2897
Витрати на війну оплатять... олігархи
— Казна та Політика
«Реалізація запропонованих норм надасть можливість збільшити у 2014 році ресурс зведеного бюджету України на суму близько 10,3 мільярдів гривень», — йдеться в пояснювальній записці до законопроекту №4309а «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (про конкретні податкові зміни читайте нижче в матеріалі). А от законопроект про приватизацію ГТС — провалили (не вистачило 21 голосу) і відправили на повторне читання.
Загалом же засідання пройшло під гаслом — «Цілком таємно». Від початку народні обранці зібралися в закритому режимі послухати звіт міністра оборони України Валерія Гелетея, пообіцявши відкритись, коли почнуть голосувати за бюджет та відставку прем’єр-міністра. Втім, старт засідання ледь не зірвала фракція ВО «Свобода», яка почала вимагати від спікера парламенту Олександра Турчинова «видворити» з сесійної зали 30 народних обранців «агентів Кремля». Наприклад, регіонала Миколу Левченка, Владислава Лукянова, Олександра Єфремова. Утім, їх прохання проігнорували.
Заслухавши ситуацію з просуванням АТО, депутати після 20 хвилинної паузи, взялися за бюджет… в закритому режимі. Як пояснили потім «Дню» народні депутати, закритість була необхідна, аби не роздмухувати пристрасті в сесійні залі окремих противників підвищення ренти на видобування природних копалин.
Відкрилась Рада тільки, коли в сесійний зал прийшов Президент України Петро Порошенко. «Дострокові парламентські вибори — це вже реальність. І це не тому, що цього хоче хтось із народних депутатів, політиків або чиновників. Це тому, що 80% українців вимагають цього», — резюмував він з почесного місця в Раді. Депутати напружилися. Втім, навіть, після такого «благословення» гаранта вони злагоджено проголосували за те, аби лишити в кріслі прем’єра Арсенія Яценюка. 16 голосів за відставку — саме стільки в стінах ВРУ назбиралося противників економічного курсу уряду. Реакція Яценюка не змусила себе чекати: «Ми проголосували ці законопроекти… і в Україні не буде дефолту».
Що ж, з одного боку, така поведінка прем’єра цілком логічна — з плечей на кілька місяців звалилася проблема фінансування АТО. Але, з іншого боку, якщо компроміс з проблемних питань з перерозподілу бюджету розглядався як цілком реальний від початку (в кінцевому варіанті зникла норма про примусове відправлення в неоплачувані відпустки бюджетників та скорочення соцпільг), то навіщо було зайвий раз виставляти українську владу в не найкращому світлі? Треба було від самого початку демонструвати дорослу поведінку.
Втім головний результат вчорашнього засідання Ради стосувався все ж не залишення на посаді Яценюка. Адже від початку, твердять співрозмовники «Дня» в УДАРі, акція «зміни прем’єра мала на меті отримання гарантій першого місця в новій політичній силі Порошенка. Основний меседж засідання — олігархи заплатять за війну.
«Вдалося дотиснути тих олігархів, які не хотіли платити більшу ренту з видобування газу, нафти та металевої руди», — розповідає «Дню» позафракційний народний депутат Сергій Міщенко.
Його колега депутат Юрій Деревянко переконує, що металургійний, газовий та інші подібні бізнеси декларують мінімальну рентабельність. «Хоча всі ми розуміємо, що ця рентабельність осідає на офшорах та в інших місцях. Тому збільшення оподаткування цих галузей правильне», — підсумовує він.
«Там величезний рівень рентабельності. «Хлопці» не помруть від підвищення ставок ренти. А запропонована у законопроекті формула про оподаткування за нульовою ставкою газу в перший рік видобування — це хороша мотивація для інвестування українських приватних компаній в газовидобуток. Це компроміс з усіх можливих компромісів», — розповідає «Дню» позафракційний народний депутат Олександр Домбровський. Він також додає, що добре, що у народних обранців вистачило розуму відмовитися від зміни оподаткування АПК. «Цей сектор один із базових драйверів розвитку економіки. Загальмувати його розвиток можна за 2—3 місяці, а на відновлення треба роки», — говорить Домбровський.
