788
Силіконова пуща
— Світ
Уряд Росії 18 вересня погодився скасувати пільги по внесках до Фонду обов’язкового медичного страхування з великих зарплат. Великою, за цією нормою, вважається зарплата понад 52 тисяч рублів на місяць. З одного боку, це крок в сторону зрівнювання в правах і обов’язках платників податків. З іншого – цей захід неминуче погіршить становище високотехнологічних компаній, які й без того виводять свій бізнес за кордон.
Легше заплатити
У групі компаній «Русский порт» сім співробітників. Це класичне мале підприємство IT-сектора, яке працює на ринку інформаційних технологій з 1994 року. Невелика фірма продає обладнання та програмне забезпечення, віддалено обслуговує компанії, яким занадто дорого утримувати в штаті власного системного адміністратора. За законом про страхові внески, чинного з початку 2014 року, ця компанія може претендувати на пільги по сплаті страхових внесків. Однак директор «холдингу» Олексій Дубовик не поспішає цього робити. Досвід використання пільг зі сплати податків відбив у нього будь-яке бажання зв’язуватися з державними послабленнями.
Власне, стати групою компаній, що включає цілих дві юридичні особи, фірму змусила саме система податкових пільг. «Коли в 2008 році ввели пільгу з ПДВ при продажу програмного забезпечення, головного болю у мене тільки додалося. Щоб її застосовувати, необхідно було звітувати перед податковою інспекцією по кожній операції з купівлі та продажу софта. Для нормальної роботи мені потрібно було б взяти на роботу бухгалтера, який би займався тільки тим, що ксерокопіював папірці. Спочатку ми робили це своїми силами, пропрацювали так півроку і зрозуміли, що це нестерпно», – розповідає підприємець. Крім того, коли його клієнти отримували рахунок без ПДВ, вони дивувалися, чому вони повинні оплачувати додаткові витрати і погрожували піти до конкурентів. Щоб уникнути непотрібної паперової роботи, Олексій перебудував свою фірму, зробивши дві юрособи: одна проводить операції з ПДВ, інша – без ПДВ.
Про пільги по страхових внесках Олексій Дубовик чув, але ставиться до них вкрай скептично: «Я намагаюся не користуватися пільгами. Можливо, великі компанії від них виграють, а для мене це скоріше проблеми, аніж полегшення. Якщо я почну ними користуватися, то мені доведеться пояснювати податковій, що я маю право використовувати ту чи іншу пільгу. А витрати на ці звіти і докази набагато вищі, ніж просто платити податок без всяких пільг», – вважає бізнесмен.
Примітно, що спочатку пільги по страхових внесках були введені для компаній з мінімальним числом співробітників до 50 людей. Для IT-сектора компанії з такою чисельністю співробітників вважаються досить великими. Потім, в 2012 році, цей поріг був знижений до 30 осіб, але і в такому вигляді закон зачепив лише меншість IT-компаній. Справа в тому, що середня чисельність в IТ-компаніях в Росії становить п’ять-десять чоловік. Лише з початку поточного року поріг чисельності персоналу був знижений до семи співробітників. Спочатку пільги по соціальних платежах придумувалися не для малого бізнесу, а для компаній побільше. Його допустили до системи пільг тільки пізніше.
Вклонитися та розійтися
Компанії IT-сектора користуються пільгами при сплаті страхових внесків ще з часу їх введення в 2010 році. Встановлюючи пільги, уряд хотів полегшити тягар інноваційним компаніям і малому бізнесу. Страхові внески перераховуються до Пенсійного фонду Росії (ПФР), Фонд обов’язкового медичного страхування (ФОМС) і Фонд соціального страхування (ФСС). Загальна ставка страхових внесків становить 30 відсотків фонду оплати праці. З них 22 відсотки йде в ПФР, 2,9 – до ФСС і 5,1 – внески в ФОМС.
Знижені тарифи страхових внесків для IТ-компаній в розмірі 14 відсотків діють як мінімум до 2017 року і поширюються на виплати об’ємом не більше 624 тисяч рублів на одного працівника на рік (база для нарахування страхових внесків). У разі, якщо виплати перевищують ліміт, сума, на яку перевищено цей обсяг, не обкладається внесками. Ліміт виплат щорічно встановлюється постановою уряду.
За даними Мінкомзв’язку, яке реєструє IT-компанії, станом на 1 вересня 2014 року, з акредитованих 4,2 тисячі фірм, пільгою користується близько половини. Крім мінімальної чисельності персоналу для застосування знижених тарифів страхових внесків необхідно, щоб частка «профільних» доходів компанії становила не менше 90 відсотків загальної суми доходів. Тобто компанія повинна довести свою приналежність саме до IT-сектору.
Торік Мінкомзв’язку пропонувало продовжити термін дії знижених страхових внесків до 14 відсотків не до 2017-го, а до 2020 року. Однак з 2020 року тариф все одно планується піднімати – спочатку до 21 відсотка, а потім – до 28. Зниження порога чисельності персоналу компаній, що претендують на пільги, домогтися вдалося, а збереження самої пільги до 2020 року – ні.
