Кримська пастка для російських банків


Кримська пастка для російських банків

Крим виявився для російських банків не лише джерелом клієнтської бази, а й фінансовою пасткою. Організації, які ризикнули відкрити свої відділення на півострові, стрімко нарощують темпи залучення вкладів населення. Проте їхню діяльність ніяк не можна назвати ефективною: банки просто не встигають впоратися з припливом вкладів, тому разом з ліквідністю збільшуються й збитки.

Парадоксальна ситуація складається у банківській системі Криму. Великі російські банки не поспішають виходити на новий ринок, побоюючись санкцій з боку Заходу, насамперед США. Дрібні кредитні установи, яким такі ризики не страшні, з одного боку, рекордними темпами залучають кошти громадян, в масовому порядку переводять вклади з українських банків, що закриваються, у нечисленні російські. З іншого – не встигають розпоряджатися готівкою, яка у підсумку накопичується на їхньому балансі мертвим вантажем і завдає збитків.

Про це свідчить опублікована цього тижня статистика Центробанку.

Так, за даними ЦБ РФ, Російський національний комерційний банк (РНКБ) у другому кварталі збільшив кількість залучених коштів населення більш ніж у 1000 разів – обсяг вкладів фізосіб збільшився з 48 млн до 5,8 млрд руб. У десятки разів зросли і надходження від організацій та підприємств: загальний обсяг залучених на депозити коштів юридичних осіб збільшився з 56 млн до 9,1 млрд руб.

Таким чином, активи банку протягом останніх трьох місяців зросли у дев’ять разів – з 2 млрд до 18 млрд руб.

Масовий приплив коштів населення підняв РНКБ одразу на 58 сходинок у рейтингу 500 найбільших російських банків – з 241-го на 187-е місце. Також вихід на кримський ринок дозволив колишній «дочці» Банку Москви, яка до цього мала два офіси в столиці, посісти почесне місце «системоутворюючого банку Республіки Крим» і уповноваженого банку Пенсійного фонду РФ з виплат пенсій та допомог в Криму (дані www.banki.ru).

За три з половиною місяці роботи РНКБ на території Криму відкрито 275 операційних офісів, встановлено 234 банкомати й 1412 POS-терміналів.

При цьому особливої ​​потреби в залученні коштів банк не відчував.

Наприклад, у січні ключовий норматив Н1 (норматив достатності капіталу, або відношення розміру активів до капіталу банку) становив 48% при мінімальному значенні 10%.

РНКБ раніше належав Банку Москви, однак у березні 2014 року був проданий двом компаніям, зареєстрованим в Криму. Він був одним з перших, хто почав працювати на півострові, і має найбільшу мережу відділень. В основному вони розташовуються в приміщеннях, що раніше належали відділенням Сбербанку, ВТБ і Банку Москви (їхніх українських філій, що також закрили відділення в Криму). Крім того, в оренді у банку перебувають і кримські відділення Приватбанку (належить Ігорю Коломойському).

Генбанк, який один із перших почав освоювати новий ринок, також помітно збільшив кількість коштів, розміщених на депозитах. За другий квартал 2014 року банк зміг залучити у населення близько 665,9 млн руб. Обсяг депозитів юридичних осіб за цей же період збільшився на 1,5 млрд руб. Всього ж загальні активи банку за другий квартал збільшилися на 2 млрд руб., до 9,9 млрд руб., що вивело «досить невеликий столичний фінансовий інститут» (banki.ru), бенефіціарами якого виступає група фізосіб, з 317-ї на 269-у позицію рейтингу (+48 позицій).

Робота в Криму позитивно вплинула на звітність навіть тих банків, які мають на території республіки мережу з менше ніж п’яти відділень – наприклад, Крайінвестбанку вдалося залучити кошти вкладників на 0,8 млрд руб.

Втім, незважаючи на успіхи щодо залучення коштів населення і підприємств, кримський банківський бізнес поки не можна назвати ефективним. Норматив миттєвої ліквідності Н2 (тобто співвідношення високоліквідних активів банку до його зобов’язань) у найбільших кримських банків зашкалює. Зокрема, у РНКБ на 1 липня він становить 105,87% при мінімумі в 15%, у Генбанку – 114,51%. На думку аналітиків, надлишкова ліквідність свідчить про неефективність розміщення коштів.

«Надмірно високий рівень ліквідності свідчить про те, що банки просто не встигають впоратися з припливом вкладів, вони не встигають ефективно розміщувати кошти», – пояснив «Газеті.Ru» аналітик банку БКФ Максим Осадчий.

Наслідки неефективної роботи – збитки. Так, якщо за перший квартал збиток РНКБ становив 152 млн руб., то за перше півріччя він вже сягнув 304 млн руб.

За даними «Інтерфакс-ЦЕА», за показником нерозподіленого прибутку РНКБ зараз перебуває на 807-му місці серед 821 російського банку.

Після входження Криму до складу Росії діяльність українських банків на території регіону вийшла з правового поля. Внаслідок цього більшість комерційних банків прийняли рішення припинити діяльність і заморозити всі операції. Найбільш серйозним ударом по населенню став відхід українського Приватбанку. У березні 2014 року Приватбанк, який мав у Криму розгалужену мережу більш ніж з 300 відділень, 1500 банкоматів та 800 терміналів, оголосив, що не може працювати на півострові через відсутність законодавчої бази.

Поспішили припинити свою діяльність на території республіки й українські «дочки» російських банків (Сбербанк, ВТБ і Банк Москви), а також дочірні структури європейських банків (Райффайзенбанк). У підсумку на деякий час в Криму були практично повністю припинені безготівкові платежі, а населення та організації почали гарячково знімати гроші з банківських рахунків, вважаючи за краще зберігати кошти «під подушкою». Тому перші російські банки, які зважилися відкрити бізнес на півострові, зняли багатий урожай готівки, яким, як показала звітність ЦБ, вони так і не змогли розпорядитися належним чином.

Втім, вважають експерти, це тимчасові проблеми.

«Спочатку зростання банку йде за рахунок припливу депозитів. Ці активи високоліквідні, але прибуток приносить кредитна діяльність. Із зростанням працюючих активів – кредитів і комісійної діяльності, – банки повинні вийти на прибутковість», – пояснює «Газеті.Ru» начальник ділінгового центру Металлінвестбанку Селім Аргазаєв.

Крім того, зараз велика частка витрат на персонал, тому що співробітників до цих філій довелося набирати «з нуля».

Головне, щоб поточні проблеми не стали хронічними. «Перший час будь-який банк збитковий, проте збиткова робота декілька кварталів поспіль насторожує ЦБ. Раніше це могло стати причиною виключення з системи страхування вкладів», – нагадує експерт.

Ольга Адамчук, Микола Передушин

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Яке майбутнє очікує Крим?
Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Кримська пастка для російських банків» на Finance.ua - 2.1
В Контексті Finance.ua