П’ЯТЬ ОСНОВНИХ ПОДАТКОВИХ НОВАЦІЙ
Перша стосується оподаткування прибутку підприємств. Відтепер обмежать пільгове оподаткування податком на прибуток підприємств інститутів спільного інвестування. Новий закон скасовує оподаткування за зниженою ставкою (10%) прибутку, отриманого від операцій з цінними паперами та деривативами. Також пропонується знову стягувати податок із прибутку готельного бізнесу та підприємств галузі електроенергетики, які виробляють електричну енергію виключно з відновлювальних джерел енергії.
Друга — податок на додану вартість. Зокрема, автори закону хочуть збільшити з 1 листопада 2014 року «поріг» обов’язкової реєстрації суб’єкта господарювання платником ПДВ на 700 тисяч гривень (з 300 тисяч гривень до одного мільйону) та скасувати звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання лісоматеріалів, паливної деревини, відходів лісопереробної промисловості. Водночас, до 31 грудня цього року продовжується звільнення від оподаткування ПДВ операцій з експорту зернових і технічних культур.
Окрім цього, закон передбачає з 1 листопада впровадження системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Це дозволить «скоротити можливості для зловживань, створити умови для унеможливлення отримання незаконного бюджетного відшкодування, збільшить надходження до бюджету». Тобто, відтепер платнику ПДВ в день реєстрації автоматично відкривається рахунок в системі електронного адміністрування податку. Також податкові накладні складатимуть виключно в електронному вигляді та реєструватимуть в єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.
Третє — акцизне оподаткування. Нардепи пропонують збільшити на 5% розмір специфічних ставок акцизного податку та мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби. Також відтепер напої, які наразі класифікують як продукти дієтичного харчування і містять етиловий спирт 8,5% та більше, відносять до алкогольних напоїв. Для таких товарів встановлюється ставка акцизного податку на рівні горілки — 70,53 гривень за літр 100% спирту. Водночас до 1 січня 2015 року буде запроваджене тимчасове оподаткування альтернативних палив на рівні 99 євро за 1000 кілограм.
Четверте — плата за користування надрами. Відтак, до 1 січня 2015 року буде збільшено ставки плати за користування надрами для природного газу, який реалізується не для потреб населення: для газу з покладів до 5 км — з 28% до 55%, для газу з покладів понад 5 км — з 15% до 28%. До цього терміну також встановлюють ставки у розмірі 45% для нафти і конденсату з покладів до 5 км та 21% — понад 5 км. Також тимчасово (до 1 січня 2015 року) плата за користування надрами для залізної руди становитиме у розмірі 8% від її вартості з урахуванням вмісту хімічно чистого металу. А до ставок плати для газу, що видобувається з нових свердловин, буде застосовано понижуючий коефіцієнт 0,55 (протягом двох років з дати внесення таких свердловин до Державного реєстру нафтових та газових свердловин).
Окрім цього, задля збільшення фінансування заходів обороноздатності до 1 січня 2015 року запроваджується новий загальнодержавний збір — військовий збір.
КОМЕНТАРІ
Ярослав ЖАЛІЛО, президент Центру антикризових досліджень:
— Щодо впровадження плати за надра, яка передбачається новим законом, то я гадаю, що це один із логічних кроків. Про необхідність підвищення оподаткування використання надр вже йшлося дуже давно. Це — досить потужне джерело отримання надприбутків великим бізнесом. Тому, в принципі, вже давно варто було б його запровадити. І склалося так, що держава, яка наразі знаходиться в воєнній ситуації і потребує додаткових коштів, простимулювала такі зміни.
Зрозуміло, що бізнес навряд чи з великим ентузіазмом сприйме оновлене оподаткування. І ми вже сьогодні бачимо спроби виступів проти цього. Але потрібно розуміти, що цей сегмент економіки раніше виходив з-під фіскальної ланки, що не є правильним. Тому це — нормальний процес впорядкування економічної діяльності в Україні.
