В Україні з'явилася компанія, яка готова за 4 місяці побудувати термінал для прийому скрапленого газу — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

В Україні з'явилася компанія, яка готова за 4 місяці побудувати термінал для прийому скрапленого газу

Енергетика
2786
В Україні з’явилася ще одна компанія, яка виявляє готовність за 4 місяці (!) побудувати термінал для прийому скрапленого газу. Вартість проекту оцінюється в $ 60-65 млн. (!!!)
 
З 2007 р. Україна не в змозі просунутися в реалізації проекту, який дав би енергетичну незалежність країні. Навіть після старань ДП «LNG термінал», розрахунків іспанської компанії Socoin та польської ILF – перспективи реалізації проекту в Україні виглядають понуро. Однак на тлі цього, деяку різноманітність внесли «стівідорщики» з Південної Пальміри – група терміналів «Трансінвестсервіс» – найбільший в Україні суховантажний порт, який володіє терміналами по перевалці зерна, мінеральних добрив, руди, вугілля, контейнерним терміналом. Серйозний «гравець» вітчизняного ринку, в партнерстві з приватною газопостачальною компанією, що має активи і у видобутку газу – сильна зв’язка для реалізації подібних проектів, чого не скажеш про озвучені цифри проекту….
Мега-плани з Одеси…
Плани виглядають задерикувато, але нічого спільного з реальними цифрами в них не спостерігається, на жаль. Стивідорна компанія «Трансінвестсервіс» (ТІС) розробила план згідно з яким, за короткий термін зможе побудувати термінал для прийому СПГ.
Показники СПГ-проекту ТІС:
- Обсяг поставок – 5 млрд.куб.м (~ 20% від загального обсягу імпорту газу Україною). Передбачається, що поставляти газ на термінал будуть Алжир, Туніс!!! і Катар, в перспективі можливо і США;
- Термін будівництва – 4 місяці, але може збільшитися до 16 місяців, залежно від варіанту реалізації проекту;
- Оцінна вартість проекту – $ 60-65 млн., реалізація за рахунок приватних інвестицій, партнером в проекті вказується приватна газопостачальна компанія «Одесагаз».
До причалу, де буде стояти плавучий СПГ-термінал, вже підводиться газопровід, який з’єднає порт з магістральними газопроводами високого тиску, які знаходяться в 7 км від причалу. Компанія ТІС заявляє, що у неї: «… все простіше, швидше і дешевше. ТІС вже підписала меморандум з постачальником плавучого газифікатора, який готовий у найближчі терміни поставити нам термінал в Україні. З «Нафтогазом» зараз підписаний тільки меморандум про бажання ТІС будувати СПГ-термінал. ТІС потрібен договір на резервування потужностей, який забезпечить завантаження терміналу».
«Ціна, яка прораховується сьогодні з урахуванням доставки, регазифікації і подачі в систему – $ 290-360/тис.куб.м», – вказує керівництво ТІС. На тлі всього перерахованого логічним виглядає лише бажання вантажоперевалочнї і газової компаній взяти під контроль новий вид бізнесу, який можливий тільки на чорноморському узбережжі. З реального – це все, на жаль.
Реальні цифри
Реалізація проекту диверсифікації поставок газу в скрапленому вигляді морським транспортом, в форматі «плавучого» приймального СПГ-терміналу, передбачає створення в порту прийому вантажу двох основних складових:
1) плавучого терміналу (сховища), який представляє собою СПГ-танкер з установкою регазифікації на борту – він же плавуча установка для зберігання та регазифікації (англ. – Floating Storage Regasification Unit, FSRU);
2) портової інфраструктури (причальні споруди, система газопроводів) для підключення танкера до розподільних газопроводів і подачі газу в ГТС країни.
Обсяг поставок
«Плавучий» СПГ-термінал, на відміну від «наземного», забезпечує мобільність поставок, мінімальні терміни реалізації та інвестиції у створення необхідних об’єктів інфраструктури, проте має малу продуктивність, в середньому до 4 млрд.куб.м. Окремі «екземпляри» здатні забезпечити відвантаження газу в систему на рівні 6-8 млрд.куб.м/рік. Але зазвичай такі судна розраховані під конкретні проекти і по кілька десятиліть проводять на «проектної точці». Для того щоб взяти в оренду судно-термінал потрібно відстояти в черзі за ним 1-2 роки як мінімум. Друга опція – замовити будівництво нового FSRU, сплатити понад $ 200 млн., і почекати 28-34 місяців (дані Golar LNG Ltd.).
Інша важлива сторона – контрактування обсягів, яке планується на роки вперед. Тим більше, що мова йде про великих постачальників СПГ на світовий ринок, обсяги яких вже розписані на десятиліття. Мова йде про Алжир, Катар, в той час як в Тунісі – ні газу, ні заводу з його скраплення попросту немає. А поставки СПГ зі США можуть стати можливими після 2017 року. Поставки СПГ за довгостроковими контрактами (15-20 років) забезпечують близько 50% поставок газу в такому вигляді на світовий ринок, спотові та короткострокові близько 10%. Але найголовніше те, що будівництву терміналу зазвичай передує підписання контракту на поставку газу, а не навпаки.
Терміни і вартість
