1115
Економіка «стоїть», а платежі... зросли
— Казна та Політика
СЮРПРИЗ
Урядовий пакет комплексних змін у податковій системі країни, або інакше концепцію реформування податкової системи України у вівторок презентувала Державна фіскальна служба. У прес-релізі, підготовленому прес-службою, учасники презентації — представники бізнесу та громадськості, а також ЗМІ, могли виявити приємний сюрприз. ФСУ доповіла про те, що єдиний соціальний збір за січень-липень 2014 року перевищив (без Криму й Севастополя) 106,4 мільярда гривень, що на 1,9 мільярда гривень більше, ніж за такий самий період 2013 року. Зріс і бюджетний внесок спрощеної системи оподаткування. За сім місяців надходження до казни єдиного податку перевищило 4,4 мільярда гривень, що на 10% більше, ніж на той же час торік.
Щоправда, нічого не було сказано про виконання плану наповнення бюджету як за цими, так і за іншими податками, що дозволяє припустити, що повного ажуру в податково-бюджетній сфері не спостерігається. Утім в нинішніх умовах ніхто цього й не чекає. Фіскальна служба сьогодні працює в складних умовах, коли, здавалося б, й голову ніколи підняти від поточних проблем. Та все ж вона знаходить час і можливості й для того, щоб напрацьовувати законодавчі зміни завтрашнього дня й обговорювати їх з представниками бізнесу. Особливо дивує глава ФСУ Ігор Білоус. Він регулярно бере участь у досить гострих дискусіях з бізнесом, який добре сприймає його самого, але далеко не завжди задоволений проектами норм, що закладаються в законодавство. До того ж Білоус не боїться ні ризиків, ні засудження: сьогодні він захищає концепцію податкових змін, розроблену в надрах його відомства, а до парламенту може бути представлений якийсь інший і дуже змінений документ, що вийде з-під рук чиновників Мінфіну.
ДВА ПОДАТКИ Й ТРИ РІЗНИЦІ
Утім податкова реформа настільки складна й багатогранна річ, що було б дивно, якби вона проходила без найменших проблем. Навіть на журналістський погляд, наприклад, переведення податків із загальнодержавних в місцеві виглядає дещо непродуманим. Уся створювана в країні система місцевого самоврядування — головний елемент, за задумом уряду, покликаний «склеїти країну», — отримує в своє розпорядження всього лише два податки — фіксований сільськогосподарський і на нерухоме майно. Що скаже на це віце-прем’єр Володимир Гройсман, який запевняє, що місцеві громади незабаром будуть в змозі (фінансово) самостійно розв’язувати свої проблеми — культурні, освітні, медичні? Схоже, автори концепції й самі в це не вірять, інакше навели б порівняння сум, що забезпечуються цими податками, з тими, які досі отримували органи самоврядування за рахунок місцевих податків і дотацій з центрального бюджету. Могли, але не зробили…
Тим часом, презентуючи інші податкові зміни, автори концепції використовували такий метод досить успішно й переконливо скрізь, де це можливо. Хіба що реформа оподаткування підприємств викладена настільки скупо, що можливі переваги й недоліки доступні лише касті бухгалтерів. Так, фінансовий результат для нарахування цього податку тепер пропонується обчислювати за правилами бухгалтерського обліку з корекцією «на обмежену кількість податкових різниць». Вони скорочуються з 49 всього до трьох. Але досвідчені бухгалтери відзначають, що рівень скорочення «різниць» дещо перебільшений, оскільки всередині кожної з них є чимало підрозділів. Наприклад, фінансові операції включають не лише операції з цінними паперами, а й процентні витрати.
АГРАРНІ ПЕРЕХОДИ
Не зовсім зрозумілі аграріям і принципи переходу частини господарств з пільгового режиму на загальний. Експерт аграрних ринків «Українського клубу аграрного бізнесу» Ігор Остапчук вважає, що переведення агропідприємств, річний обіг яких перевищує 20 мільйонів гривень, а земельний банк — понад 3 тисяч гектарів, на загальну систему оподаткування ставить під загрозу розвиток аграрного виробництва в Україні. Остапчук зазначає, що зараз високі урожаї у світі й Україні формують низькі ціни на вироблену продукцію, що не дозволяє отримувати очікувані прибутки. 2013 року зернові культури, які сформували 51,7% виручки від реалізації рослинницької продукції, показали рекордно низьку рентабельність — 1,5%, зокрема пшениця — 2,4%, ячмінь — 0,6%, кукурудза — 1,5%. «У цих умовах не можна робити кроки, які можуть погіршити ситуацію, оскільки це може призвести до скорочення національного виробництва, звільнення значної кількості людей, падіння ВВП, втрати місць на світовій арені, які завойовувалися роками», — вважає експерт.
