3916
Росію виховуватимуть за допомогою газу і нафти: ЄС розширює свій пакет санкцій
— Енергетика
Перший міжнародний пакет санкцій проти Росії було прийнято ще у березні, коли РФ анексувала український півострів Крим. Тоді на введення обмежень зголосились у першу чергу Європейський союз, США та Канада. Однак, чим складнішою стає криза в Україні, тим більше країн долучаються до підтримки санкцій проти Російської Федерації. На сьогодні, якщо рахувати разом із Україною, таких країн вже вісімнадцять.
Голова Ради Європи Герман Ван Ромпей заявив, що Євросоюз таки узгодив розширення секторальних санкцій (від 31 липня – ред.) проти Росії, не зважаючи на “стурбованість” з боку Фінляндії. Проте їх публікація і запровадження відкладені на найближчі дні,аби оцінити наскільки ефективно діє перемир’я в Україні. “Залежно від ситуації на місці ЄС готовий переглянути узгоджені санкції повністю або частково”, – йдеться в заяві Ван Ромпея.
Попередня хвиля обмежень
29 липня Комітет постійних представників (COREPER) погодив введення обмежувальних заходів щодо РФ. Тоді Росії обмежили доступ до ринків капіталу – громадяни і компанії ЄС не можуть більше продавати або купувати нові облігації, акціонерні частки або інші подібні фінансові інструменти з терміном погашення більш ніж 90 днів, випущені російськими державними банками, їхніми дочірніми компаніями або компаніями, які діють від їхнього імені. Також були заборонені послуги, пов’язані з випуском таких фінансових інструментів, наприклад брокерська справа.
Євросоюз тоді ж вирішив ввести ембарго на імпорт і експорт зброї та подібного матеріалу в Росію, заборонив експорт товарів подвійного призначення і технологій для військового використання в Росії чи російських кінцевих військових користувачів, і – увага! – обмежив експорт певних видів енергетичного обладнання та технологій в Росії. Наприклад, ліцензії на експорт не надаватимуть для продуктів, які використовуються у пошуках і видобутку нафти на великій глибині, полярної нафти та реалізації проектів “сланцевої нафти”.
Окрім того, влада США ввела санкції проти трьох російських держбанків – ВТБ, Банку Москви і РСХБ. А ЄС ввів обмеження щодо Сбербанку, ВТБ, Газпромбанку, РСХБ і ЗЕБа.
Окремі випадки
Цікавими є позиції окремих країн щодо підтримки антиросійських санкцій. Приміром, Японія приєдналась до них 5 серпня, поширивши санкції на 40 осіб та декілька російських компаній, зокрема – кримські “Чорноморнафтогаз” і “Феодосія”. Губернатор японської столиці Йоіті Масудзое пояснив, що Японія залежна від США в питаннях безпеки, тому їй довелося підтримати санкційну ініціативу.
Штати активно намагалися залучити до санкцій і Китай. Однак, в КНР обмежились лише закликами до мирного врегулювання конфлікту в Україні та заявили про готовність до продовження всебічної взаємовигідної китайсько-української співпраці. Через усе більшу економічну ізоляцію Росії, Китай вже зумів отримати вигідний довгостроковий контракт про постачання газу, а компанії Піднебесної мають змогу підключитися до проектів видобутку газу в РФ. Істотно збільшився й імпорт нафти. Тому якщо хтось і залишається у виграші від українського конфлікту – то це Китай.
Австралія долучилась до обмежень агресора майже одразу після анексії Криму. Однак, посилила свої санкції до рівня ЄС лише нещодавно, на початку вересня. Нові вересневі заходи вводять заборону на експорт в РФ озброєння та обладнання для нафтогазової сфери, обмежують доступ російських держбанків на австралійський ринок капіталу, а також вводять заборону на інвестиції та торгівлю з включеним Кримом. А від початку країна обмежилась лише деякими фінансовими та візовими санкціями проти 12 громадян України і Росії.