Так, це дійсно вплине на прийняття інвестиційних рішень. Але у нас і так сьогодні ситуація досить нестандартна. Є багато чинників, які завдають шкоди бізнесовому клімату. І новий закон може бути одним із них. Проте воєнні дії, які відбуваються на сході — це сьогодні один із найпотужніших та найменш передбачуваних чинників.
Альберт СИЧ, партнер, керівник юридичної практики компанії EY (раніше Ernst&Young) в Україні:
— Передусім варто дочекатися остаточного тексту закону, прийнятого Верховною Радою, оскільки протягом останнього часу законопроект суттєво змінювався. Виходячи ж з тих проектів, які циркулювали, можна скласти певне попереднє враження.
Здається, що уряд наразі пішов легшим шляхом. Мова не йде про комплексну податкову реформу, розраховану на довгострокову перспективу (яку також, можливо, розробляють). Поки що влада переважно вирішує нагальну короткострокову проблему — наповнення бюджету. Адже простіше підняти податки, урізати пільги…
Запропоновані зміни можна умовно розподілити на декілька блоків: скасування деяких існуючих пільг, підвищення ставок ряду податків, запровадження електронної системи адміністрування податку на додану вартість (ПДВ) і, передусім, ПДВ-рахунків, а також введення військового збору.
Щодо урізання пільги мені здається, що зміни стосуються як і пільг, про які можна сказати, що ними раніше зловживали, так і тих, які раніше активно бізнесом використовувалися «за безпосереднім призначенням». Тому такі зміни з одного боку будуть позитивом, а з другого — ні. Як такі заходи проявлятимуть себе в довгостроковій перспективі — говорити наразі важко.
Не дивно, що Кабмін хоче підвищити ставки тих податків, які держава часто розглядає в якості джерела швидких надходжень. Це стосується як акцизу, так і плати за користування надрами. З одного боку, можна зрозуміти уряд і державу. Але якщо говорити, наприклад, з точки зору нафтогазової галузі, то тут виникають побоювання, що такий підхід та підвищення можуть як зводити нанівець зусилля вже існуючих гравців на ринку, так і зменшувати зацікавленість тих, хто потенційно міг би зайти на ринок. Зокрема, це стосується й іноземних інвесторів, які могли б розвивати нові проекти в цій сфері.
Адже якщо якийсь проект вже існує, приносить прибуток, то, можливо, він зможе витримати навантаження у вигляді підвищення ставок. Але якщо говорити про нові проекти і застосування як наразі існуючих високих ставок, а тим паче підвищених ставок, навіть враховуючи запропоновані урядом пільги, то все одно рівень навантаження може бути неприйнятним. Особливо, якщо мова йде про розвідку та видобування нетрадиційних вуглеводнів, при складних умовах тощо.
У новому законі передбачено запровадження електронної системи адміністрування ПДВ та введення ПДВ-рахунків. Мета такого нововведення — цілком зрозуміла. Це спроба боротьби із «податковими ямами», зловживаннями в сфері адміністрування ПДВ. У теорії такий підхід потенційно може бути корисним з точки зору впровадження спеціальних законодавчих механізмів і засобів. Але питання в тому, як воно запрацює на практиці. Раніше вже були певні спроби запровадити щось подібне, але вони були непослідовними і не призвели до бажаного результату.
Законодавче нововведення має правильну мета, бо треба робити щось з «чорним ринком ПДВ». Це є одним із можливих інструментів. Водночас, той факт, що зміни розробляються та запроваджуються нашвидкуруч, без достатнього часу на підготовку та адаптацію, додає певного негативу. Хоча, врешті-решт, якщо все правильно прописано і головне буде правильно імплементовано, можна сподіватися й на позитивний результат.
Наталія Білоусова, Марія Юзич
За матеріалами: День
Поділитися новиною
