9943
Куди пропали долари
— Валюта
Два тижні тому Нацбанк змусив банкірів встановити єдиний курс продажу валюти на рівні 12,9 грн. за долар, що призвело до дефіциту готівкового долара. В четвер курс продажу в обмінниках трохи зріс, але тільки на вивісках – сама валюта так і не з’явилася. Офіційний курс гривні знизився на 34 копійки. У підсумку люди змушені купувати долари на чорному ринку, де котирування вищі.
Зразкова поведінка
Після декількох вмовлянь банкіри послухалися НБУ і масово встановили курсу долар на рівні 12,5-12,9 гривень. За словами глави Нацбанку Валерії Гонтарєвої, саме така ціна зараз є обґрунтованою.
З одного боку, банкіри раді, що вдалося досягти єдиного рівня.
“Останні зустрічі в Нацбанку показали, що ринок може домовитися і прийняти єдине для всіх рішення. В результаті курс встановлений на зазначеному Нацбанком рівні”, – говорить керівник ПУМБ Сергій Черненко.
З іншого боку, купити валюту за встановленою ціною практично неможливо. Касири це пояснюють відсутністю готівки у відділеннях. При цьому самі із задоволенням скуповують валюту у населення для своїх клієнтів. “Учасники ринку лише задовольняють попит, який не зменшується”, – зазначає Микита Мишаков, головний експерт відділу операцій на валютному і грошовому ринках ОТП Банку.
З початку року депозитний валютний портфель скоротився на $4,6 млрд. З $20,415 млрд (на 1 січня) до $15,737 млрд (на 1 вересня) за даними НБУ. Відтік валютних депозитів триває. Частина цих грошей повертається в банки вже в гривневому еквіваленті, частина осідає “під матрацами”, частина – вивозиться за кордон, ще частина переміщається в банківські сейфи.
Попит йде в тінь
Не допомагають наситити ринок грошима навіть адміністративні методи Нацбанку. У серпні він зобов’язав підприємців, які мають валютну виручку, міняти її на гривню в повному обсязі. Тим самим експортери мали наситити ринок валютою. Однак цього не сталося.
Однією з причин цього стали військові дії на сході – багато бізнесменів заморозили свою діяльність, не займалися експортом і, відповідно, не отримували надходжень з-за кордону. Інша причина – хитрість експортерів, які почали свідомо притримувати валюту за кордоном, щоб не нести збитки через курсову різницю і податки. Продавши отриману виручку за одним курсом, їм тут же потрібно було б відкуповувати її за вищою ціною. Експортерам теж потрібна валюта, щоб оплачувати послуги за кордоном або закуповувати обладнання. А також щоб захистити зароблене від девальвації гривні та зростання цін.
“Виходячи з нинішніх обсягів торгів на міжбанку $300-400 млн і дій агентів, обсяг додаткової валютної виручки складе не більше $20-30 млн на день. Істотно наситити ринок валютою за допомогою додаткових пари десятків мільйонів навряд чи вдасться”, – каже Ростислав Скляренко, начальник управління стратегічного менеджменту Юнісон Банку. Обов’язковий продаж валютної виручки потрібно поєднувати з посиленням валютного контролю та контролю за трансфертним ціноутворенням – інакше експортери просто будуть ховати долари.
Але ж є ще попит з боку імпортерів, яким долари потрібні для закупівлі товарів за кордоном.
Мало хто хоче продавати валюту на міжбанку за низьким курсом, а продавати за високим не хочуть через жорстку позицію Нацбанку. В результаті угод на міжбанку майже немає, а весь попит йде на чорний ринок, де долар помітно дорожчий. В заявках на сайті finance.ua, який допомагає домовлятися про торгівлю валютою в обхід банків, долар купували в четвер в середньому по 14,25 гривень за одиницю.
На цьому і подібних сайтах покупці і продавці тільки домовляються про ціни. Сама угода відбувається офлайн. Іноді, пише видання Hubs, обмін відбувається у відділеннях комерційних банків. Просто такі операції не проходять по документах.
“Якщо банк займається такими речами, значить, ситуація у нього не найкраща. Або ж це через людський фактор, коли начальник якогось відділення вирішив підзаробити”, – вважає Сергій Черненко.
Дефіцит посилиться
Нацбанк призначив на 19 вересня валютний аукціон, на якому планує продавати долари банкам за найкращою ціною. Мінімальна заявка становить $500 тис. Можливо, це на час погасить попит на валюту.
При цьому ініціативи Кабміну, навпаки, провокують скупку валюти. У середу уряд спробував збільшити збір з продажу валюти в Пенсійний фонд з 0,5% до 2%. Такий законопроект чиновники хотіли включити до порядку денного засідання Верховної Ради 16 вересня, але ідея так і не набрала голосів.
“Сама новина про цей намір Кабміну вже підштовхне попит на валюту. Всі постараються закупити необхідний обсяг валюти до цього нововведення. Потім попит повернеться на той же рівень. Попит від імпортерів збережеться, а населення ці 2% не зупинять. Зараз ніхто не купує долар просто так. Попит на валюту від населення викликаний недовірою до гривні, і додаткове навантаження у 2% не є панацеєю в цьому питанні”, – говорить Агшин Мірзазаде, начальник відділу стратегічного планування Укрсоцбанку.
“Введення навіть незначного податку підвищує транзакційні витрати від операції і робить невигідними короткострокові операції з валютою. Тому, з точки зору економічної теорії, існування в Україні збору від операцій з купівлі валюти відіграє ту ж роль попередження короткострокових спекуляцій”, – вважає Роман Лепак, директор департаменту організації та стратегії Кредобанку. Однак і він називає запропоновану Кабміном ставку збору в 2% занадто високою, якщо розглядати її тільки як інструмент проти спекуляцій, а не як джерело наповнення бюджету. Така висока ставка, на думку працівника банку, вдарить і по бізнесменах.
Олена Губарь
За матеріалами: lb.ua
Поділитися новиною