На відміну від нього президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Міркевич підтримує ініціативу уряду. «Холдинги мають платити гроші до бюджету, а фіксований сільгоспподаток має перераховуватися до місцевого бюджету», — сказав він Інтерфаксу Україна. У учасників дискусії своя думка. Вони вважають, що автори законопроекту мали ввести різні системи оподаткування для зернових і тваринницьких господарств. На їхню думку, така система була б справедливішою.
БЮДЖЕТ НАПОВНЯТЬ ДОХОДИ БІДНИХ
Великий інтерес у бізнесу викликала пропозиція реформувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Відповідно, й автори концепції постаралися, запропонувавши законодавцям кілька варіантів змін. Але спочатку вони показали, що дає бюджету діюча модель цього внеску. Нарахування за ставок від 36,7% до 49,7% (залежно від класу ризиків) і утримання із зарплат найнятих працівників за ставкою 3,6% надходження до бюджету становлять 189 мільярдів гривень. Нові моделі №1 і №2 передбачають, що підприємства платитимуть ЄСВ за фіксованою ставкою 37% і 41% від мінімальної заробітної плати (450,66 і 499,38 грн) за кожного працівника. Плюс 19% і 15% (так званої процентної суми ЄСВ), які нараховуватимуться на суми зарплати, що перевищують мінімальну. Плюс кожен працівник, як і раніше, платитиме зі своєї зарплати 3,6%. У цьому випадку надходження до бюджету становитимуть 143,5 і 141,1 мільярда гривень.
Великий інтерес у бізнесу викликала пропозиція реформувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Відповідно, й автори концепції постаралися, запропонувавши законодавцям кілька варіантів змін. Але спочатку вони показали, що дає бюджету діюча модель цього внеску. Нарахування за ставок від 36,7% до 49,7% (залежно від класу ризиків) і утримання із зарплат найнятих працівників за ставкою 3,6% надходження до бюджету становлять 189 мільярдів гривень. Нові моделі №1 і №2 передбачають, що підприємства платитимуть ЄСВ за фіксованою ставкою 37% і 41% від мінімальної заробітної плати (450,66 і 499,38 грн) за кожного працівника. Плюс 19% і 15% (так званої процентної суми ЄСВ), які нараховуватимуться на суми зарплати, що перевищують мінімальну. Плюс кожен працівник, як і раніше, платитиме зі своєї зарплати 3,6%. У цьому випадку надходження до бюджету становитимуть 143,5 і 141,1 мільярда гривень.
Ще більше (шість) варіантів реформування податку на доходи фізичних осіб. Сьогодні, як відомо, до бюджету йде 15% зарплати, якщо вона не перевищує 10 «мінімалок» (до 12180 грн). Від цієї суми й вище податок становить 17%. У цих податкових умовах до бюджету потрапляє 58,9 мільярда гривень.
У першій з пропонованих нових моделей залишаються без змін і нижній рівень зарплати й відсоток податку. Але з’являються середній і високий рівні зарплат (відповідно від 10 до 17 «мінімалок» і від 17 «мінімалок»). У цих випадках податок становитиме все ті ж 15% на 10 «мінімалок» і 20% або 25% на перевищення відповідної суми. У результаті додаткові надходження до бюджету можуть становити близько 3,5 мільярда гривень або 5,7%.
У моделі №2 нижній рівень теж залишається без змін. Але середній і вищий істотно міняються. У результаті податок з фізичних осіб із зарплатами від 10 до 40 «мінімалок» (від 12180 до 48720 гривень) зростає до 20%, а від 40 «мінімалок» і вище до 25% від частини, що перевищує нижній рівень. Але додаткові прибутки виходять досить скромними — 2,5 мільярда або 4,3%.
Модель №3 скасовує податкову соціальну пільгу й передбачає 10% податку навіть для мінімальної зарплати (1218 грн). Від однієї до 10 «мінімалок» встановлюється податкова ставка 15%. Від 10 до 40 «мінімалок» (від 12180 грн до 48720 грн) ставка піднімається до 20% від перевищення попередньої межі зарплат. При 40 «мінімалках» громадянин віддасть до бюджету 25% перевищень. Додаткові надходження до бюджету становитимуть близько 4,7 мільярда гривень або 8%. Це вже вражає. Але не забуватимемо, що при цьому помітно зростає податок у величезної кількості не дуже високо забезпечених громадян, які потрапили до першої середньої групи.
