Атака спекулянта, або чому НБУ обвалює гривню

Здешевлення курсу національної валюти на Міжбанківському валютному ринку вище критичної позначки 14 грн/$ продемонструвало всі слабкі сторони української монетарної політики. Ще тиждень тому голова НБУ Валерія Гонтарєва обіцяла в парламенті почати на ринку адміністративні заходи.

Сьогодні виявилося, що в сучасній українській економіці цих заходів недостатньо. У країні мало валюти і багато гривні. Дисбаланс міг утворитися або в результаті масштабної емісії національної валюти, або в процесі виведення грошей за кордон. Сьогодні Україна зіткнулася з обома чинниками. Проте опитані Forbes банкіри запевняють – у НБУ є всі важелі для впливу на курс. Інше питання – чому ці важелі не застосовуються.

26 серпня Міжбанківський валютний ринок відкрився за ставками у 13,5-13,9 грн/$. Вартість росла вище 14 грн/$, хоча Національний банк України в оперативних звітах з торгів на Міжбанку занижував ставки до середніх 13,69 грн/$. Закрився Міжбанк на позначці в 14,30 грн/$. Однією з причин такої скритності стало те, що сьогодні валюту на міжбанку агресивно скуповував сам НБУ.

Які чинники вплинули на курс? По-перше, з країни йде безконтрольний витік капіталу.
Ректор Міжнародного інституту бізнесу, екс-заступник голови НБУ Олександр Савченко зазначає, що сьогодні є два найбільших канали втечі капіталу. «Перший – це неповернення валютного виторгу або його повернення з затримкою. Другий – оплата за фіктивними імпортними контрактами. Плюс є деякі інші моменти», – каже Савченко. І хоча країні необхідне повернення валютного виторгу, цю статтю доходу було обкладено податком. «У нас не так уже й сильно впав експорт товарів, при цьому й імпорт знизився. Це вже справа честі відповідних органів подивитися, хто експортував, де виторг експортерів», – говорить президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.

За словами банкірів, основним скупником валюти сьогодні був безпосередньо регулятор. У першій половині дня ринок практично завмер. Станом на 13.00 на валютному ринку було всього 9 угод на суму $ 1,89 млн за середньозваженим курсом 13,63 грн/$. Розганятися торги почали лише тоді, як середньозважений курс досяг 13,8 грн/$. У підсумку у вівторок було проведено 123 угоди на загальну суму $178 млн. При цьому великими продавцями спочатку виступали державні Ощадбанк і Укрексімбанк. Покупцем же був НБУ, який минулого тижня обдзвонював банкірів із нагадуванням про те, що їм доведеться продавати валюту. Мета – виконання умов МВФ.

Наприкінці серпня дирекція МВФ повинна прийняти рішення про виділення Україні чергового траншу. Для отримання цих грошей Україна повинна виконувати низку так званих «маяків» – зокрема вимог за рівнем ЗВР. Нагадаємо, що ЗВР України перебуває на низькому рівні. На 1 серпня вони становили лише $16 млрд. З них близько $10 млрд у цінних паперах, близько двох – у золоті; таким чином, вільноконвертованої іноземної валюти у Національного банку не більше $4 млрд.

Щоб догодити МВФ, НБУ вирішив вдатися до неринкових способів поповнення ЗВР і обдзвонив банки з вимогою продажу валюти. Банкіри говорять, що в основному ці вимоги стосуються державних банків і тих, хто отримав великі суми рефінансування. Однак якщо державні банки були готові розлучатися з валютою, то комерційні, мабуть, на це не пішли і підняли курс гривні. Це виглядає так, що НБУ очолює девальваційний процес.

Як зупинити процес девальвації? Екс-член Ради НБУ Василь Горбаль упевнений, що в НБУ є всі важелі для утримання гривні. «НБУ може обдзвонювати банкірів і зупиняти девальваційні процеси», – каже Горбаль. Хоча певною мірою центральний банк обмежений у своїх діях МВФ. Утім, у всіх без винятку державах із плаваючим курсом передбачено втручання центрального банку в курсоутворення для захисту інтересів національної валюти і добробуту країни і громадян. Цей же захист є конституційною функцією НБУ. Член Ради НБУ Юрій Полунєєв говорить, що проведення політики вільного плавання сьогодні може підірвати і вже підірвало валютну стабільність. «Вільне плавання добре, коли немає війни і масової втечі в інші форми збереження вартості. З урахуванням надзвичайних обставин політика вільного плавання повинна бути для України модифікована в політику керованого плавання», – говорить Полунєєв.

«Треба міняти керівництво НБУ, а в платіжну систему заводити фахівців і з’ясовувати, хто які операції проводив, куди долари йшли і звідки приходила гривня. Інакше виправити ситуацію буде непросто», – каже Савченко.

Він вважає, що НБУ припустився цілої низки критичних помилок, зокрема це непрозоре рефінансування за старими ставками при інфляції в 19%. Ще одним мінусом є декларування про майбутню емісію в близько 50 млрд. грн для потреб Нафтогазу. «Було колосальною інформаційною помилкою говорити про цю емісію. Це був сигнал для всього ринку про те, що буде девальвація», – каже Савченко. Заздалегідь оголосивши про намір провести емісію в понад 40 млрд грн для капіталізації Нафтогазу, влада дала чіткий сигнал банкірам і бізнесу: буде девальвація.

Чимало банкірів вважає, що всі складнощі у відносинах НБУ і великих комерційних банків невипадкові. Адже у багатьох депутатів, що лобіюють інтереси банків, останнім часом стало виникати багато розбіжностей із регулятором. Проти Гонтарєвої активно продовжує виступати партія «Батьківщина», яка, судячи з усього, так і не змирилася зі звільненням Степана Кубова. «Хтось ще вірить у професіоналізм голови правління НБУ?» – поставив питання на своїй сторінці в Facebook соратник Юлії Тимошенко – Сергій Власенко.