Вартість будівництва лише однієї берегової інфраструктури перевищує € 100 млн. І якщо будівельники – підрядники ТІС змогли б вкластися в заявлені терміни по спорудженню газопроводу для підключення до ГТС, то тривалість виконання робіт з будівництва причальних споруд вартістю близько € 200 млн. складе не менше 9-10 місяців.
Витрати на підключення СПГ-терміналу під Одесою раніше оцінювалися на рівні € 113 млн. Мінімальна відстань для підключення терміналу до ГТС України становить близько 65 км.
Згідно з даними ДП «LNG-термінал», які були узгоджені з «Укртрансгазом», газотранспортна частина проекту (підключення до ГТС) передбачала реалізацію в 2 етапи:
1й – будівництво 12 км газопроводу до ГРС Візирка, звідки постачається газ на Припортовий завод та ін. Споживачам регіону, а також близько 30 км лупінга вздовж існуючих газопроводів для поставок газу в напрямку Одеси;
2й – будівництво 23 км газопроводу до КС Березівка ​​(врізка в ГТС України).
Крім усього, оренда плавучого термінал буде коштувати близько $ 700 млн. за 10 років, тобто до $ 70 млн./рік.
Таким чином, вказаної ТІС «оціночної вартості проекту» $ 60-65 млн. буде достатньо лише для часткової реалізації проекту (одна з трьох опцій):
- Для оплати оренди плавучого терміналу строком на 1 рік;
- Або будівництва 50% газопроводу для підключення терміналу до ГТС України;
- Чи 1/3 частини необхідних портових споруд для з’єднання терміналу з «сушею».
Для порівняння, вартість будівництва наземного СПГ-терміналу в Україні потужністю 10 млрд.куб.м/рік, за розрахунками «Socoin», оцінювалася в € 856 млн., а тривалість не менше 3 років.
Реальний литовський СПГ-проект
СПГ-терміналу в Клайпеді, який буде введено в експлуатацію в грудні 2014 г. включає:
- Плавучий термінал, він же плавуча установка для зберігання та регазифікації (FSRU);
- Причальна платформа довжиною 450 м, стендери та інші потужності;
- Газопровід довжиною 18 км для підключення терміналу до газовимірювальної станції.
Восени 2011 р був обраний формат СПГ-проекту: «плавучий термінал», в порту Клайпеда, потужністю 3 млрд.куб.м/рік при аналогічному щорічному обсязі споживання газу в Литві. Оголошено тендери і т.п.
У 2012 р був підписаний договір, який передбачає, що оренда плавучого терміналу за 10 років обійдеться Klaipedos nafta в $ 689 млн. (Близько 1,791 млрд. літів). Судно буде надано в оренду в 2-й половині 2014 р. Крім того, компанія Hoegh LNG забезпечить управління та обслуговування (ремонт) FSRU, а також право його викупу, після чого судно зможе експлуатуватися ще 30 років.
У лютому 2014 р. було закінчено будівництво FSRU. Танкер «Independence» був побудований в Південній Кореї на верфі HHI на замовлення компанії Hoegh LNG. Восени він буде доставлений в Прибалтику. Вартість берегової інфраструктури складе близько € 200 млн. (690 млн. літів). В січня 2014 р Klaipėdos nafta отримала дозвіл на будівництво причалу для швартовки майбутнього газового терміналу. Згідно з угодою з Klaipedos nafta, підрядник – компанія BMGS (Латвія) – повинна буде завершити роботи з будівництва причальних споруд в жовтні 2014 року.
Місткість FSRU становить 170 тис.куб.м СПГ, що може забезпечити потужність терміналу «на виході» близько 1 млрд.куб.м/рік – на 1-му етапі експлуатації, а надалі максимальна потужність може досягти 2-3 млрд.куб .м/рік. Такий обсяг дозволить поки що частково, а в майбутньому повністю, забезпечити потреби Литви в газі, тим самим – скасувавши монопольне становище поставок російського газу.
Реальна ціна газу доставленого у вигляді СПГ в Україну.
Нинішня індикаційна вартість СПГ на спотовому ринку Європи (LNG Journal, 12 Aug) оцінюється в $ 7,15/MMBtu, тобто близько $ 290/тис.куб.м. Транспортування його в Україну обійдеться ще $ 20-30/тис.куб.м. Оплата послуг проходження Босфору складе не менше $ 10-30/тис.куб.м, а простій танкерів потягне на більш вагому статтю витрат.
Регазифікація СПГ в Україні на новому терміналі буде коштувати не менше $ 30-40/тис.куб.м, а поставка газу в систему обійдеться додатково $ 5-10/тис.куб.м.
Henry Hub (MMBtu) PRICE: $ 3.95 DATE: 12 Aug
Загалом, в сьогодні ціна газу в Україні склала б не менше $ 355/тис.куб.м, але більш імовірно понад $ 400/тис.куб.м. Наївно вважати, що газ отриманий таким способом може бути істотно дешевше реверсного, спотового, і нарешті – російського. Його ціна буде ринковою, але не «шаровою» як цього всі очікують. СПГ – це в першу чергу альтернатива, яка за державної підтримки має шанс стати конкурентоспроможною. Чи потрібна нам така альтернатива?
Хід просування українського СПГ-проекту свідчить про те, що країні потрібен термінал, як опція, але не газ будь-якою ціною. Тому, поки можливості отримання більш дешевого газу з альтернативних джерел не вичерпані, СПГ-термінал навряд чи буде цікавий, навіть в запропонованому фантастичному форматі компанії ТІС.
Олександр Лактіонов, кандидат наук
Головний фахівець з дослідження енергетичних ринків компанії “Смарт Енерджі
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас