664
ЮКОС прийшов за грошима
— Світ
Третейський суд в Гаазі виніс рішення за позовом колишніх акціонерів ЮКОСу до Росії. Відповідно до заяви суду, Росія порушила Європейську енергетичну хартію і до 15 січня 2015 року має виплатити потерпілим $50,02 млрд. Якщо у встановлений строк кошти не надійдуть, позивачі будуть домагатися виплат у примусовому порядку. Що це означає для Росії і які активи можуть постраждати, розбиралася «Газета.Ru».
У понеділок було опубліковано офіційне оголошення про рішення постійної палати Третейського суду в Гаазі за позовом колишніх акціонерів ЮКОСу до Росії. Саме рішення було прийнято 18 липня, випливає з тексту заяви. Суд визнав, що Росія порушила Європейську енергетичну хартію, і фактично визнав банкрутство ЮКОСа і подальший розпродаж його активів експропріацією.
Сума компенсацій, яких домагалися колишні акціонери ЮКОСу, кілька разів змінювалася. Спочатку Group Menatep Limited (GML) оцінювала свій збиток у $28,3 млрд, потім вимоги зросли до $114 млрд.
У підсумку екс-акціонерам ЮКОСа присудили $50,02 млрд, які Росія повинна виплатити до 15 січня 2015 року. Після цієї дати розпочнеться нарахування відсотків.
Крім виплати GML Росія повинна покрити і судові витрати на суму $65 млн.
Ми будемо скаржитися
Протягом десяти днів з моменту оголошення рішення суду Росія може звернутися із заявою про його анулювання в суди Голландії, на території якої розглядався позов. 28 липня під час брифінгу для преси голова МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Москва буде використовувати всі наявні правові можливості для відстоювання своєї позиції за позовом екс-акціонерів ЮКОСа в Гаазі. За словами міністра, коментарі по суті рішення давати передчасно, оскільки Росія поки що не отримала офіційного повідомлення про його прийняття.
За словами голови GML Тіма Осборна, він буде «домагатися виплат у примусовому порядку», якщо Росія не розплатиться у встановлений строк.
Зокрема, Осборн заявив, що не виключає подання позову проти ВР як акціонера «Роснефти», передає ІТАР-ТАСС.
У «Роснефти», втім, поспішили заявити, що не мають нічого спільного з цією справою. «НК «Роснефть» ознайомилася з опублікованими сьогодні рішеннями з арбітражних розглядів, ініційованих колишніми мажоритарними акціонерами НК «ЮКОС» проти Російської Федерації на підставі договору до Енергетичної хартії, – йдеться в офіційному повідомленні компанії. – «Роснефть» не була стороною, не брала участь у зазначених сперечаннях і не є відповідачем за опублікованими рішеннями».
У компанії заявляють, що всі угоди з придбання колишніх активів ЮКОСа, а також всі інші її дії відносно ЮКОСа «були повністю правомірні і були вчинені відповідно до застосованого законодавства».
У зв’язку з цим «Роснефть» не вважає, що до неї можуть бути пред’явлені будь-які вимоги або що рішення постійної палати Третейського суду можуть негативно відбитися на комерційній діяльності або активах компанії.
Апеляція можлива, перспективи туманні
Позов проти Росії був поданий колишніми акціонерами ЮКОСа ще в 2005 році. Російські чиновники наполягали, що вимоги GML неправомірні, оскільки в позові компанія посилалася на положення Енергетичної хартії, яку Росія так і не ратифікувала. Стаття 26 цієї угоди, зокрема, забороняє дискримінацію, нечесне і упереджене судочинство. Саме в порушенні цих вимог і вибірковому застосуванні законів, які призвели до експропріації майна компанії, GML і звинуватила Москву. Проте ще в кінці 2009 року суд визнав, що хартія може бути застосована, оскільки у 1994 році Росія підписала документ.
Апеляція з боку Росії в будь-якому випадку буде прийнята в установленому судовими нормами порядку, але в разі визнання російських доводів необгрунтованими у її розгляді буде відмовлено, вважають експерти.
«Зважаючи на сформовану міжнародну політичну обстановку, а також беручи до уваги той факт, що рішення було прийнято судом в Гаазі, рішення про задоволення апеляції здається вкрай малоймовірним, – розповіла «Газеті.Ru» юрист з питань корпоративної практики групи юридичних компаній «Консулъ» Світлана Дагагавіна. – Грошові кошти будуть швидше за все стягнуті з федерального бюджету, оскільки відповідачем значиться Російська Федерація».
“Якщо ж Росія прострочить виплати, то за невиконання рішення в добровільному порядку судом може бути накладено арешт на федеральне майно РФ і майно держкомпаній Росії на території Нідерландів. Нашим компаніям в даному випадку варто побоюватися подібного розвитку подій”, – зазначає Дагагавіна.
