2349
Кому війна, а кому...
— Казна та Політика
У п’ятницю Кабінет Міністрів України збирається затвердити перелік санкцій, які ми застосовуватимемо до країни-агресора — Російської Федерації.
За словами голови Державної фіскальної служби Ігоря Білоуса, зокрема, планують запровадити санкції проти українських компаній з російським капіталом. Відповідний список таких компаній його відомство вже склало і передало уряду на затвердження. «Це стосується як великих, так і середніх й малих компаній. Зараз буде ухвалено рішення в уряді або на Раді національної безпеки щодо застосування певних санкцій», — сказав Білоус. Це лише один із пунктів економічної відповіді України.
Офіційного оприлюднення переліку обмежень для РФ з боку України ще не було. Втім, як повідомляють джерела «Дня» в КМУ, до них увійдуть заходи, подібні до тих, які прийняли США та ЄС. Нагадаємо, що останні стосувалися фінансового сектору, торгівлі товарами подвійного призначення, поставки високотехнологічного обладнання, співпраці у ВПК. Крім того, повідомив співрозмовник видання, може йтися про обмеження для компаній з російським капіталом брати участь у приватизації та державних тендерах.
«День» поцікавився думкою економістів та експертів про адекватність таких дій у відповідь на агресію Росії, та які ще механізми економічного стримування може використати Україна.
Відповідь — на поверхні, вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак. За його словами, за підсумками І півріччя 2014 року Україна експортувала продукції в Росію на суму трохи менше 5 мільярдів доларів, а імпортувала на близько 8 мільярдів доларів. «Торговельне сальдо — мінус три мільярди доларів, з яких два мільярди наросло під час військових дій. Тобто Україна все ще дозволяє на собі заробляти агресору», — констатує він. На його думку, країна адекватно не відповідає, хоча може. Але алгоритм повинен бути правильний і добре виважений.
Копіювати заходи першого етапу третього рівня санкцій США, вважає Новак, Україні не варто. Нагадаємо, що він зачіпає фінансовий сектор, тобто діяльність і залучення коштів для російських банків. «Якщо хочемо застосувати такі ж санкції, як ЄС чи США, але на українській території, то маємо розуміти, що буде дуже багато постраждалих в Україні. Це, перш за все, вкладники та юридичні особи, які розмістили свої вклади у російських банках. Санкції для фінансового сектору для банків з російським капіталом — дуже делікатне питання. Тому застосовувати їх треба на порядок обережніше», — вважає він.
Але у всьому іншому, на думку голови Комітету економістів України, діяти треба за принципом симетричних санкцій та торговельних обмежень. «Російська Федерація заборонила наші сири, м’ясо, молочку на певний об’єм, то на той самий обсяг забороняємо ввезення її аналогічної продукції, щоб агресор розумів: на його дію буде симетрична протидія. А зараз ми бачимо тільки протилежну тенденцію: російська сторона забороняє, а українська різко нарощує імпорт такого товару», — говорить він. Так, пояснює Новак, за даними Держстату за січень-травень 2014 року (згідно з аналогічними показниками минулого року), закупівлі східним сусідом українських зернових зменшилися на 10%, тоді як Україна збільшила закупки цього товару в РФ майже в 5 разів! Поставки українських овочів за останні 5 місяців, продовжує оперувати офіційними статистичними даними Новак, обмежені на 50%, а Україна збільшила закупівлі російських овочів на 20%. «Російська сторона обмежила продаж українського м’яса на своєму ринку на 75%, в той же час ми закупили російського м’яса на 19% більше. Тобто у нас зараз немає не те що симетричної відповіді, а спостерігаємо зворотну тенденцію: що більше Росія вводить обмежень для наших виробників, то більше ми робимо обсягів закупівлі продукції аналогічних російських виробників… Тому виникає природне запитання щодо узгодженості дій між нашими різними міністерствами (аграрної та промислової політики), різними контролюючими органами: чому вони не діють взагалі і не діють симетрично у відповідь?» — говорить експерт. Крім того, треба нарешті відмовитися від співпраці у ВПК, закупівлі російської техніки. «Ми досі поставляємо комплектуючі до російського озброєння. Виявляється, ми ще закупили й російські КамАЗи. Як можна ворога фінансувати?» — резюмує він.
