1926
П’ять новацій фіскальної системи
— Казна та Політика
У вівторок парламент повинен був розглянути та ухвалити новий порядок збору податків у країні. Проте проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу і деяких інших законів України (щодо податкової реформи)», №5079, ініціатором якого є прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, навіть не було включено до порядку денного. Народні депутати відмовилися голосувати за документ обсягом в понад 150 сторінок, який було подано до ВР лише у вівторок зранку. «В ході цієї тримісячної роботи ви (Міністерство фінансів та інші органи, що готували проект закону. — Авт.) не знайшли часу на зустріч зі мною як з головою комітету, з головою бюджетного комітету», — сказав голова парламентського комітету з питань митної та податкової політики Віталій Хомутиннік.
Уже вчора на сайті ВР з’явилась інформація про те, що проект закону передано комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, комітету Верховної Ради України з питань бюджету, комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією та комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.
• Новий документ передбачає передусім скорочення кількості податків і зборів — із 22 до дев’яти. Пропонується залишити податки на прибуток підприємств, доходи фізичних осіб, додану вартість, нерухоме майно, акцизний та екологічний податки, рентну плату (об’єднає в собі плату за користування надрами, збір за користування радіочастотним ресурсом і за спеціальне використання води), мито, а також єдиний податок (до якого увійде фіксований сільськогосподарський податок).
Загалом же реформування податкової системи відбуватиметься в чотирьох напрямах. Перший — збільшення ресурсної бази місцевих бюджетів. Пропонується запровадити акцизний податок з реалізації через роздрібну торговельну мережу пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і палива (у розмірі не більш ніж 5% від вартості реалізованої продукції). Окрім цього, планується розширити базу оподаткування за рахунок комерційної (нежитлової) нерухомості (будівлі підприємств і склади, готелі, ресторани та бари, туристичні бази, торгові центри, магазини, СТО, їдальні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, казино, ігорні будинки, будівлі лазень тощо). Ставка податку встановлюватиметься місцевими органами в розмірі не більше 2% розміру мінімальної зарплати (24,36 гривні) за один метр квадратний на рік. За підрахунками авторів документа, такі заходи дозволять збільшити надходження до бюджету на 8 і 2,7 мільярда гривень відповідно.
Другий напрям — реформування податку на прибуток підприємств. Зокрема, за новими правилами суб’єктами господарювання відтепер будуть юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, окрім бюджетних установ, громадських об’єднань, політичних партій, релігійних організацій, пенсійних фондів, метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій. Також суб’єктами господарювання не будуть організації, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Окрім цього, пропонується скасувати одинадцять існуючих пільг і запровадити нові. Зокрема, це пільги на прибуток, отриманий від господарської діяльності з видобування нафти, газу (газового конденсату), прибуток підприємств машинобудування для агропромислового комплексу, прибуток підприємств оборонно-промислового комплексу та прибуток підприємств та організацій, які засновано громадськими організаціями інвалідів.
Третій напрям — реформування оподаткування аграрного сектору. В цій галузі автори закону пропонують аж три варіанти. Поступово, протягом трьох років, знизити один із критеріїв віднесення сільськогосподарських підприємств до великих — обсягу річного обороту 50 мільйонів гривень (2016-го — 40 мільйонів, 2017-го — 30 мільйонів, 2018 року — 20 мільйонів гривень).
Четвертий напрям — спрощення ведення малого та середнього бізнесу. В цьому випадку закон передбачає зменшення кількості груп платників із шести до чотирьох. До першої групи увійдуть фізичні особи з доходом до 300 тисяч гривень, які обкладатимуться податком по ставці до 10% мінімальної заробітної плати. До другої — особи з доходом до 1,5 мільйона гривень, до 10 співробітників (до 20% МЗП). До третьої групи увійдуть фізичні та юридичні особи з доходом до 20 мільйона гривень (сплачується 2% від доходу в разі сплати ПДВ в загальному порядку, 4% — без сплати ПДВ). До четвертої — сільськогосподарські товаровиробники з часткою сільськогосподарського виробництва понад 75% — від 0,03% про 1% за гектар нормативної грошової оцінки землі.
