645
Новий комісар: чому зміна влади в ЄС не на користь Україні
— Світ
Обрання Жана Клода Юнкера на пост глави Європейської комісії не стало несподіванкою. 15 липня за його призначення проголосували 422 євродепутата з 736. З кінця травня, коли завершилися вибори до Європарламенту, його кандидатура обговорювалася, як основна. Він вже більше 30 років займає провідні посади в структурах і ЄС і своєму рідному Люксембурзі і тому був досить логічним кандидатом на цей пост. Тим більше його підтримувала потужне лобі з Європейської народної партії, яка набрала найбільше голосів на травневих виборах – 36%, а також особисто федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель. І взагалі більшість центристів в Європі зробили ставку на Юнкера.
При цьому євроскептики, яких неофіційно очолює Великобританія, не змогли протиставити належного опонента новому главі Єврокомісії. І тому поки зазнали поразки. У своїй першій промові після обрання Юнкер вже заявив, що він не знає ніякого дієвого механізму повернення повноважень з європейського центру до національних урядів. Це означає, що всі зусилля Англії, а також країн Середземномор’я, які намагаються отримати контроль над своїми фінансами, виявилися марні.
Тепер головна інтрига зберігається в тому, наскільки швидко Юнкер почне реалізовувати свої реформи. Політик заявив, що потрібно створити загальний фондовий союз ЄС, щоб убезпечити економіку від потрясінь банківської системи. Крім того, він виступає за нові заходи зі стимулювання економіки. На початку тижня в ЄЦБ вже заявили, що готові дати європейської промисловості більше трильйона євро, якщо тільки вона почне працювати.
Нове призначення, тим не менш, не робить Європу ближче до виходу з кризи та економічної стабілізації. Новий комісар відстоюватиме політичний курс Німеччини, який так і не зміг вивести Європу з кризи. З початку 2014 економіка регіону зросла лише на 0,2%. Крім того, зараз Єврокомісія зіткнеться з однією з найсильніших опозицій в парламенті. “Перше публічне голосування за главу Єврокомісії зробило з нього більш публічну фігуру і йому потрібно буде лавірувати між партіями”, – говорить Делу Патрік Павлак з Європейського союзу Інституту досліджень у галузі безпеки.
Ще одна інтрига – призначення представника ЄС із зовнішньої політики. Кілька фаворитів гонки несподівано вибули з неї. Тому в найближчі дні Європарламенту потрібно визначити, хто буде протистояти агресивній політиці Росії на Сході і що робити з арабськими революціями. І вибір може стати досить несподіваним.
Прихильник сильних
Сам Юнкер не приховує, що він дотримується ідеології з консолідації ЄС і утворення по-справжньому єдиного союзу. В останній рік, на думку багатьох аналітиків, цей процес забуксував. Економіка зростала виключно повільними темпами, а політики були більше захоплені тим, що боролися за голоси виборців. “Великі публічні вибори з оголошенням кандидатів у голови Єврокомісії, які були фактично головами партій, відвернули усіх від головних проблем Європи”, – вважає Дуглас Еліот з американського Інституту Брукінгса. На його думку, зараз потрібно швидко вирішити проблему, як контролювати витрати республік і дефіцит бюджету в ЄС. За нормами Лісабонського договору дефіцит не може перевищувати 3% від ВВП. Але в останні роки ряд країн, особливо на півдні Єврозони не могли виконувати такі приписи. Тому в Брюсселі закривали очі на ці порушення. Не кажучи вже про Грецію, де дефіцит становив в 2013 році більше 12%. І цього року може ще вирости на 8%, так як Афінам потрібно віддати кредиторам 1,2 млрд євро.
Виступаючи перед Європарламентом, вже в якості голови комісії Юнкер заявив, що тепер потрібно більш серйозно ставитися до норм дефіциту бюджету і проводити політику економії.