І наостанок, додає Новак, вдарити треба по головному імпортному товару з РФ — енергоносіях. За його оцінками, вони займають 2/3 всього українського імпорту. «Хоча б на 20% скоротити їх закупівлі, і це компенсує ті десятки заборон, які Росія виставляє українським виробникам», — каже він.
Натомість президент Центру глобальних досліджень «Стратегія ХХ» Михайло Гончар доповнює, що Росія і Україна не співмірні за обсягами своїх ринків, тому симетричні санкції великого ефекту не дадуть. Відтак, продовжує експерт, потрібно діяти асиметрично, і тема газу — на першому місці, погоджується він з Новаком. Наразі, продовжує Михайло Гончар, Росія створила Україні дві проблеми в енергосекторі: газова блокада та будівництво газопроводу «Південний потік», який має звести до нуля транзит російського газу Україною. «Відповідь може полягати в тому, що якщо Росія до 2018 року зробить нуль транзиту через Україну, то ми дамо нуль по закупівлі газу. Транзитні втрати для нас становитимуть до трьох мільярдів доларів на рік, а російські від відмови закупівлі газу в цінах 2012 року сягнуть приблизно 12 мільярдів доларів за рік. Цілком очевидно, хто втратить більше», — озвучує Гончар головну середньострокову секторальну санкцію, яку Україна має запровадити до РФ. Звичайно, резюмує експерт, що зараз це видається дуже примарно, але про такий варіант треба сказати вголос і готуватися.
На думку Новака, в нинішніх умовах взагалі треба було б перекрити кордон з РФ і взагалі нічого і нікого не пускати з російської сторони, навіть той же газ.
«Я би не радив цього робити. За нас це скоро зроблять росіяни, перекривши газ ЄС», — натомість додає Новак. На його думку, якщо вдамося до таких дій, то битимемо по Європі, яка намагається хоч якось підтримати. «Уряд зараз дуже адекватно реагує: публічно показує, скільки газу є в ГТС, скільки його в неї входить і виходить. Натомість з російського боку бачимо бажання показати Європі «кузькину мать», щоб більше не було бажання вводити жодні санкції», — говорить Гончар. За його словами, Україні лишилося почекати, доки росіяни самі перекриють газ Європі. Тим паче, що рух у цьому напрямку вже є.
Так, про газові обмеження ЄС уже заявив голова Фонду національної енергетичної незалежності Костянтин Сімонов. За його словами, на санкції Росія може відповісти обмеженням поставок газу в ЄС, бо, бачте, це завдає збитків бюджету. «Звичайно, ми б цього не хотіли. Але щоб цього не сталося, Європі треба міцно замислитися над тим, що вона робить», — дав чіткий сигнал Сімонов. То що це, як не попередження?
Тим часом українські експерти радять вітчизняному бізнесу не чекати поглиблення санкцій з боку Росії та реакції ЄС, а обирати один із двох шляхів для свого розвитку. Перший, говорить Новак, продавати свою продукцію на російському ринку не як українську, а шукати інших виробників-партнерів, щоб продавати як чилійську, шведську, німецьку, алжирську, єгипетську чи білоруську. Другий — створювати виробничу кооперацію з підприємствами ЄС та реєструвати ці підприємства у єврозоні. «Продукція цього спільного підприємства після проходження процедур ліцензування отримає лейбл Maid in EU. Тоді весь світовий ринок для нас буде відкритим», — підсумував Новак.
Наталія Білоусова
За матеріалами: День
Поділитися новиною