Окрім цього, пропонується на 2015 — 2016 роки заборонити перевірки платників єдиного податку і суб’єктів госпфодарювання, в яких обсяги доходу за попередній (звітний) рік не перевищують 20 мільйонів гривень. Перевірки таких платників податків здійснюються виключно за їхньою заявою, згідно з рішенням суду або відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу.
Загалом же, за підрахунками Кабміну, нові податкові зміни дозволять залучити до бюджету додатково 62 мільярди гривень.
• Примітно, що новий закон, покликаний кардинально змінити правила ведення економіки в країні, на думку авторів, не потребує громадського обговорення. «Проект Закону України не потребує проведення консультацій із громадськістю», — йдеться в пункті дев’ятому пояснювальної записки до нього. Попри це, бізнес уже виступає з критикою законопроекту. Зокрема й страховики. «Відповідно до законопроекту №5079, передбачається запровадження змішаної системи оподаткування (тобто 3% на дохід у вигляді страхових платежів та податок на прибуток на загальних підставах). Зазначене призведе до збільшення податкового навантаження на страхові компанії на 35%, — йдеться в повідомленні Ліги страхових організацій, оприлюдненому вчора. — Це, у свою чергу, сприятиме погіршенню фінансового стану страхових компаній, оскільки страховики будуть змушені сплачувати податок незалежно від фінансового результату діяльності».
Члени ліги переконані, введення змішаної системи оподаткування страховиків є несправедливою і дискримінаційною політикою, оскільки інші фінансові установи платитимуть тільки один податок. «Це створює нерівні умови для діяльності й залучення інвестицій різними фінансовими установами (банками, страховиками, КУА і тому подібне). У зв’язку з цим із метою збереження надходжень платежів до бюджету і для створення перспектив розвитку страхового ринку України пропонується ввести трирічний перехідний період», — зазначається в повідомленні.
Утім, наступне пленарне засідання відбудеться 14 жовтня, отже, влада ще має час, аби почути голос громадськості та бізнесу щодо цього законопроекту. А поки що «День» запитав колишнього міністра економки України, президента Центру ринкових реформ Володимира ЛАНОВОГО про те, що означатиме для бізнесу та суспільства нова система реформ:
— Зміни в податковій системі — поверхневі. Вони мають характер не якості, а кількості. У нас взагалі податкова система сьогодні руйнує бізнес, знущається над правом власності, арештовує майно, зчиняє каральні дії. Держава побудувала каральний апарат замість того, щоб створити апарат, який допомагає бізнесу та людям реалізовувати свої фінансові потреби.
• Питання — в системному рішенні. Нам не потрібна податкова міліція, яка карає всіх і ні перед ким не відповідальна.
І це все — відомі слова. Але, на жаль, доводиться їх повторювати, бо ніхто на них не реагує відповідним чином.
Скорочення кількості податків, на жаль, не означає значних змін. Ці податки просто будуть об’єднані, декілька платежів зведуть в один. Тобто кардинальних змін, які потрібні для системи податкових відносин між суспільством та державою, поки що немає. Немає також і усвідомлення, що податкову систему потрібно робити декларативною, а не примусовою.
До речі, ці всі принципи прописані в Європейській податковій хартії. І авторам податкових реформ потрібно звернути на неї увагу, а не йти від інтересу — як в одній галузі зменшити податки, а в іншій — підняти. І все, що ми маємо, це гасла «Ми всі працюємо!» Але така робота нічого не дає для системних змін.
Тим більше, не можуть податківці виписувати законодавство і норми щодо податкових відносин. Потрібно залучати третю сторону. І те, що в пояснювальній записці до документа зазначено, що він не підлягає громадському обговоренню, означає, що продовжується «викручування» рук людям.
• Потрібні принципово інші підходи. Якщо говорити про елементарне — запровадити прогресивну шкалу оподаткування. Різниця між кожною шкалою — 5%, і починається вона не з нуля, а з 5. Справа в тому, що людина, яка отримує тисячу з лишком гривень, не має нічого платити, а ще краще — отримувати доплату з державного бюджету, як це робиться в США.
Ця система податківцями будувалася протягом вісімнадцяти років. І вони поступово побудували монстра. Його потрібно побачити з усіх боків. А в уряді немає спеціалістів, які б розуміли таку економічну сутність.
Марія Юзич
За матеріалами: День
Поділитися новиною