Аналогічний підхід у авторів моделі №4. В нижчої групи (до 5 «мінімалок», або 6090 грн.) вони мають намір узяти 15%, в середньої (від 5 до 17 «мінімалок» або від 6090 до 20706 грн) — 20% перевищень над першою групою, а у вищої (від 17 «мінімалок» або від 20706 грн) — 25% перевищень над другою групою. Тут результат іще вагоміший — 5,1 мільярда гривень, або 8,5%.
П’ята модель ще жорсткіша. У тих, хто заробляє до трьох «мінімалок», вона наважується відняти до бюджету 15% доходу. Ті, хто заробляє від трьох до 17 «мінімалок» (це переважаюча частина населення) віддадуть 20% від перевищення над межею нижчого рівня. Усі, чия зарплата перевищить 17 «мінімалок» (20706 грн), віддадуть до бюджету чверть перевищення над межею середньої групи. Зате й результат такого грабежу бідних і середньооплачуваних працівників істотний — 8,9 мільярда гривень або 15,2%.
Для шостої моделі просто немає слів. Вона передбачає «чесне» відбирання грошей (15%) у громадян з доходом до 1218 гривень. Ті, хто заробив від однієї до 17 мінімалок, будуть винні 20% перевищень над вельми низькою стелею попередньої групи. Третя група (від 17 «мінімалок») віддасть до бюджету, як і їхні колеги з п’ятої моделі, чверть доходів, що перевищили дохід попередньої групи. Додаткові надходження до бюджету від цієї моделі можуть становити близько 14,7 мільярда гривень, або 25%. Крім того, пропонується уніфікувати ставку податку на доходи фізичних осіб (15%) для всіх пасивних доходів.
РЕІНКАРНАЦІЯ КОРУПЦІЇ
Можна сказати, що представники бізнесу, які прийшли на зустріч з Білоусом, залишилися далеко не в захваті від пропонованих податкових новацій. Він навіть сказав, що ще трохи й усі скажуть, що попередня податкова система, до якої вже звикли, була кращою. Прозвучало багато зауважень і пропозицій. Глава ФСУ запевнив, що всі вони записані й будуть вивчені, а його служба, незважаючи на велику й навіть страшну статистику порушень, які ще й тепер допускаються податківцями, має намір стати однією з найпрозоріших організацій в Україні. Але був і ще один момент, який офіційно не входив до обговорюваної тематики. Це адміністрування податків, що є ахіллесовою п’ятою України. У зв’язку з цим президент Аграрної конфедерації України Леонід Козаченко розповів про неймовірний для України випадок, подію в Литві. Він назвав його «сном українського платника податків».
Можна сказати, що представники бізнесу, які прийшли на зустріч з Білоусом, залишилися далеко не в захваті від пропонованих податкових новацій. Він навіть сказав, що ще трохи й усі скажуть, що попередня податкова система, до якої вже звикли, була кращою. Прозвучало багато зауважень і пропозицій. Глава ФСУ запевнив, що всі вони записані й будуть вивчені, а його служба, незважаючи на велику й навіть страшну статистику порушень, які ще й тепер допускаються податківцями, має намір стати однією з найпрозоріших організацій в Україні. Але був і ще один момент, який офіційно не входив до обговорюваної тематики. Це адміністрування податків, що є ахіллесовою п’ятою України. У зв’язку з цим президент Аграрної конфедерації України Леонід Козаченко розповів про неймовірний для України випадок, подію в Литві. Він назвав його «сном українського платника податків».
У цій країні податкова сама складає звітність і відсилає її на затвердження підприємцям. При цьому чиновники страшенно бояться щось наплутати або спотворити. І такий випадок зі знайомим Козаченка стався. Підприємець подав до суду й, звісно, виграв його. Через якийсь час до нього прийшов представник податківця, що проштрафився, й попросив від його імені дозволу платити, зважаючи на його багатодітність, встановлену судом суму штрафу на виплат. Підприємець не був мстивим і сказав, що міг би взагалі не вимагати цих платежів. «Дякуємо, — відповів адвокат, — але в цьому випадку платити все одно доведеться — до бюджету». А що в Україні? І Козаченко розповідає інший випадок, коли рядові податкові інспектори, які ще недавно чи не сильцем заганяли директора маслозаводу до «податкової ями», тепер у зв’язку з цим влаштували йому безконечні перевірки, через які він уже готовий або з собою покінчити або їх порішити.
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