За словами генерального директора компанії DrWeb Бориса Шарова, у деяких IT-компаній фонд заробітної плати становить до 85 відсотків всіх витрат. «Для них страхові внески дуже сильно нагадують оборотні податки. Тобто при 30 відсотках страхових внесків такі компанії сильно втрачають в рентабельності або взагалі стають нерентабельними», – каже він. Однак, за словами Шарова, DrWeb до таких компаній не відноситься. «Якщо пільгу скасують – будемо діяти по ситуації. Якщо власник не побачить для себе інтересу вести цей бізнес – поклонемося державі та розійдемося. Якщо збережемо прийнятну рентабельність – працюватимемо», – припускає голова компанії.
«Вклонитися і розійтися» навряд чи означає згортання прибуткового бізнесу. Тим більше що інформаційні технології дуже мобільні. Компанії цього сектора можуть вибирати собі юрисдикцію найсприятливішим кліматом. Благо такі є.
Підемо до сусідів
Однією з особливостей IT-бізнесу є можливість побудувати його на основі так званого аутсорсингу. Аутсорсинг – передача бізнес-процесів іншим компаніям, контрагентам і надання співробітникам можливості працювати поза офісом. Таким чином, бізнес однієї компанії може виявитися розподілений навіть по різних країнах. У червні поточного року, наприклад, два великих російських IT-розробника – Luxoft і Game Insight оголосили про переведення штаб-квартир і ряду важливих функцій, на зразок маркетингу та продуктового планування, в країни Євросоюзу. Але популярністю користуються не тільки країни ЄС.
Найчастіше російські IT-компанії розміщують свій бізнес зовсім не в офшорних зонах, а в країнах, що входять з Росією в Митний союз. Йдеться про найближчих сусідів – Казахстану та Білорусії. Деякі компанії, формально будучи російськими, тримають персонал в цих юрисдикціях, залишаючи в Росії лише підрозділи з продажу.
Звичайно, одна з причин – це рівень оплати праці. Зарплата, за яку в Москві погодиться працювати, в кращому випадку, випускник вузу, дозволяє в Білорусії найняти кращі програмістські кадри. Середньомісячний заробіток програміста в Білорусії – в районі 870 євро, а фахівця з IT – 1080 євро.
Але не останню роль відіграє податковий режим. Наприклад, в Казахстані роботодавці платять соціальний податок у розмірі 11 відсотків, а за своїх громадян – 21 відсоток. Розмістивши бізнес у цій країні, російський підприємець може скоротити ПДВ втричі (розмір цього податку – 11 відсотків). Ставка соціальний внесків в цій країні дорівнює п’яти відсоткам від фонду оплати праці, а ставка прибуткового податку – 10 відсоткам. Крім того, Казахстан привабливий тим , що там єдиний податковий кодекс, електронна податкова звітність, стабільний податковий режим.
У Білорусії останнім часом створюються IT-парки з особливими умовами для їх резидентів. Прибутковий податок для компаній, що працюють в цих зонах, складає всього дев’ять відсотків. Також передбачені пільги зі сплати податку на додану вартість, ввізного мита, офшорного збору, орендної плати та соціальних внесків. Сама ставка соціальних відрахувань до Білорусії більше (34 відсотка), але це компенсується низьким рівнем зарплат.
Президент і генеральний директор групи компаній ABBYY Сергій Андрєєв відзначає, що погіршення умов оподаткування на тлі економічних труднощів призведе до швидкої деградації бізнесу. Він не виключив, що в якості захисного заходу деякі виробники софта можуть піти в інші юрисдикції. «Часткове виведення бізнесу в результаті підвищення податків можливий для аутсорсингових компаній, для продуктових компаній це менш вірогідний сценарій», – вважає Андрєєв. На його думку, продуктові компанії змушені будуть скоротити обсяг виробництва майбутніх продуктів, оскільки за ті ж витрати будуть фінансувати меншу кількість інженерів. «Не виключено, що середні й малі компанії будуть переходити до більш складних зарплатних конструкцій, що в підсумку призведе не до збільшення надходження податків, а до їх зменшення», – пояснив топ-менеджер.
В умовах, коли необхідно дотримати баланс між стимулами для розвитку бізнесу і рівним розподілом тягаря, справедливо було б встановити загальну для всіх низьку ставку страхових внесків. Однак цього не дозволяють зробити соціальні зобов’язання, взяті на себе урядом. Якщо уряд пішов по шляху встановлення особливого режиму обкладення для IT-сектора, то він має бути постійним, а не тимчасовим. Російській індустрії інформаційних технологій потрібні не тимчасові заходи, а постійна, закріплена законом низька ставка. Прикро програвати конкуренцію за умовами для ведення інноваційного бізнесу Білорусії і Казахстані.
Григорій Коган
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