Також зрозуміла позиція нового комісара щодо єдиної валюти. Так як він був у самих витоків введення євро в обіг. І в 2011 році вів переговори з Грецією, яка хотіла відмовитися від спільної валюти і повернути свою драхму. Тоді Юнкер переконав Афіни не робити цього, оскільки це могло обернутися економічною катастрофою. Також він вів тривалі переговори з політичними партіями, які говорили про те, що в кризу можна відмовитися від єдиної валюти. Тепер він ще раз підкреслив, що немає механізму, за яким країна може покинути зону єдиної валюти.
Крім того, Юнкер вже заявив, що планує створити новий фондовий союз Європи, який буде незалежним від банківської системи. Останнім часом приватні банки взагалі потрапили під удар. Спочатку в США оштрафували BNP Paribas на $ 8,9 млрд за співпрацю з країнами-ізгоями, а потім подібна доля вже спіткала і Citigroup. За спекуляції банк заплатив $ 7 млрд. І зараз така ж доля може спіткати й інші європейські банки. Тому в Брюсселі хочуть створити власний фондовий союз, який інвестуватиме у важливі галузі економіки.
Нарешті Юнкер поборник продовження єдиної сільськогосподарської політики Європи. На думку Брайана Рейлі з Heritage Foundation, тут важливу роль відіграє позиція його рідного Люксембургу, який виживає за рахунок дотацій з ЄС. Інші країни, такі як Великобританія, заявляють, що щорічні дотації фермерам у розмірі 360 млрд євро – це надмірна трата сил.
Тому більшість реформ будуть проходити через дуже бурхливе обговорення в Європарламенті. Незважаючи на підтримку Народної Партії позиції європейських оптимістів зараз дуже слабкі. І щоб прийняти важливі економічні перетворення Жану Клоду Юнкеру, можливо, потрібно буде поступитися в інших сферах, і зовнішня політика, можливо, стане першою.
Їх відповідь
Першим постулатом у зовнішній політиці про який заявив новий комісар стала пауза в розширенні союзу. Інакше кажучи, в найближчі 10-15 років ЄС потрібно буде вирішити проблеми країн-членів і тільки потім думати, кого приймати далі. Тому країни, які нещодавно підписали договори про Асоційоване членство (Україна, Грузія, Молдова) не скоро зможуть розраховувати на новий статус.
Крім того, агресивну політику Росії Юнкер спробує виставити як стимул з розширення впливу глави зовнішньої політики союзу. Не секрет, що Кетрін Ештон, яка зараз очолює це відомство показала себе не дуже успішно. Тому зараз в Брюсселі сподіваються, що криза в Україні стане стимулом для розширення його повноважень. Так було наприкінці 90-х, коли Хав’єр Солана, зміг своїм авторитетом отримати додаткові важелі впливу на європейські країни.
І тут все впирається в кандидатуру майбутнього глави зовнішньої політики. У травні фаворитом був міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, але зараз його кандидатуру вже не розглядають. На думку Патріка Павлака, це могло трапитися під тиском Росії, яка не хоче бачити на чолі політика з Польщі. Тепер головними претендентами на цю посаду стали комісар ЄС з питань гуманітарної допомоги та вирішення криз Крісталіна Георгієва з Болгарії або Федеріка Могеріні, яка очолює МЗС Італії.
Обидві претендентки можуть урівноважити призначення Жана Клода Юнкера, який представляє північну Європу. І їх призначення не буде дратувати Росію. Так як і Болгарія, і Італія зацікавлені в будівництві газопроводу “Південний Потік” і тому не підуть на конфронтацію з Москвою.
При цьому такий вибір, за словами Дугласа Еліота, призведе до консервації слабкого зовнішньополітичного курсу Європи. Так як новому міжнародному комісару потрібно буде лавірувати між партіями, і якщо він не буде мати особистого впливу в Брюсселі, то це йому навряд чи вдасться.
Крім того, на цьому тижні лідери ЄС будуть обговорювати нові санкції проти Росії. І тут також немає єдності – країни Середземномор’я, і Німеччина не хочуть істотно розширювати торговельні та економічні обмеження у відносинах з Москвою. І, судячи з промови Жана Клода Юнкера, Європа хоче зосередитися на вирішенні економічних проблем і поки не жадає геополітичних конфліктів.
Іван Морозовіцкій
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
