Ефект від реалізації "Нацплану з енергоефективності" в Україні до 2020 р. складе 2,4 трлн грн

Розроблений в 2012 році проект Національного плану дій з впровадження енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) на період до 2020 року передбачає в рамках модернізації житлово-комунального господарства (ЖКГ) та житлового фонду витрати на рівні 800 млрд, при цьому економічний ефект від його реалізації складе близько 2,4 трлн грн.

Такі дані повідомив президент Асоціації з енергоефективності та енергозбереження Олег Козачук під час “круглого столу” “Хто візьме на себе відповідальність за реалізацію програми енергоефективності в Україні?” в Києві.

“Згідно з Національним планом дій, який у нас розроблений, але не затверджений, – до 2020 року ми повинні вкласти близько 800 млрд грн в сферу ЖКГ, на термомодернізацію і заходи з енергоефективності, але економічний ефект до 2020 року від цих 800 млрд грн – 2,4 трлн грн”, – сказав він.

При цьому О.Козачук зазначив, що затверджена “Державна цільова економічна програма енергоефективності на 2010-2015 роки” виконана на 100% лише в 2012 році: освоєні 800 млн грн, з яких 500 млн грн кошти держбюджету, 300 млн грн – допомога Європейського Союзу.

“У всі інші роки – це 30%-е виконання цієї державної цільової програми”, – зазначив президент асоціації.

На думку О.Козачука, одним з перших кроків на шляху успішного впровадження заходів з енергоефективності в Україні є 100%-е оснащення підприємств і споживачів приладами обліку енергоресурсів.

“По-друге, ми повинні масово провести енергоаудит, і, по-третє – впроваджувати інститут енергоменеджменту”, – додав він.

За словами президента асоціації, в розрізі галузей економіки в загальному обсязі споживання енергоресурсів в Україні частку в близько 40% займає промисловість, 30% займає житлово-комунальне господарство, 15% – транспорт і близько 10% – інші споживачі.

Отже, замість діючого з 2011 року Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження (Держенергоефективності), яка перебуває в підпорядкуванні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, має бути створений єдиний держорган, який буде займатися впровадженням енергоефективності в усіх галузях економіки і впливати на профільні міністерства, вважає О.Козачук.

Крім того, за прикладом реалізованого в Києві пілотного проекту, необхідно впроваджувати в закладах бюджетної сфери країни механізм надання енергосервісних послуг на підставі відповідних договорів з енергосервісними компаніями, додав він.

За словами О.Козачука, також слід доопрацювати в частині визначення механізмів щодо впровадження енергоефективності та прийняти проект закону “Про енергоефективність будівель”.

При цьому президент асоціації підкреслив, що передумовою для успішного впровадження заходів з енергоефективності в Україні є негайне прийняття існуючого, або доопрацьованого проекту Національного плану дій з впровадження енергоефективності та розвитку ВДЕ наряду з іншими законодавчими та організаційними ініціативами.

Як повідомлялося, Національний план дій з впровадження енергоефективності та розвитку ВДЕ на період до 2020 року розроблений Держенергоефективності в 2012 році.

За даними Держенергоефективності, реалізація зазначеного Нацплану передбачає в цілому підвищення енергоефективності економіки України на 20% і збільшення частки ВДЕ в загальному споживанні енергії до 12%.