Що заарештують
$50 млрд – це серйозна сума, більш ніж 10% від бюджету Росії, і швидше за все виплатити ці кошти в короткий строк державі не вдасться. Проте теоретично в хід можуть піти закордонні активи Росії, які почнуть відбирати за рішенням суду. За оцінками експертів, за кордоном знаходиться чимала частина золотовалютних резервів ЦБ (за різними оцінками, близько $500 млрд), причому до них входять і боргові цінні папери, випущені нерезидентами, і депозити на рахунках зарубіжних центральних банків.
Ці активи можуть бути легко відібрані, як це сталося у 2011 році під час економічної блокади режиму Муаммара Каддафі: тоді Лівія втратила близько $100 млрд на рахунках в іноземних банках, вони були заморожені.
Раніше Росія вже стикалася з проблемами із закордонним майном через позови. Найбільш відомим став випадок з швейцарською фірмою Noga, яка у 1991-1992 роках співпрацювала з російською владою, поставляючи до країни продовольство. Noga неодноразово зверталася в Люксембурзький суд, Міжнародний трибунал у Стокгольмі й інші суди, за рішеннями яких арешт накладався на закордонні рахунки Зовнішекономбанку, Банку Росії і зовнішньоторговельних об’єднань (1993 рік), російський парусник «Сєдов» (2000 рік), російські літаки на авіасалоні в Ле-Бурже (2001 рік), колекцію картин з Пушкінського музею (2005 рік). Пізніше всі рахунки були розблоковані, а арешти майна визнані незаконними.
У 2010 році подібна ситуація виникла з німецьким бізнесменом Францем Зедельмайєром, який вимагав від Росії компенсації близько €5 млн втрачених у 1990-і роки інвестицій. Йому вдалося домогтися забезпечувального арешту російської держвласності на території Швеції, оскільки рішення стягнути на користь бізнесмена $2,35 млн було прийнято Міжнародним комерційним арбітражем в Стокгольмі в 1998 році.
Через проблеми з виконанням рішення Зедельмайєр почав сам шукати російське майно, на яке можна було б накласти стягнення.
Зокрема, мова йде про будівлі колишнього торгового представництва СРСР у Кельні, торгове представництво Росії в Швеції, експонати Роскосмосу на міжнародному аерокосмічному салоні ILA 2006 в Берліні (арешту завадили охоронці виставки), арешт дивідендів, які належали Росії від шведського АТ «Рус Вуд».
Тоді експерти вважали, що загальний арешт російських активів в Швеції створює ризик не лише для російської влади, а й для держпідприємств, незважаючи на те, що в Росії державна власність, як правило, закріплена за самостійними держпідприємствами.
За даними управління справами президента, на сьогодні сумарна площа будівель і споруд, що перебувають у віданні управління в 78 країнах світу, становить 649,3 тис. кв. м, з яких близько 146,1 тис. кв. м надані в безоплатне користування представництвам державних органів Російської Федерації за кордоном. Крім того, майном російських посольств управляє МЗС РФ.
«Емоції виключно позитивні»
«Газета.Ru» попросила колишніх співробітників ЮКОСа поділитися враженнями в зв’язку з рішенням суду в Гаазі.
«Я відчуваю вкрай радісні емоції від такого повороту подій, хоч і сумніваюся в тому, що Росія поступиться рішенням суду, а кошти будуть передані потерпілим в строк. Проте сподіваюся, що уряд і президент РФ вживуть потрібних заходів для виконання судового рішення», – розповіла колишній референт начальника правового управління ЮКОСа Ольга Нежельська.
«Емоції відчуваю виключно позитивні, рішення суду абсолютно справедливе. Прикро, що судді під час ухвалення рішення, ймовірно, виходили з оцінки вартості компанії на момент 2004-2005 років. А оскільки оцінка проводилася на основі розмірів запасів компанії, то при використанні нинішніх цін на енергоносії розмір компенсації був би набагато більший.
Російському народові байдуже це рішення, хоча під час відбирання ЮКОСа у законних власників виконавчою владою говорилося, що експропрійовані кошти підуть на ЖКГ, що зроблено не було. Уряд же буде перебувати в стані, близькому до сказу, про що свідчить негайна заява Лаврова про намір оскаржити рішення.
Люди, які відповідали в уряді за цей процес, на мій погляд, будуть жорстоко покарані. Я сумніваюся, що рішення буде скасовано, тому на відповідача, тобто РФ, чекають події відповідно до судових норм», – поділився своїми враженнями колишній директор департаменту загальної правової підтримки правового управління ЮКОСа Денис Силютін.
Володимир Переверзін, співробітник казначейства ЮКОСа, який відсидів строк за одним із звинувачень, у фейсбуці зазначив: «Це дійсно хороша новина! Шкода тільки, що в кінцевому рахунку за це розплачуватимуться звичайні громадяни, а не товариші, які ініціювали цю справу. Не слідчі, що її фабрикували, і не судді, які виносили неправосудні рішення. Хоча ми, колишні співробітники ЮКОСа, відсиділи серйозні строки за фальсифікованими справами, з цих грошей не отримаємо ані копійки, я все одно дуже радий цій події».
Іделія Айзятулова, Володимир Тодоров
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
