1741
Три веселі букви
— Світ
Відтепер російські компанії будуть називатися не інакше як публічні або непублічні. В історію йде ціла епоха з її нескінченними ТОВ, ЗАТ і ВАТ, породженими плутаниною 90-х. Влада вирішила навести тут порядок, покликаний поліпшити інвестиційний клімат в країні. Але під удар можуть потрапити невеликі підприємства, які мають статус акціонерних товариств. Нові вимоги до публічних компаній виявляться для них непідйомними. Отже їм доведеться обрати закриту форму організації.
Радянський рудимент
«Лихі» 90-і запам’яталися не тільки бандитськими “розборками” і появою “нових росіян”. Після падіння Радянського Союзу на території Росії раптово почали з’являтися акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю. Процес був лавиноподібним. Вчорашні столові та ремонтні майстерні перетворювалися на бізнес-структури. Ще не звиклі до умов капіталістичної економіки люди тільки почали знайомитися з основами ринкового життя. Підсумком стало створення дуже широкого бізнес-поля, на якому утворилися мільйони компаній. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб на липень 2014 року, в Росії зареєстровано 3,7 мільйона ТОВ, близько тисячі ТДВ, 125 тисяч ЗАТ і 31 тисяча ВАТ.
Віце-президент Російського союзу промисловців і підприємців (РСПП) Віктор Плескачевский в бесіді з «Лентой.ру» відзначив, що на даний момент в РФ склалася унікальна форма організації підприємств, яка поєднує публічні та приватні елементи. «Ця система недосконала і породжена приватизацією 90-х років», – заявив пан Плескачевский. За його словами, найбільш яскраво вона проявилася в ЗАТ. Так, юрособа зареєструвала себе в якості акціонерного товариства. Значить, вона повинно ці самі акції випускати і торгувати ними. Але тут є ще слово – «закрите». Тобто акції, випущені підприємством, не виходять на ринок, а роздаються засновникам. У підсумку маємо те ж радянське підприємство закритого типу, але з модною вивіскою акціонерного товариства. На нього не поширюються вимоги до публічної компанії, наприклад обов’язок оприлюднення своєї звітності. Так що ЗАТ варяться у власному соку.
В цілому в Росії налічується близько 150 тисяч акціонерних товариств. Це велике число. Віце-президент РСПП повідомив «Ленте.ру», що в Німеччині публічних компаній, які випускають акції, всього близько тисячі. В США і Великобританії не набагато більше. Як правило, це великі компанії. Їх акції можуть купувати інвестори по всьому світу. «У Росії ж акціонерним товариством міг стати привокзальний ресторанчик. Такі були правила приватизації. Хочеш володіти компанією – створюй АТ. У підсумку в одній правовій купі виявилися і великі, і дрібні компанії», – розповів Віктор Плескачевский.
Улюблена форма організації російських підприємців – ТОВ. Учасники ТОВ не відповідають по зобов’язаннях підприємства і несуть ризики збитків тільки в межі своєї частки в статутному капіталі. На відміну від ЗАТ ця форма власності поширена і за кордоном. Німецькі GmbH або ж англійські Ltd. – аналог російських ТОВ. Згідно з поправками, вони тепер будуть називатися непублічними компаніями. Поповнять список непублічних і товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ). Ключова відмінність таких компаній від ТОВ – солідарна відповідальність учасників за зобов’язаннями компанії. Розмір відповідальності співвідноситься з розміром внеску кожного учасника в статутний капітал компанії.
Нарешті, в Росії є десятки тисяч ВАТ. Якщо вони виконають всі вимоги законодавства, їх статус буде оновлено до публічних компаній. Але вимоги до них досить жорсткі, оскільки вихід на відкритий ринок пов’язаний з ризиками. Від успіху або провалу такої компанії залежить благополуччя інвесторів. Тому публічна організація повинна бути максимально прозорою – проходити регулярні перевірки, проводити збори акціонерів, приймати відкриті рішення. За оцінкою пана Плескачевского, з усіх акціонерних товариств Росії дійсно публічними можна назвати не більше ста підприємств.
Безболісна реформа
Поправки до Цивільного кодексу, які набрали чинності 1 вересня, покликані підштовхнути компанії до прийняття остаточного рішення про свою організаційну форму. Скасовуються закриті та відкриті акціонерні товариства (ЗАТ і ВАТ), а також товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ). На їх місце прийдуть нові форми організації – публічні і непублічні. Головною особливістю публічної юрособи стане вільна торгівля акціями компанії. Крім того, для підтримки статусу потрібно оновити статут і відобразити публічність компанії в назві. Всі інші акціонерні товариства, а також товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) тепер називатимуться непублічними.
Впровадження нових організаційних форм повинно пройти плавно. Так, заступник керівника відділу реєстрації бізнесу юридичної компанії URVISTA Катерина Плехова розповіла в бесіді з «Лентой.ру», що ВАТ повинні будуть відредагувати свої статути, причому не в стислі терміни. Ніяких держмит за зміну статусу з підприємств не візьмуть. Так що перехідний період пройде в спокійному режимі, а не як в 2009 році, коли схожа ситуація виникла з ТОВ. Тоді, нагадаємо, згідно з Федеральним законом №312 товариства з обмеженою відповідальністю повинні були пройти процедуру перереєстрації. На це компаніям відводилося всього півроку. Як наслідок – черги в державні відомства і корупція. «Законодавці витягли урок. Зараз компаніям буде легше», – вважає пані Плехова. ВАТ, що не виконують обов’язків акціонерного товариства, просто отримають статус непублічної компанії.
Юрист колегії адвокатів «Муранов, Черняков і партнери» Алена Ретивих пояснила «Ленте.ру», що багатьом компаніям варто задуматися над тим, щоб отримувати непублічний статус. Це піде на користь підприємствам, які не збираються найближчим часом залучати широкі інвестиції. В іншому випадку компанія може не витримати тяжкості витрат, які збільшаться. «У перелік регулярних витрат акціонерного товариства додалися оплата послуг спеціалізованого реєстратора по веденню реєстру акціонерів, засвідчення рішень загальних зборів тільки нотаріусом або реєстратором, обов’язковий щорічний аудит. У той час як основною статтею витрат для ТОВ є тільки нотаріальне посвідчення угод купівлі-продажу часток в ТОВ», – коментує юрист.
Так що невеликі ВАТ можуть опинитися за бортом реформи – занадто велика відповідальність, яка покладається на публічні компанії, а збільшення витрат може згубно позначитися на рентабельності бізнесу. Щоб залишитися на плаву, їм доведеться перейти в непублічну сферу бізнесу. Про жорсткі вимоги варто задуматися і при створенні нової компанії. Приміром, мінімальний статутний капітал ТОВ зараз має дорівнювати 10 тисячам рублів. У ЗАТ – 100 МРОТ. Все це непублічні компанії. Мінімальні вимоги до статутного капіталу ВАТ (публічна компанія) – вже тисяча МРОТ.
Рештою публічним підприємствам доведеться звикати до суворого нагляду. Виходячи на відкритий ринок, вони повинні будуть акуратно виконувати свої обов’язки. Зокрема, вимоги про розкриття інформації, про особливу структуру управління. Крім того, такі компанії повинні піддаватися регулярним перевіркам. У сукупності все це повинно підвищити прозорість компаній і зробити їх в очах інвесторів більш надійними. Заради цього поправки до Цивільного кодексу і вносилися.
Марат Селезньов
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
