1389
«Нафтогаз» готується до «великого реверсу»
— Фондовий ринок
У суботу, 16 серпня, розпочалися тестові реверсні поставки газу зі Словаччини газопроводом «Вояни – Ужгород». Їх координують компанії «Укртрансгаз», оператор української газотранспортної системи, і словацька Eustream, яка управляє газопроводами на території своєї країни.
Організація газового реверсу, тобто поставок блакитного палива із заходу на схід, – це, по суті, відновлення проектного напрямку експлуатації української ГТС. У такому режимі трубу використовували до середини 1970-х років. Тоді Москва, Мінськ, Вільнюс і Рига споживали український газ (на той час Україна була регіоном СРСР, який експортував блакитне паливо). Ця ж технічна особливість знадобилася під час «газової війни» взимку 2009 року, коли «Газпром» перекрив свої поставки, і необхідно було транспортувати газ із західноукраїнських ПСГ у східні області України.
Наприкінці квітня нинішнього року між «Укртрансгазом» і Eustream було підписано меморандум про взаєморозуміння щодо забезпечення реверсних поставок газу в Україну, і тепер сторони готуються до реалізації комерційних договорів.
Очікується, що до початку осені визначать європейських контрагентів НАК «Нафтогаз України» й умови, за якими вони вже у вересні почнуть поставляти газ для українських споживачів із території ЄС. До поставок газу в Україну через Словаччину вже виявили інтерес близько двох десятків європейських постачальників, заявляють у Eustream.
Враховуючи тенденції газового ринку, цінові умови такої співпраці в осінньо-зимовий період можуть виявитися наближеними до тих, які Україні пропонував російський «Газпром», – близько $480 за 1 тис. куб. м. Були прецеденти, коли в пікові періоди зимових холодів газові котирування на європейських спотових майданчиках досягали $500 за 1 тис. куб. м. Але якщо погодні умови сприятимуть, а також в осінні місяці вартість газу на хабах у ЄС може бути нижчою, ніж 400 за 1 тис. куб. м палива.
Домовленості між «Укртрансгазом» і Eustream передбачають два варіанти співпраці. За першим із них, який дістав назву «малий реверс», поставки зі Словаччини в Україну сягатимуть близько 22 млн куб. м газу на добу (близько 8 млрд на рік) із вересня поточного року. Другий варіант – «великий реверс» – передбачає проведення певних консультацій та укладення додаткових домовленостей за участю «Газпрому». Завдяки цьому обсяг реверсних поставок газу в Україну може зрости до 30 млрд куб. м на рік.
Крім Словаччини, поставки блакитного палива на український ринок можуть розширити з території Угорщини та Польщі, через які торік в Україну було транспортовано близько 2 млрд куб. м газу, придбаного на європейських ринках у рамках контракту «Нафтогазу» з німецькою компанією RWE.
«Ми можемо допомогти Україні стати менш залежною від Росії», – заявив єврокомісар з енергетики Гюнтер Еттінгер, коментуючи перспективи реверсу газу з ЄС. Але в російській монополії цій ідеї явно не раді і погрожують скоротити свої поставки на адресу тих європейських партнерів, які розвиватимуть співпрацю з «Нафтогазом».
Криза у відносинах із «Газпромом», яка призвела до зупинки виконання домовленостей між ним і «Нафтогазом» із середини червня цього року, також загрожує скороченням російського транзиту через територію України до країн ЄС. Тому для «Нафтогазу» проблема підвищення ефективності української газотранспортної інфраструктури залишається актуальною.
Розширення реверсних поставок із території країн ЄС, а також організація газової біржі на базі західноукраїнських підземних газосховищ – головні елементи її розв’язання, які розглядають у держхолдингу. Минулого тижня Верховна рада затвердила урядовий законопроект, який дозволяє оренду ГТС і ПСГ закордонними компаніями, але без права на їхнє відчуження. Навесні Міненерго направило свої пропозиції щодо спільної експлуатації ГТС компаніям в ЄС і США, і тепер «Нафтогаз» готується до офіційних переговорів, які вирішать долю української труби.
Її роль у європейських поставках російського газу в найближчій перспективі залишиться досить високою. Причому не тільки тому, що завдяки українській ГТС «Газпром» виконує контракти зі споживачами в Польщі, Словаччині, Угорщині та на Балканах, для яких надійної альтернативи російському газу поки що немає.
Крім цього, українські підземні газосховища забезпечують «Газпрому» стабільне виконання експортних контрактів у період різкого збільшення попиту на газ європейських споживачів – їхні потужності дають змогу оперативно задовольняти заявки на поставки значних обсягів. Обхідні газопроводи, які експлуатує «Газпром», такої можливості не мають. Тому в Євросоюзі настроєні на рішучі заходи, щоб підвищити безпеку транзиту російського газу українською територією.
Світлана Долинчук
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