А ось Німеччину та Францію не раз критикували за “подвійну гру” в питанні стримування Росії. Лідери цих країн не раз засуджували конфлікт на Сході України та анексію кримського півострова, підтримували санкції щодо РФ… і продовжували співпрацю. Приміром, Франція до останнього тягнула зі скасуванням поставок вертольотоносців класу “Містраль” до Росії. Рішення про призупинення контракту було прийняте лише нещодавно, 3 вересня. А німецького канцлера Ангелу Меркель ЗМІ навіть охрестили “фрау Ріббентроп” – за те, що підтримала Україну грошима і санкціями проти Росії, але не зброєю. Також журналістам Reuters стало відомо, що Міністерство економіки Німеччини, незважаючи на санкції, планує продати газову компанію RWE росіянам. Як повідомляють джерела видання, нафтогазові активи компанії продадуть російським інвесторам на чолі з мільярдером Михайлом Фрідманом. Ліва рука не знає, що робить права, еге ж?
Удар по нафті – не випадковий
За даними видань The Wall Street Journal та Financial Times, до переліку компаній, яким тепер ускладнять доступ до капіталу на європейському ринку, додадуть російські енергетичні компанії “Роснефть”, “Газпромнефть” та “Транснефть”.
Зараз в діях ЄС та США прослідковується довготерміновий тренд на зниження залежності від російських енергетичних ресурсів (з боку Євросоюзу) та нарощення нафтовидобутку (з боку Сполучених Штатів).
“Давайте подивимося на мотивацію Європейського Союзу і США. Вони не хочуть завалити російську економіку. Вони хочуть показати, що якщо ви будете продовжувати в тому ж напрямку, це призведе до ваших збитків і позбавить перспективи економічного росту. Це – мета. Тому що технічно кажучи, США можуть збити ціни на нафту протягом кількох днів. При чому, обвалити їх так, що це призведе до колапсу. Але нікому не потрібен колапс Російської Федерації як країни. Росію виховують, а не руйнують. З точки зору українських інтересів, то потрібні санкції, які завдадуть руйнівного впливу. Для того, аби зупинити агресію потрібна руйнація російської економіки”, – пояснив радник заступника секретаря РНБО Олександр Потєхін.
“Очевидно, що нові санкції – це обмеження по нафті. Нафта первинна, а газ – вторинний, в сенсі економічному. Удар по нафті – це є справжній удар, а особливо удар по перспективам експортного потенціалу Росії у сфері нафти і газу. Тому довготерміновий тренд – сприятливий для України”, – додав експерт.
“Біда в тому, що люди, які є економістами за фахом, не впливають на президента Путіна достатнім чином. Економісти розуміють, що не можна робити того, що робить Путін. Навіть в середньо терміновій перспективі такі дії є надзвичайно згубними для російської економіки”, – підсумував Потєхін.
Перший Надзвичайний і Повноважний Посол України в Російській Федерації Володимир Крижанівський також вбачає “нафтовий слід” у новому пакеті, прийнятому вчора ЄС. “Головне те, що ціна на нафту опустилась вже до 92 дол. за барель. А в російському бюджеті взята в розрахунок ціна приблизно в 107 дол. за барель. Важливо, що і газ часто обраховується в прив’язці до вартості нафти. Проте, таке падіння відбувається не одразу – є часовий люфт до 5-6 місяців, але через ці шість місяців санкції вдарять і по газовій складовій. Ціна на нафту може звісно поповзти назад вгору, але все рівно, через певний час ці методи себе проявлять”, – заначив Крижанівський.
На його думку розширення пакету обмежень від 31 липня означає і недовіру до російської сторони з боку світової спільноти. “Санкції взагалі дуже повільні в дії. Але тим не менше, вони посилюються, і це позитивно. До певної міри, той факт, що РФ іде на переговори, дає шанси на те, що санкції усе ж спрацюють”, – вважає Посол.
Відтермінування в публікації прийнятого на засіданні Євросоюзу пакету виглядає як навмисне спланована можливість для Росії увімкнути задній хід і вийти з українського конфлікту. “Євросоюз може переглянути нові санкції проти РФ відповідно до ситуації в Україні” – куди вже очевидніше? Але чи вистачить у пана Путіна клепки та мужності зіграти відступного?
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
