відновити злиття і поглинання. Питання в тому, чи почнуть вони виділяти кошти на нові інвестиції в основні засоби та на створення робочих місць, таких необхідних для стимулювання світової економіки.
Питань багато. Однак учасники фінансових ринків і не думають шукати на них відповіді, ігноруючи потенційні ризики і пов’язану з ними волатильність. Зате вони свято вірять в підтримку з боку Центральних банків, аніскільки не сумніваються в тому, що монетарна влада, в кінцевому рахунку, трансформує штучно стимульований ріст в справжній. І, звичайно, вони отримують непогані прибутки, завдяки вивільненню корпоративної готівки. Протягом наступних кількох місяців може статися так, що оптимізм, домінуючий на фінансових ринках цілком виправданий. Але, на жаль, швидше за все, прогнози інвесторів занадто оптимістичні, на відміну від сірої реальності.
Мохамед Ель-Ерейн
За матеріалами: forexpf.ru
Поділитися новиною
